Рішення № 34052007, 24.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа № 911/3480/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», Київська область, м. Біла Церква

до Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації, Київська область, м. Біла Церква

про стягнення 7281,12 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Колесник Т.А. (довіреність №49 від 4 липня 2013 року);

від відповідача: Тацій Ю.М. (довіреність б/н від 17 вересня 2013 року);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення 7281,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання та споживання теплової енергії №806 від 4 січня 2011 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за використану теплову енергію, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 6869,05 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 36,24 грн. та 375,83 грн. 3% річних.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 9 вересня 2013 року та призначено справу до розгляду на 24 вересня 2013 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Основний борг у розмірі 6869,05 грн. відповідач визнав.

24 вересня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - теплопостачальна організація) та відповідачем (за договором - споживач) 4 січня 2011 року укладено договір про постачання та споживання теплової енергії за №806.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що предметом цього договору є надання споживачеві теплової енергії у вигляді опалення, підігріву води, пари, вентиляції.

Згідно пункту 2.3 договору приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що оплата за спожиту теплову енергію здійснюється на підставі рахунку-фактури і акту приймання-передачі теплової енергії протягом 5 банківських днів з дати отримання споживачем розрахункового пакету документів.

Згідно пункту 10.1 договору договір набуває чинності з дня його підписання і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до його закінчення не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору.

На виконання умов договору позивач в період з жовтеня 2011 року по грудень 2011 року надав, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 10870,49 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт та рахунками-фактурами за період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 6869,05 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю розрахувався з позивачем за спожиту теплову енергію у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 6869,05 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 375,83 грн. та інфляційні втрати у розмірі 36,24 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, код 02143643) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська область, вул. Мережна, 3, код 04654336) - 6869 (шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 05 коп. заборгованості, 36 (тридцять шість) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 83 коп. 3% річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 27 вересня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.