Ухвала суду № 34043235, 10.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 р. Справа № 9104/54912/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Сеника Р.П., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська інвестиційна компанія» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська інвестиційна компанія» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська інвестиційна компанія» звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 року №0004072301, №0004082301.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем помилково зроблені висновки щодо порушення позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» та ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Безпідставно застосована штрафна санкція та нарахована пеня за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року відмовлено в задоволені позовних вимог, оскільки суд погодився з наведеними відповідачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ в м. Івано-Франківськ на підставі направлення № 00004043 від 29.11.2011 року в період з 29.11.2011 року по 05 грудня 2011 року проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування ТОВ «Західноукраїнська інвестиційна компанія» за період з 01.11.2008 року по 31.10.2011 року

06.12.2011 року за результатами перевірки складено акт перевірки №12561/22-1/35517415, яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні розрахунків з нерезидентом Affiliated Enterprise "Karaklpak Vermi" (Узбекістан), п.1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" та ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а саме станом на 01.07.2011 року та 01.10.2011 року не задекларовано валютні цінності за межами країни в сумі 21345 дол.США по розрахунках з нерезидентом Affiliated Enterprise "Karaklpak Vermi" Official address: APG KUIBAK Address for letters: Republic of Karakalpakstan, Nukus City, 12, T. Rakhmanov Street Tax ID 205697034 (Узбекістан), по контракту №IF/10-10 від 27.10.10 року

На підставі акту перевірки податковим органом 16.12.2011 року прийнято щодо підприємства податкове повідомлення-рішення №0000662201, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та застосовано штрафну санкцію за порушення вимог валютного законодавства на суму 80726,20 грн. Суд першої інстанції прийшов до висновку про законність спірних податкових повідомлень-рішень та відмовив в їх скасуванні. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

Так, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно ст. 4 цього Закону є імпорт.

Статтею 1 даного Закону та абз. 2 пп. 1.1 п. 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверодженої постановою НБУ від 24.03.1999 року № 136 (далі - Інструкція) встановлено, що імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні ст. 2 Закону передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту. Дана правова норма передбачає, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно вимог ст. 4 Закону порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Суд першої інстанції встановив і з цим погодились сторони, що ПАТ КБ «ПриватБанк» у відповідності до п.5.1 розділу 5 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 № 136 листом від 06.06.2011 №Г-31.0.0.0/1-783 (вх. ДПІ № 35496/10 від 14.06.11) повідомило ДПІ в м. Івано-Франківськ про порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків TOB «Західноукраїнська інвестиційна компанія» по контракту №IF/10-10 від 27.10.10 (дата здійснення платежу -23.11.2010, та 01.12.2010).

Цьому послужило те, що в період з 01.11.08 року по 31.10.11 року TOB «Західноукраїнська інвестиційна компанія» здійснювало імпортні операції у вигляді передоплати нерезиденту з Узбекистану Affiliated Emterprise "Karaklpak Vermi" (Official address: APG KUIBAK Address for letters: Republic of Karakalpakstan, Nukus City, 12, T. Rakhmanov Street Tax ID #205697034 (Узбекістан) по контракту №IF/10-10 від 27.10.10 року. Розрахунки за імпорт нерезиденту проведені в сумі 21345 дол.США через поточний валютний рахунок товариства №26002057000524 відкритий в Івано-Франківській філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Контракт №П710-10 від 27.10.2010 року укладено з нерезидентом Affiliated Emterprise "Karaklpak Vermi" в особі директора Турсункулова Х.А., предметом якого є поставка на умовах EXW (відвантаження товару з складу заводу - виробника) концентрату вермикулітового на загальну суму 16500000 доларів США.

Згідно пункту 3 даного контракту розрахунки здійснюються покупцем у вигляді 100% передоплати на основі пред'явленого рахунку (інвойса) на валютний рахунок продавця. Продавець зобов'язується згідно пункту 4.6 контракту поставити товар протягом 90 днів з моменту 100% оплати товару покупцем. Пунктом 8,1 контракту передбачено пеню за кожен день прострочки відвантаження товару в розмірі 0,1% та не більше 15% від вартості недопоставленого товару. Згідно пункту 11 даного контракту всі суперечки при виконанні контракту підлягають розгляду в суді країни відповідача.

На виконання умов контракту №IF/10-10 від 27.10.10 TOB «Західноукраїнська інвестиційна компанія» здійснено передоплату на загальну суму 21345 дол.США(платіжне доручення №1 від 23.11.2010 року на суму 10890 дол.США,-граничний термін поступлення імпорту 22.05.11, та платіжне доручення №2 від 01.12.2010 року на суму 10455 дол.США - граничний термін поступлення імпорту 30.05.10) згідно поданих рахунків.

В перевіреному періоді імпорт від нерезидента Affiliated Emterprise "Karaklpak Vermi" не поступив.

Аналізуючи наведені вище приписи нормативних актів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що єдиною підставою для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, є саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Цієї вимоги закону позивачем не виконано, а окрім цього щодо останнього відсутній висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення строків поступлення імпортного товару по контракту №IF/10-10 від 27.10.2010 року.

TOB «Західноукраїнська інвестиційна компанія» декларування валютних цінностей станом на 01.07.2011 року та 01.10.2011 року на суму 21345 дол.США по розрахунках з нерезидентом Affiliated Emterprise "Karaklpak Vermi" згідно контракту №IF/10-10 від 27.10.10 року не проводило.

За порушення вимог Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", № 319/94 від 18.06.94 відповідно до абз.8 п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та п.2.7 Положення "Про валютний контроль", затвердженого Постановою НБУ від 08.02.00 № 49 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.00 № 209/4430, невиконання резидентами вимог щодо строків декларування тягне за собою відповідальність - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Відповідно до п.3 Указу Президента України від 27.06.99 №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" санкції, передбачені статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби до інших резидентів і нерезидентів України.

За таких обставин колегія суддів приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що про порушення позивачем вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні розрахунків з нерезидентом Affiliated Enterprise "Karaklpak Vermi" (Узбекістан) по контракту №IF/10-10 від 27.10.10 року та вимог п.1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" № 319/94 від 18.06.94 і ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що ВАТ «Луцький КРК» в січні 2011 року проводило фінансово-господарські операції з ТОВ «Алькор-Ник» щодо придбання 27.10.10 27.10.2010 року та вимог п.1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" № 319/94 від 18.06.94 і ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Івано-Франківнський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська інвестиційна компанія» - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року у справі №2а-42/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.П.Сеник

І.О.Яворський