Постанова № 34048942, 09.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2013 року 15:55 № 826/8181/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХ-АТЕЛЬЄ»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2012 № 4494/1540, а також скасування податкової вимоги від 26.11.2012 № 5505 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.11.2012 № 5505/19.1-28,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АРХ-АТЕЛЬЄ» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2012 № 4494/1540, а також скасування податкової вимоги від 26.11.2012 № 5505 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.11.2012 № 5505/19.1-28.

Позивач зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2012 № 4494/1540 визначено позивачу суму штрафу у розмірі 1 485,32 грн. за затримку сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємства за II, II-III та II-IV квартали 2011 року, де сума штрафу складає 20% від суми простроченого платежу.

У той же час, в обґрунтування позову позивач зазначає, що ДПІ при проведенні перевірки неправомірно зроблені висновки про порушення ТОВ «АРХ-АТЕЛЬЄ» граничних строків сплати узгоджених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємства, оскільки позивачем були сплачені узгоджені зобов’язання в межах строку, встановленого положеннями податкового законодавства.

Відтак, враховуючи вищенаведене позивач вважає спірні податкове повідомлення-рішення, податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу, які прийняті на його підставі, протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Зокрема, в обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що ТОВ «АРХ-АТЕЛЬЄ» було порушено терміни сплати самостійно визначених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємства за II, II-III та II-IV квартали 2011 року, оскільки сплачені позивачем кошти за вказаними зобов’язаннями призвели до погашення податкового боргу за попередні періоди, що в свою чергу призвело до порушення граничного терміну сплати поточних зобов’язань і стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

У зв’язку із змінами у структурі податкових органів, пов’язаними із реорганізацією податкових органів, під час судового розгляду здійснено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва ДПС на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 122 КАС України та за згодою сторін у судовому засіданні 30.09.2013 р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «АРХ-АТЕЛЬЄ» з податку на прибуток підприємства за II, II-III та II-IV квартали 2011 року, про що складено Акт перевірки № 625/15-4032 від 12.07.2012.

Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ «Арх-Ательє» порушено строки сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на прибуток, встановлених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим застосовано до позивача штраф у розмірі 20% погашеної суми з податку на прибуток у розмірі 1 485,32 грн.

Зокрема, з Акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що підставами для такого висновку, як вказується ДПІ, слідували наступні обставини.

Так, ТОВ «Арх-Ательє» 08.08.11, 03.11.11 та 08.02.12 року подано до ДПІ декларації з податку на прибуток за II квартал 2011, ІІ-ІІІ квартали 2011 року та II- IV квартал 2011 року відповідно, в яких самостійно задекларовано до сплати суми податку в розмірі 7 492,00 грн. (граничний строк сплати 19.08.11), 12 050,00 грн. (граничний строк сплати 19.11.11) та 15 919,00 грн. (граничний строк сплати 19.02.12) відповідно.

Сторонами під час розгляду справи не заперечувались обставини щодо своєчасності подання податкових декларацій, розміру самостійно визначених позивачем податкових зобов’язань, статусу цих зобов’язань, як узгоджених, правильності їх розрахунку та граничних термінів сплати податкових зобов’язань.

В свою чергу, як зазначає ДПІ, згідно з обліковою карткою ТОВ «Арх-Ательє» з податку на прибуток на момент погашення податкових зобов'язань за вказані періоди у підприємства існувала заборгованість за попередні періоди, а відтак сплата податкових зобов'язань за поточний період по ланцюгу призвела до погашення боргу за попередні періоди з порушенням граничних термінів сплати податкових зобов'язань на 111 днів, 86 днів та 82 дня відповідно, що в свою чергу і стало підставою для застосування до позивача спірних штрафних санкцій.

Сторонами визнається та не заперечуються, що спірні відносини виникли та пов’язані з обставинами сплати позивачем податкових зобов’язань, визначених у декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2009 року, в якій задекларовано до сплати податок у розмірі 17 732,00 грн., який, як вважає ДПІ, не був своєчасно сплачений позивачем, що і призвело до виникнення в подальшому обставин наявності у позивача податкового боргу із сплати цього податку, оскільки всі подальші поточні платежі із сплати поточних зобов’язань, зараховувались в оплату зазначених зобов’язань (боргу), що виникли раніше.

При цьому, сторонами визнається та не заперечується, що у встановлений для сплати цих податкових зобов’язань строк, позивачем було подано до банку платіжне доручення про сплату зазначених податкових зобов’язань, однак, банком платіж не був проведений з підстав відсутності коштів на кореспондентському рахунку. Наведене призвело до того, що кожний наступний платіж зараховувався в рахунок заборгованості, що виникла раніше та, відповідно, до прийняття оскаржуваного рішення.

У той же час, під час розгляду даної справи з’ясовано, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2010 року у справі № 2а-12017/10/2670, яка залишена без змін згідно з ухвалою КААС від 20.01.2011 року та набрала законної сили, встановлено, що на виконання своїх обов’язків щодо сплати податку на прибуток підприємства за три квартали 2009 року ТОВ «Арх-Ательє» було подано до банківської установи платіжне доручення № 179 від 27.10.2009 року на суму 17 733,00 грн., яке одержано банком 27.10.2009 року, однак проведено банком лише 25.05.2010 року.

Судом у зазначеній постанові встановлено, що наявність коштів у позивача на момент відправлення відповідних електронних документів підтверджується банківськими виписками з рахунку. Через відсутність коштів на кореспондентському рахунку банк повідомив позивача про не виконання платіжних доручень.

Несвоєчасна сплата податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства за три квартали 2009 року сталась не з вини ТОВ «Арх-Ательє», а з вини банку, у зв’язку з чим суд прийшов до висновку про безпідставність нарахування позивачу штрафних санкцій, нарахованих виходячи з висновків ДПІ про несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, у т.ч. в контексті наведеного платежу, та зазначив, що обов’язок платника податку по сплаті вказаних зобов’язань вважається виконаним належним чином.

Вирішуючи у взаємозв’язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п/п. 16.1.4. ПК України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного пунктом 36.1. ПК України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1. ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Разом з цим, відповідно до п. 57.1. ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У взаємозв’язку з вищенаведеним, окремо слід зазначити, що згідно з п. 87.9. ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, незалежно від визначеного платником податку призначення платежу, у разі наявності податкового боргу, сума такого платежу у розмірі податкового боргу зараховується на погашення цього податкового боргу.

В даному випадку під час розгляду справи встановлено, що підставами для висновків ДПІ про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємства за II, II-III та II-IV квартали 2011 року стали обставини зарахування сплачених позивачем коштів за вказаними зобов’язаннями в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди, який виник, як вважає ДПІ, у зв’язку із несплатою позивачем податку на прибуток підприємства за три квартали 2009 року.

В той же час, як вже зазначено вище, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2010 року у справі № 2а-12017/10/2670, яка набрала законної сили, встановлено, що обов’язок платника податку по сплаті зобов’язань зі сплати податку на прибуток за три квартали 2009 року вважається виконаним належним чином, тобто постановою встановлено відсутність у позивача податкового боргу за вказаний період, наявність якого, на думку ДПІ, однак, потягла подальше зарахування поточних платежів у рахунок заборгованості, що виникла раніше, що, у свою чергу, призвело до прийняття спірного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене та те, що матеріалами справи підтверджується факт сплати позивачем узгоджених податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011, ІІ-ІІІ квартали 2011 року та II- IV квартал 2011 року у строки встановлені п. 57.1. ПК України, суд приходить до висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати даних грошових зобов'язань, а також до висновку, що у відповідача не було законних підстав для зарахування сплачених позивачем коштів по поточним податковим зобов’язанням за спірний період в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди, оскільки, як встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили, у позивача не було податкового боргу з податку на прибуток підприємства за період третього кварталу 2009 року. Відповідно обставини, з яких випливають спірні відносини, спростовані під час розгляду справи.

Виходячи з наведеного оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо ж до оскарження позивачем податкової вимоги від 26.11.2012 № 5505 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.11.2012 № 5505/19.1-28 судом береться до уваги те, що вказані вимога та рішення про опис майна прийняті відповідачем на підставі спірного податкового повідомлення-рішення, є похідними від цього рішення та обставин, на яких воно ґрунтується, а відтак враховуючи встановлення під час розгляду даної справи факту протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та безпідставності нарахування штрафних санкцій, суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, які, як зазначено вище, є похідними від податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У взаємозв’язку з наведеним суд також зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов’язку, передбаченого ч. 2 статті 71 КАС України, відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХ-АТЕЛЬЄ» (код ЄДР 31515812, адреса: 04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 8) – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС: податкове повідомлення-рішення від 14.08.2012 № 4494/1540, податкову вимогу від 26.11.2012 № 5505 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.11.2012 № 5505/19.1-28.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін