Рішення № 3404933, 04.09.2007, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа №2-2712 2007 рік

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2007 року Торезький міський суд Донецької області у складі: Головуючого-судді Сенчишина Ф.М.

При секретарі Привальцевій А.В.

за участю представника позивача Притули А.П.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, 01 липня 2007 року робітниками Харцизьких електричних мереж складений акт про звіряння взаєморозрахунків № 140719069 по сплаті за спожиту елетроенергію з побутовим абонентом ОСОБА_1. Споживач не звернувся до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати, тому на 01 липня 2007 року фактична заборгованість складає 1421 гривню 46 копійок.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та понесені ним судові витрати.

Представник позивача Притула Анатолій Петрович в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та фактичні обставини, на яких вони грунтуються

Відповідачка ОСОБА_1. у судовому засіданні визнала фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги позивача, але просить суд до частини позовних вимог застосувати триріний строк позовної давності.

Згідно вимог ст. 61 ЦПК України, суд вважає доказаними як такі що визнані сторонами у справі наступні фактичні обставини:

Відповідачка - ОСОБА_1мешкає за адресою АДРЕСА_1 та є побутовим споживачем електричної енергії. Позивач з 01 січня 2000 року по грудень 2006 року поставляв відповідачці електричну енергію, яку відповідачка споживала. Позивачем, згідно затверджених тарифів здійснювалося нарахування за поставлену електроенергію, яке відповідачкою не оплачувалося. ВАТ "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж за вказаний період була нарахована та станом на 01 липня 2007 року не сплачена відповідачкою заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 1421 гривня 46 копійок.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року, споживання споживачем енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно п. 20 "Правил користування електричною енергією для населення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття,

2

 якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ст. 219 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, суд виходить з того, що сторони уклали договір постачання позивачем відповідачці електричної енергії, оскільки позивач поставляв відповідачці електричну енергію за місцем її помешкання, а відповідачка споживала її. Отже сторони досягли згоди щодо істотних умов договору постачання, а саме, що позивач буде постачати відповідачу за плату електричну енергію. Враховуючи, що норми якості електричної енергії та тарифи оплати за неї визначаються не домовленістю сторін, а нормативно - правовими актами, суд вважає доведеним факт погодження сторонами цих істотних умов з моменту досягнення згоди щодо самого факту постачання, у межах, визначених нормативно - правовими актами, чинними у відповідний період. Оскільки відсутні письмові докази на підтвердження узгодження сторонами строку внесення платежів, судом встановлено, що розрахунковим періодом для оплати спожитої електроенергії є календарний місяць, а плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Нарахування позивачем оплати за поставлену електричну енергію відповідає затвердженим тарифам та відповідачкою не оспорювалося.

З урахуванням заявлених сторонами позицій, суд вважає доцільним розділити заявлені позовні вимоги на дві частини. Так позивач просить стягнути заборгованість на загальну суму 1421 гривня 46 копійка, з яких:

1200 гривень 09 копійок- заборгованість яка склалася на 20 серпня 2004 року;

221 гривня 37 копійок - заборгованість, яка склалася за період з 20 серпня 2004 року по 01 липня 2007 року;

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлену відповідачці електричну енергію, в тому числі у сумі 1200 гривень 09 за період до 20 серпня 2004 року, тобто поза межами строку позовної давності. Суд не вбачає поважних причин пропущення позовної давності, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд виходить з того, що за період з 20 серпня 2004 року по грудень 2006 року позивачем згідно кількості поставленої відповідачу електроенергії здійснювалося нарахування оплати за неї, яке відповідачем не оспорювалося, в зазначений період не оплачувалося, внаслідок чого за вказаний період станом на 01 липня 2007 року заборгованість склала 221 гривню 37 копійок. Таким чином, відповідачка ОСОБА_1належним чином не виконувала своє зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію, прострочивши виконання грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

3

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 гривня.

Керуючись п. 20 "Правил користування електричною енергією для населення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, ст. ст. 208, 219, 256, 257, 267, 509, 526, 530, 625, 901, 903 ЦК України, ст. 68 Житлового кодексу та ст. ст. ст. 10,11, 60, 212 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, яка народиласяІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Тамакул Долматовського району Кургунської області Російської Федерації, мешкає за адресою АДРЕСА_1, пенсіонера, на користь Харцизьких електричних мереж на розрахунковий рахунок № 260323021292 ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ "Ощадбанк", код ОКПО 00130932, МФО 335106 заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 221 (двісті двадцять одна) гривня 37 копійок.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харцизьких електричних мереж на розрахунковий рахунок 26006301460004 у відділенні Промінвестбанку України м. Тореза, МФО 334282, код ОКПО 001309 судові витрати з оплати інформаційно технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення надруковане в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.