Ухвала суду № 34046169, 03.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий 1 інстанції Варнавська Л.О.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,

суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,

при секретарі Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 липня 2013 року,

у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції Стефанової Ганни Володимирівни,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 липня 2013 року скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції Стефанової Г.В. залишена без задоволення.

На вказану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про її скасування. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що суд не надав правої оцінки всім обставинам справи, а також судом не було встановлено, що старший державний виконавець Стефанова Г.В. відділу ДВС Сніжнянського МУЮ здійснила усіх заходів, передбачених ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ДВС Стефанова Г.В. просила її відхилити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з поверненням справи на новий розгляд у суд першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.01.2013 року до відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції надійшов виконавчий лист №2-358/09, виданий 08.11.2011 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 14 951,80 грн. та з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3 737,95 грн.

21.01.2013 р. державним виконавцем Стефановою Г.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В ході примусового виконання вказаного рішення суду державним виконавцем були зроблені запити до кредитно-фінансових установ з метою виявлення рахунків боржника, що підтверджується матеріалами виконавчих проваджень. З відповідей банківських установ вбачається, що боржники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають рахунків. Також зроблені запити до КП «БТІ», відділу держземагенства в м. Сніжному та реєстраційної служби Сніжнянського міського управління юстиції, з відповідей яких вбачається, що на праві власності боржникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по ? частки квартири АДРЕСА_1, іншого майна не має.

Державний виконавець також звертався із поданням до суду про визначення частки боржника ОСОБА_3 в спільному майні, з цього приводу судом ухвалено рішення. Також державним виконавцем встановлено, що за боржниками автомототранспорту не зареєстровано. Зроблені запити до адресно-довідкового підрозділу ГУДМС з метою з'ясування адрес реєстрації боржників, маються відповіді. Приводом на підставі постанови державного виконавця боржники викликалися до державної виконавчої служби де надавали пояснення, з яких вбачається, що боржники не працюють, не мають доходу, виплатити заборгованість не можуть. З акту огляду технічного стану квартири АДРЕСА_1, що ця квартира не придатна для проживання, відсутнє санітарно - технічне обладнання, освітлення тощо, встановлено, що боржники мешкають в АДРЕСА_2, яка квартира належить іншій громадянці, боржники в ній не зареєстровані.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління Стефанової Г.В. по виконанню рішення суду №2-358/09 не має, оскільки останньою не виявлено майна та рахунків на які можливо накласти арешт.

Суд не прийняв до уваги доводи заявника про те, що державний виконавець не наклав штрафу на боржників, оскільки у даному випадку це не передбачено законом. Також суд визнав необґрунтованими доводи заявника про необхідність накладення державним виконавцем арешту на частку квартиру, що належить ОСОБА_4, оскільки сума стягнення - 3 737, 95 грн. не є співмірною.

Колегія суддів вважає за можливе погодитися з даними висновками суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 1 ст. 27 цього закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 3 статті 11 Закону визначені права, які державний виконавець має у процесі здійснення виконавчого провадження. Відповідно до частини 2 цієї статті державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2013 року державним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження у відношенні ОСОБА_3, та ОСОБА_4 та встановлено боржникам строк для добровільного виконання рішення до 28.01.2013 року. (а. с. 7)

На частку квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 постановою від 11.12.2009 року накладений арешт. (а. с. 34)

28.03.2013 року виходом державного виконавця для перевірки майнового стану боржників на адресу, що вказана у виконавчому документі: АДРЕСА_2 перевірити майновий стан не виявилося можливим, оскільки боржник був відсутній, про що складений акт. (а. с. 36)

04.04.2013 року винесені постанови про примусовий привід до відділу ДВС ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та зроблений запит до відділу адресно-довідкового бюро підрозділу ГУ ДМС України в Донецькій області, щодо місця реєстрації ОСОБА_4 (а. с. 37, 48)

24.04.2013 року зроблені запити до банківських установ щодо наявності рахунків на ім'я боржників та отримані відповіді про відсутність таких рахунків. (а. с.41 - 45)

Відповідні запити 24.04.2013 року зроблено до відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування м. Тореза та відділу Держземагенства у м. Сніжне, на що були отримані відповіді від 10.05.2013 року та від 29.01.2013 року. (а. с. 43, 47, 50)

21.05.2013 року ВДВС звернувся до суду з поданням про визначення частки майна у квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 (а. с. 52) Ухвалою Сніжнянського міського суду від 13.06.2013 року вказане подання задоволено - суд визначив частку майна ОСОБА_3 у вказаній квартирі в розмірі ? частки.

Вказана квартира знаходиться у непридатному для проживання технічному стані (акт від 10.07.2009 року). (а. с. 54)

Згідно запису у Реєстрі права власності на нерухоме майно станом на 30.04.2013 року квартира належить на праві спільної часткової власності по ? частці за кожним - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а. с. 55-57)

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки державний виконавець діяв на підставі закону та в межах своїх повноважень, та виконав всі необхідні дії для виявлення коштів або іншого майна боржників ОСОБА_6 та ОСОБА_3

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, при вирішенні питання не були порушені норми процесуального права та порядок, встановлений для його вирішення.

Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: