Рішення № 34051718, 01.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2013 Справа № 905/6363/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси», м.Донецьк

до Відповідача: Державного підприємства „Орджонікідзевугілля», м.Єнакієве, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 68 497,44грн., інфляційних витрат у розмірі 3 148,90грн., 3% річних у сумі 5 549,66грн.

за участю:

від позивача: Колода О.О. (за довіреністю);

від відповідача: Донська О.В. (за довіреністю);

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Орджонікідзевугілля», м.Єнакієве, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 68 497,44грн., інфляційних витрат у розмірі 3 148,90грн., 3% річних у сумі 5 549,66грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №01-10/1263ГП від 07.09.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №01-10/1263ГП від 07.09.2010р., специфікацій до договору, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, рахунків, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 44, 55, 56, 57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

01.10.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №343 від 30.09.2013р. в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі в частині стягнення боргу у сумі 68 497,44грн., інфляційних витрат у розмірі 3 148,90грн., 3% річних у сумі 5 549,66грн. Крім того Відповідачем надані належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 19.09.2013р. складає 68 497,44грн.

01.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, платіжних доручень з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, правоустановчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси».

Представник Позивача у судове засідання 01.10.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 01.10.2013р. з'явився, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2010 року між державним підприємством „Орджонікідзевугілля» (Покупець) та акціонерним товариством закритого типу «Донвуглересурси» (Продавець) було укладено договір №01-10/1263ГП, відповідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю технічне обладнання (далі по договору - товар), - у кількості, за цінами, зазначеними у Специфікації, яка додається до даного Договору та є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах п.2.1 даного Договору Кількість, асортимент товару, одиниця виміру, ціна за одиницю, загальна сума зазначаються у специфікації.

Згідно п.1.2 договору Сума договору складає суму товару відповідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору, проте не повинна перевищувати 99 999,00 (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 00 коп.) з ПДВ - суму передбачену діючим законодавством України.

У пункті 2 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- оплата товару Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у наступному порядку: оплата здійснюється після передачі товару на протязі 15 (п'ятнадцяти) днів (п.2.1 Договору);

- Датою отримання товару є дата підписання накладної (п.2.2 Договору);

У пункті 9.1 договору встановлено, що договір вступає в дію з моменту підписання його обома сторонам та діє до 31.12.2010р., а за зобов'язаннями сторін по договору - до повного та належного їх виконання Сторонами.

У відповідності до договору між Сторонами було підписано специфікації в яких Сторони встановили кількість, асортимент товару, одиницю виміру, ціну за одиницю та загальну суму.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 71 297,44грн., що підтверджується видатковими накладними №114 від 29.09.2010р. на суму 4 868,64грн., №185 від 25.11.2010р. на суму 4 176,00грн., №200 від 06.12.2010р. на суму 1 252,80грн., №208 від 07.12.2010р на суму 61 000,00грн. Вказані накладні підписано з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №741 від 29.09.2010р., №896 від 25.11.2010р., №930 від 06.12.2010р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем за поставлений товар було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 2 800,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Стан розрахунків між Сторонами також підтверджується підписаним та завіреним печатками з боку обох Сторін без зауважень актом звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість станом на 19.09.2013р. складає 68 497,44грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №01-10/1263ГП Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 71 297,44грн., Відповідачем було здійснено часткову оплату у розмірі 2 800,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 68 497,44грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається, а розмір підтверджується підписаними актами звірення взаємних розрахунків позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.

При цьому, відносно врахування позиції відповідача щодо визнання позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси» в повному обсязі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 3 148,90грн., 3% річних від суми загального боргу складає 5 549,66грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 3 134,74грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення сумі - 5 538,92грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси», м.Донецьк до Державного підприємства „Орджонікідзевугілля», м.Єнакієве, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 68 497,44грн., інфляційних витрат у розмірі 3 148,90грн., 3% річних у сумі 5 549,66грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Орджонікідзевугілля» (вул.Трестовська, 10, м.Єнакієве, Донецька область, 86405, ЄДРПОУ 32276912, р/р 2600512512 у ПАТ «РАйффайзен Банк Аваль», м.Донецька, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси» (вул.Лисенка, 49А, м.Донецьк, 83087, ЄДРПОУ 25121804, р/р 2600301000227 у ПАТ «Банк «Юнісон», м.Київ, МФО 380902) заборгованість у розмірі 68 497,44грн., інфляційні витрати у сумі 3 134,74грн., 3% річних у сумі 5 538,92грн., судовий збір у розмірі 1 719,95грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 01.10.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.13р.