Рішення № 34051796, 07.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/2352/13 07.10.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В.

при секретарі Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/2352/13

за позовом Bayer Intellectual Property GmbH (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ), м. Монхайм, Федеративна Республіка Німеччина,

до приватного підприємства «Олеандр», м. Севастополь,

та Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Київ,

про припинення порушення прав власника патенту України №47429 на винахід,

за участю представників сторін:

позивача - Карасьова Р.М. (довіреність від 30.01.2013 б/н);

Сиклітенка В.В. (довіреність від 30.01.2013 б/н);

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - Тимченко В.В. (довіреність від 31.10.2012 №21224/06/10-12).

Bayer Intellectual Property GmbH (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ, далі - Компанія) як власник патенту України № 47429 на винахід «Фунгіцидний засіб» звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про:

- зобов'язання приватного підприємства «Олеандр» (далі - ПП «Олеандр»; відповідач-1) припинити використання у будь-який спосіб винаходу «Фунгіцидний засіб», права на який належать Компанії і охороняються патентом України № 47429;

- визнання недійсним наказу Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Міністерство; відповідач-2) від 12.03.2012 № 152 «Про державну реєстрацію препаратів» у частині реєстрації препарату «Універсал Мульті, КЕ» (далі - Препарат);

- зобов'язання Міністерства скасувати державну реєстрацію Препарату (реєстраційне посвідчення Б 03233) та виключити Препарат (запис в державному реєстрі за № 6391) з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2013 порушено провадження у справі (суддя Прокопенко Л.В.).

Міністерством 22.02.2013 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечує проти позовних вимог, зазначаючи про те, що ПП «Олеандр» для державної реєстрації Препарату були подані всі передбачені чинним законодавством документи; Міністерство не мало підстав для відмови в реєстрації Препарату, оскільки перевірка наявності прав інтелектуальної власності на будь-яку складову Препарату не належить до повноважень Міністерства.

22.03.2013 від ПП «Олеандр» надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено незгоду з позовними вимогами з огляду на те, що системний аналіз законодавства дає підстави стверджувати, що оспорюваний наказ від 12.03.2012 № 152 є по суті рішенням, що засвідчує токсиколого-гігієнічну і екологічну безпечність Препарату та можливість його застосування на території України, і не може порушувати права позивача; реєстрація Міністерством пестицидів і агрохімікатів не порушує прав Компанії, а вимога про заборону використання ПП «Олеандр» Препарату не відповідає способам захисту прав, передбаченим пунктом 3 частини першої статті 464 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); позивач фактично звернувся до суду за захистом ще не порушеного права на підставі того, що таке право можливо буде порушено в майбутньому; Компанія не зверталася до ПП «Олеандр» з вимогою припинення використання Препарату.

12.04.2013 ухвалою господарського суду міста Києва призначено у справі № 910/2352/13 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Дорошенку О.Ф. та Петренку С.А. (Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України).

02.09.2013 до суду надійшли матеріали справи № 910/2352/13 з висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 30.08.2013 №895, згідно з яким у Препараті (реєстраційне посвідчення Б 03233) використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 47429.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2013 поновлено провадження у справі; розгляд справи призначено на 26.09.2013.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 26.09.2013 у зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. у відпустці справу передано для розгляду судді Марченко О.В.

Ухвалою від 26.09.2013 суддя Марченко О.В. прийняла справу до свого провадження.

07.10.2013 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, а саме просив вимогу про зобов'язання Міністерства скасувати державну реєстрацію Препарату (реєстраційне посвідчення Б 03233) та виключити Препарат (запис в державному реєстрі за № 6391) з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів вважати вимогою про зобов'язання Міністерства виключити Препарат з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

У судовому засіданні 07.10.2013 представники Компанії позовні вимоги підтримали у повному обсязі, зазначили про необхідність у разі прийняття судом рішення про задоволення позову покладення на відповідача-1 судових витрат, у тому числі й витрат за проведення судової експертизи.

Представник відповідача-2 наголосив на доводах відзиву, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача-1 у судові засідання не з'являвся, про час і місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Так, ухвали господарського суду міста Києва надсилалися відповідачу-1 на поштову адресу, зазначену у позовній заяві, витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, врахувавши принцип вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який втілено у статті 6 Європейської конвенції з прав людини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 07.10.2013 без участі представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Частинами першою і третьою статті 418 ЦК України передбачено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності відповідно до частини першої статті 155 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини першої статті 420 ЦК України належать, зокрема, винаходи.

Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (частина друга статті 459 ЦК України).

Відповідно до статті 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід є: винахідник; інші особи, які набули прав на винахід, за договором чи законом (стаття 463 ЦК України).

За приписами статті 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід є: право на використання винаходу; виключне право дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Компанія є власником патенту України № 47429 на винахід «Фунгіцидний засіб»; об'єктом якого є комбінація активних речовин 8-трет.-бутил-2-(N-етил-N-н-пропіламіно)-метил-1,4-діоксаспіро[5,4]-декану (спіроксамін) і двох похідних тріазолілу (тебуконазол і триадименол) у масовому співвідношенні 1:(0,1-1,5):(0,1-1,5); заявка № 97126431 від 20.05.1996; дата набрання чинності патенту - 15.07.2002; патент чинний до 20.05.2016; дію патенту за клопотанням власника продовжено до 20.05.2021, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з Державного реєстру патентів України на винаходи від 21.01.2013.

Баєр КропСайєнс АГ (Bayer Cropsience AG) за згодою Компанії з метою введення в обіг препарату «Фалькон 460 ЕС к.е» на території України подала заяву про державну реєстрацію відповідного фунгіцидного засобу, що містить комбінацію діючих речовин спіроксамін (250 г/л) - сполука формули (І), тебуконазол (167 г/л) - сполука формули (ІІ) і триадименол (43 г/л) - сполука формули (ІІІ); за результатами проведеної експертизи Компанії було видано реєстраційне посвідчення від 11.05.2010 серії А № 02105.

Отже, препарат «Фалькон 460 ЕС к.е», що містить комбінацію діючих речовин спіроксаміну, тебуконазолу і триадименолу в масовому співвідношенні 1:0,668:0,172, реалізується на території України за згодою патентовласника.

Позивачу стало відомо, що ПП «Олеандр» здійснює підготовку до продажу в Україні Препарату. Так, з листа Міністерства від 31.01.2013 №1668/07/10-13 та доданого до нього реєстраційного досьє на Препарат вбачається, що відповідачем-2 видано наказ від 12.03.2012 № 152 «Про державну реєстрацію препаратів», яким, зокрема, за заявою ПП «Олеандр» зареєстровано та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів фунгіцидний засіб - Препарат (діюча речовина тебуконазол - 167 г/л. + триадименол - 43г/л.+ спіроксамін - 250 г/л); на ім'я заявника - відповідача-1 було видано посвідчення про державну реєстрацію препарату Б 03233 (запис в державному реєстрі за № 6391); виробником препаративної форми і діючої речовини зазначено Санрайз Агрокемікал Ко. Лтд., Китай, та Джиангсу Агрокем Ко. Лтд., Китай; Препарат зареєстровано терміном до 31.12.2013 для застосування на цукрових буряках.

Як вбачається з реєстраційного посвідчення Б 03233, Препарат є фунгіцидним засобом, в якому використовується комбінація діючих речовин спіроксамін, тебуконазол та триадименол з певними масовими співвідношеннями зазначених речовин, а саме: спіроксамін - 250 г/л; тебуконазол - 167 г/л та триадименол - 43 г/л. Отже, якщо виразити масові співвідношення діючих речовин в Препараті у пропорції, де за одиницю взяти вміст спіроксаміну - 250 г/л, то масова частина тебуконазолу 167 г/л становитиме 0,668, а масова частина триадименолу - 43 г/л становитиме 0,172.

Таким чином, на думку Компанії, масове співвідношення діючих речовин в Препараті має такий вигляд 1:0,668:0,172, що підпадає під об'єм захисту патенту України на винахід № 47429 «Фунгіцидний засіб» і відповідно порушує права власника патенту - позивача.

Згідно з частиною п'ятою статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі - Закон) патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Абзацами четвертим, п'ятим і восьмим частини другої статті 28 Закону передбачено, що використанням винаходу (корисної моделі) визнається виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до частини п'ятої статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У пункті 6.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності» зазначено, що якщо в процесі вирішення спору між сторонами виникнуть розбіжності стосовно можливого виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), господарський суд залежно від обставин справи має запропонувати судовому експерту роз'яснити питання, чи використано при виготовленні цього продукту кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Так, з метою з'ясування питання про те, чи використано у Препараті кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 47429, 12.04.2013 ухвалою господарського суду міста Києва призначено у справі № 910/2352/13 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Дорошенку О.Ф. та Петренку С.А. (Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України).

02.09.2013 до суду надійшли матеріали справи № 910/2352/13 з висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 30.08.2013 №895, згідно з яким у Препараті (реєстраційне посвідчення Б 03233) використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 47429.

Крім того, судом враховано, що ПП «Олеандр» переоформлено ліцензію на провадження господарської діяльності з оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами (додаток 2 до наказу Міністерства аграрної політики України від 20.05.2010 № 257).

Згідно зі статтею 34 Закону будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

З огляду на наведене позовні вимоги про зобов'язання ПП «Олеандр» припинити використання належного Компанії винаходу за патентом України № 47429 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Слід також зазначити, що використання в цивільному обороті пестицидів і агрохімікатів на території України можливе лише після проведення їх державної реєстрації. Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів виступає тим юридичним фактом, на підставі якого вони вводяться у цивільний оборот на території України.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частина друга статті 20 ГК України як один із способів захисту прав і законних інтересів передбачає визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Статтею 41 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) передбачено, що її Члени повинні гарантувати, що процедури щодо захисту прав інтелектуальної власності, як визначено в цій Частині, передбачаються їхнім законодавством з тим, щоб дозволити ефективні заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної власності, яка підлягає під цю Угоду, включаючи термінові заходи, спрямовані на запобігання порушень та заходи, що стримують від подальших порушень. Ці процедури повинні застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення бар'єрів для законної торгівлі та забезпечити гарантії проти їх зловживань.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» пестициди - це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям.

Препарат є пестицидом у розумінні названої статті Закону.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

У пункті 35 Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 295, зазначено, що на підставі Державного реєстру препаратів Мінприроди розробляє, погоджує з МОЗ та Мінагрополітики, готує до друку та видає один раз на два роки Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, з щорічним виданням доповнень до нього про нові зареєстровані, а також заборонені до використання препарати.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 ГК України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності.

Таку правову позицію викладено і в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».

Даний спір в частині визнання недійсним наказу Міністерства від 12.03.2012 № 152 «Про державну реєстрацію препаратів» у частині реєстрації Препарату та зобов'язання Міністерства виключити Препарат (запис в державному реєстрі за № 6391) з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів і Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, є спором стосовно захисту прав інтелектуальної власності Компанії, яка в даному випадку не перебуває у відносинах адміністративного підпорядкування із Міністерством, має цивільний характер та не відноситься до сфери публічно-правових відносин, а тому підвідомчий господарським судам України.

За таких обставин господарський суд міста Києва, встановивши, що: Компанія є власником чинного патенту України № 47429 на винахід, яким надано правову охорону комбінації активних речовин 8-трет.-бутил-2-(N-етил-N-н-пропіламіно)-метил-1,4-діоксаспіро[5,4]-декану (спіроксамін) і двох похідних тріазолілу (тебуконазол і триадименол) у масовому співвідношенні 1:(0,1-1,5):(0,1-1,5); ПП «Олеандр» вчинено дії з пропонування для продажу Препарату, який містить усі ознаки, включені до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 47429; Міністерством згідно з наказом від 12.03.2012 № 152 за заявкою ПП «Олеандр» здійснено на її ім'я державну реєстрацію Препарату; Препарат внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні; відповідач-1 не має дозволу правовласника на використання винаходу за патентом України № 47429; - дійшов висновку щодо доведеності порушення прав позивача як власника винаходу за патентом України № 47429, а відтак - й необхідності задоволення позовних вимог Компанії.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2013 у даній справі витрати за проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності були покладені на позивача.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що позивач здійснив оплату за проведення судової експертизи в загальній сумі 12 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.07.2013 № 3328.

За змістом статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин судові витрати (судовий збір у сумі 3 441 грн. і витрати за проведення судової експертизи у сумі 12 000 грн. слід покласти на ПП «Олеандр».

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати приватне підприємство «Олеандр» (99007, м. Севастополь, вул. Куликове поле, 3; ідентифікаційний код 32265811) припинити використання у будь-який спосіб винаходу «Фунгіцидний засіб», права на який належать Bayer Intellectual Property GmbH (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ, Alfred-Nobel-Str.10, 40789 Monheim, Germany) і охороняються патентом України № 47429.

3. Визнати недійсним наказ Міністерства екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Метрополита Василя Липківського, 35; ідентифікаційний код 37552996) від 12.03.2012 № 152 «Про державну реєстрацію препаратів» у частині реєстрації препарату «Універсал Мульті, КЕ» та в частині внесення цього препарату до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.

4. Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Метрополита Василя Липківського, 35; ідентифікаційний код 37552996) виключити препарат «Універсал Мульті, КЕ» з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

5. Стягнути з приватного підприємства «Олеандр» (99007, м. Севастополь, вул. Куликове поле, 3; ідентифікаційний код 32265811) на користь Bayer Intellectual Property GmbH (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ, Alfred-Nobel-Str.10, 40789 Monheim, Germany) 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. судового збору та 12 000 (дванадцять тисяч) грн. витрат за проведення судової експертизи.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.10.2013.

Суддя О. Марченко