Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2013 р. Справа №805/13915/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
за участі секретаря судового засідання Бойченко К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової Головного управління
Міндоходів і зборів у Донецькій області
до державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут»
про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в
рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі
32897,09 гривень
за участі:
представника позивача: Городецької О.М., за дов. від 04 липня 2013 року,
представника відповідача: Балевої Є.О., за дов. від 11 вересня 2013 року
Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів і зборів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 32897,09 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - державне підприємство «Макіївський державний проектний інститут» перебуває на податковому обліку в Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Донецькій області, є платником податку на додану вартість. Станом на 13 вересня 2013 року у підприємства через несплату самостійно визначених у податкових деклараціях за червень-липень 2013 року податкових зобов'язань виник податковий борг з податку на додану вартість у сумі 29381 гривень. Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 статті 129 Податкового кодексу України на суму податкового боргу була нарахована пеня в сумі 107,69 гривен. Крім того, на підставі акту перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2013 року № 0001111500 про застосування штрафної санкції в розмірі 3408,40 гривень. З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією відповідачу 10 березня 2009 року та 14 квітня 2009 року вручена перша та друга податкова вимога. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що не має фінансової можливості, щоб погасити весь податковий борг. В доказ надав виписку по розрахункових рахунків ПАТ «Приватбанк» та ПАТ «ВБР» станом на 04 та 09 жовтня 2013 року.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач - державне підприємство «Макіївський державний проектний інститут», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 14314618, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5, 6-7), перебуває на обліку в Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Донецькій області як платник податків з 16 липня 1993 року за № 202, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП від 20 травня 2008 року № 788/10/1 (а.с. 10), є платником податку на додану вартість з 17 липня 1997 року, про що видане свідоцтво № 100339063 НБ № 244443 (а.с. 12) .
Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів і зборів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.
Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
19 липня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9043718353 за червень 2013 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 40379,00 гривень (а.с. 17-21).
19 серпня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції звітну нову декларацію з податку на додану вартість № 9051456140 за липень 2013 року, в якій відповідач зменшив суму податкового боргу в розмірі 10998,00 гривень (а.с. 22-26).
16 липня 2013 року на підставі акту перевірки № 179/05-92-15/14314618 від 16 липня 2013 року (а.с. 28-31) позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001111500 (а.с. 27), яким до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 3408,40 гривень, яке отримано представником відповідача 17 липня 2013 року, про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 27).
Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем штрафних санкцій, нарахованих зазначеним податковим повідомленням-рішенням, в матеріалах справи відсутні.
В результаті не сплати податку на додану вартість відповідачу була нарахована пеня в розмірі 107,69 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника та розрахунком пені (а.с. 14, 34).
Станом на 11 жовтня 2013 року за відповідачем обліковується недоїмка з податку на додану вартість в сумі 32897,09 гривень, що не спростовується сторонами.
Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
10 березня 2009 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/9, яка отримана уповноваженою особою відповідача 10 березня 2009 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (а.с. 33).
09 квітня 2009 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/121, яка отримана уповноваженою особою відповідача 14 квітня 2009 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (а.с. 33).
Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.
Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, державне підприємство «Макіївський державний проектний інститут» починаючи з 09 квітня 2009 року (дата формування другої податкової вимоги) по 11 жовтня 2013 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги є чинними.
Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.
12 травня 2011 року заступником начальника податкової інспекції винесено рішення № 5739/10/2-24-013 про опис майна державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут» у податкову заставу (а.с. 32).
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Донецькій області до державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 32897,09 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків державного підприємства «Макіївський державний проектний інститут» (код ЄДРПО 14314618) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 32897 (тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто сім) гривень 09 копійок, в тому числі: основний платіж - 29381 (двадцять дев'ять тисяч триста вісімдесят одна) гривня 00 копійок, штрафні санкції - 3408 (три тисячі чотириста вісім) гривень 40 копійок, пеня - 107 (сто сім) гривень 69 копійок на користь державного бюджету м. Макіївки на розрахунковий рахунок 31113029700069, код платежу 14010100, банк отримувач ГУДКСУ в Донецькій області, ОКПО 37990227, МФО 834016.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 11 жовтня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.
Судове рішення № 34048646, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 11.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/13915/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: