Рішення № 34051976, 02.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2013 р. Справа № 914/3005/13

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Тема", м. Львівдо відповідача:Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс", м. Рава - Руська, Жовківський район, Львівська областьпро:стягнення 211845,59 грн. Суддя Артимович В.М.

Секретар Савчин І.О.

Представники сторін:

від позивача: Віняр Ю.С. - представник;

від відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Тема", м. Львів, надалі - позивач, до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс", м. Рава - Руська, Жовківський район, Львівська область, надалі - відповідач, про стягнення 211845,59 грн.

Ухвалою суду від 02.08.2013 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 29.08.2013 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач всупереч ст. 193 Господарського кодексу України не провів оплати за поставлений згідно видаткових накладних товар у строк, вказаний у відповідних накладних. Згідно ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов"язання позивач просить стягнути 3% річних за період прострочки.

29.08.2013 р. через канцелярію на розгляд суду надійшло письмове клопотання позивача про долучення до матеріалів справи ряду документів та клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 11000,00 грн. заборгованості по оплаті за товар та прийняття рішення у справі про стягнення з відповідача на користь позивача 194823,15 грн. заборгованості за товар, 6022,44 грн. процентів річних та 4236,92 грн. судового збору.

В засіданні суду 11.09.2013 р. судом оголошено перерву до 19.09.2013 р.

У зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді Артимовича В.М. судове засідання 19.09.2013 р. не відбулось. Ухвалою від 23.09.2013 р. суд відклав розгляд справи на 30.09.2013 р.

30.09.2013 р. через канцелярію на розгляд суду надійшла письмова заява сторін про затвердження мирової угоди від 16.09.2013 р. у даній справі та припинення провадження у справі.

В засіданні суду 30.09.2013 р. суд оголосив перерву до 02.10.2013 р.

02.10.2013 р. через канцелярію на розгляд суду надійшла письмова заява позивача про відкликання заяви про затвердження мирової угоди від 16.09.2013 р.

Одночасно, 02.10.2013 р. через канцелярію на розгляд суду надійшло письмове клопотання позивача про зменшення позовних вимог у зв"язку з частковою сплатою відповідачем основного боргу та стягнення з відповідача 179 823,15 грн. основного боргу та 4236,92 грн. судового збору. Одночасно, позивач відмовляється від стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 6022,44 грн.

Заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

В засідання суду 02.10.2013 р. з"явився представник позивача, підтримав подану ним заяву про зменшення позовних вимог та відмову від позову в частині стягнення трьох відсотків річних. Відповідач явку представника в засідання суду не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

Протягом квітня-червня 2012 року позивач постачав відповідачу товари побутової хімії, косметики тощо. Протягом вказаного періоду здійснено поставки на загальну суму 206 345,08 грн., про що свідчать наступні видаткові накладні:

видаткова накладна № Т-00019572 від 06.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00021975 від 19.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00021976 від 19.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00021978 від 19.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022039 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022040 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022041 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022042 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022043 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022050 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022051 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022052 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022053 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022187 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022188 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022189 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022190 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022191 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022192 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022193 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022194 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022195 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022196 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022197 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022212 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00022213 від 20.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00023536 від 27.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00023537 від 27.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00023739 від 27.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00023812 від 27.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00023813 від 27.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00023822 від 27.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00023823 від 27.04.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00023858 від 03.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00024903 від 04.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00024904 від 04.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00025000 від 04.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00025001 від 04.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00025032 від 04.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00025033 від 04.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00024691 від 09.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00024692 від 09.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00025891 від 09.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00025116 від 10.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00024905 від 11.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00026133 від 11.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00026206 від 11.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00026209 від 11.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00026453 від 11.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00027492 від 18.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00027493 від 18.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00027886 від 18.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00027887 від 18.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00027889 від 18.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00027890 від 18.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00028088 від 19.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00028087 від 21.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00028210 від 21.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00029052 від 25.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00029053 від 25.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00029303 від 25.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00029304 від 25.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00029527 від 28.05.2012 р.;

видаткова накладна № Т-00035598 від 22.06.2012 р.

До матеріалів справи позивачем долучено належним чином завірені копії видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін спору.

Строк оплати кожної партії товару визначено у кожній видатковій накладній.

Як вбачається із виписки банку по рахунку 10.01.2013 р. відповідачем сплачено 2000,00 грн. в погашення боргу за поставлений товар.

Таким чином, станом на момент пред"явлення позову в суд сума заборгованості становила 205823,15 грн. Під час розгляду справи в суді відповідач додатково сплатив 11000,00 грн. та 15 000,00 грн. основного боргу. Відтак, сума основного боргу становить 179823,15 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків є правочином.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов"язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, між сторонами було укладено усну угоду, згідно з якою позивач зобов"язався передати у власність відповідача товар, а відповідач прийняти і оплатити його у строки, встановлені у видаткових накладних.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов"язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм до стягнення з відповідача правомірно підлягає сума основного боргу в розмірі 179823,15 грн.

Одночасно, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення трьох відсотків річних та повідомляє позивача про наслідки відмови від позову, передбачені ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України: „У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається".

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що враховуючи клопотання позивача від 29.08.2013 р. та від 02.10.2013 р., яким останній зменшив позовні вимоги, а в частині стягнення 6022,44 грн. трьох відсотків річних відмовився від позову, судовий збір у розмірі 520,00 грн. слід повернути позивачу з Державного бюджету України як зайво сплачений, а судовий збір у розмірі 120,45 грн. покласти на позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7, у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону). Одночасно, відповідно до п. 5.1 цієї ж постанови припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Відтак, судовий збір, який підлягає до сплати в дохід Державного бюджету України за подання даного позову становить 3716,92 грн. Позивачем при поданні позову сплачено 4236,92 грн. Отже, поверненню з державного бюджету України підлягає сума в розмірі 520,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Тема", м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс" (Львівська область, Жовківський район, м. Рава - Руська, вул. Калнишевського, 5; код ЄДРПОУ 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тема" (79056, м. Львів, вул. Ковельська, 109 А; код ЄДРПОУ 22334316) 179823,15 грн. основного боргу та 3596,47 грн. судового збору.

3. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 6022,44 грн. трьох відсотків річних та припинити провадження у справі в цій частині.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Тема" (79056, м. Львів, вул. Ковельська, 109 А; код ЄДРПОУ 22334316) з Державного бюджету України 520,00 грн. судового збору.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07.10.2013 р.

Суддя Артимович В.М.