Ухвала суду № 34043100, 03.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3007/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Стеценко О.Л., представник на підставі довіреності

відповідача - Кучерява Т.П., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів АГРО" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинів Агро» звернулось до суду з позовом до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що при переході на спеціальний режим оподаткування зобов'язано здійснити коригування суми сплаченого (нарахованого) податкового кредиту з ПДВ. При цьому таке коригування, на думку апелянта, здійснюється виходячи із залишкової вартості необоротних активів та вартості залишків товарів по яких був сформований податковий кредит.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Старокостянтинів Агро», ідентифікаційний код 34337479, зареєстроване Старокостянтинівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 04.07.2007 року та з 30.10.2007 року перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в Старокостянтинівській ОДПІ.

Основними видами діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Старокостянтинів АГРО" з питань дотримання норм податкового законодавства, достовірності формування показників податкової декларації з податку на додану вартість, правильності нарахування, повноти податку на додану вартість за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року. За результатами перевірки був складений акт № 87/2200/34337479 від 28.01.2013 року.

Податковий орган дійшов висновку, що ТОВ "Старокостянтинів АГРО" порушено вимоги п. п. "а" п. п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України.

На підставі акту № 87/2200/34337479 від 28.01.2013 року Старокостянтинівським відділенням Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032200 від 11.02.2013 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку до ДПС у Хмельницькій області, згідно рішення якого оскаржуване податкове повідомлення-рішення частково скасовано в сумі 960023 грн. штрафної (фінансової) санкції. Внаслідок чого за результатами адміністративного оскарження та відповідно до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, Старокостянтинівським відділенням Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції 22.04.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000302200 про сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3840093 грн.

30.04.2013 року позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення № 0000302200 від 22.04.2013 року до ДПС України у Хмельницькій області.

15.05.2013 року ДПС України у Хмельницькій області скаргу позивача залишено без розгляду.

Позивач не погодившись з прийнятими податковим органом рішеннями оскаржив їх повторно до Міністерства доходів і зборів України.

20.06.2013 року останнім розглянуто повторну скаргу позивача та прийнято рішення, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Красилівської МДПІ від 11.02.2013 року № 0000032200 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом скарги (податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013 року № 0000302200) та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а також, рішення про залишення скарги без розгляду, а скарги - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем безпідставно встановлено зазначені в матеріалах документальної позапланової виїзної перевірки порушення, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000032200 від 11.02.2013 року за порушення п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст.209 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 4800116 грн., з яких 3840093 грн. за основним платежем та 960023 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податковим повідомленням рішенням №0000302200 від 22.04.2013 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 3840093 грн., за основним платежем.

Податкове повідомлення-рішення 0000032200 від 11.02.2013 року було оскаржено в адміністративному порядку до ДПС у Хмельницькій області, та за результатами розгляду скарги податковим органом прийнято рішення №4420/10/10-218 від 17.04.2013 року, у якому вирішено скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000032200 від 11.02.2013 року в частині 960023 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині податкове повідомлення рішення залишено без змін.

Таким чином, є необґрунтованими доводи податкового органу про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000032200 від 11.02.2013 року вважається відкликаним з моменту винесення податкового повідомлення-рішення від 11.02.2013 року, оскільки воно скасовано лише в частині, а в іншій частині залишено без змін

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ "Старокостянтинів АГРО" перебувало на загальній системі оподаткування з податку на додану вартість, платником подавалась загальна декларація з податку на додану вартість, при цьому всі операції з придбанням ТМЦ і основних засобів відображались в розділі ІІ "Податковий кредит".

В липні 2012 року позивачем подано заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Податковим органом прийнято рішення про реєстрацію ТОВ "Старокостянтинів АГРО", як суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та видано Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 01.08.2012 року № 200057206.

19 вересня 2012 року платником подано розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДСЗ) за серпень 2012 року, де визначено питому вагу - 98% обсягу сільськогосподарських товарів/послуг.

ТОВ "Старокостянтинів АГРО" відповідно до податкової декларації з Податку на додану вартість № 9057048338 від 19.09.2012 р. в рядку 16.2 "коригування податкового кредиту внаслідок часткового використання товарів/послу чи необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва" відображено коригування ПДВ в сторону зменшення в сумі 1011227 грн., тому відповідно в податковій декларації з Податку на додану вартість (скорочена) № 9057382400 від 19.09.2012 року за серпень 2012 року в рядку 12.2 "коригування податкового кредиту внаслідок часткового використання товарів/послуг чи необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва" платником відображено коригування ПДВ в сторону збільшення в сумі 1011227 грн.

Податковим органом за результатами перевірки встановлено, що вартість залишків виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів виробництва, напівфабрикатів, продукції сільськогосподарського виробництва та товарів станом на 01.08.2012 року становить 16016365 грн., ПДВ 3203273 грн. Залишкова вартість основних засобів (за мінусом амортизаційних відрахувань) необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та капітальних інвестицій станом на 01.08.2012 року по ТОВ "Старокостянтинів АГРО" становить 8801602 грн., ПДВ - 1760320 грн.

Тому, податковим органом здійснено розрахунок питомої ваги поставлених у серпні 2011 року - липні 2012 року сільськогосподарських товарів/послуг до загального обсягу реалізованих товарів/послуг. Всього обсяг постачання товарів/послуг за серпень 2011-липень 2012 року склав 25405994 грн., з них сільськогосподарських товарів/послуг 24933520 грн. (98,14%).

У зв'язку із зазначеним податковий орган з урахуванням п. 4.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492, зробив висновок про зобов'язання позивача провести перенесення частки податкового кредиту із загальної податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року (вказується зі знаком "-" в рядку 16,2) в сумі 4871271 грн. (1760320,40+3203273,05)х98,14%.

В свою чергу, позивач керуючись п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України подав до Красилівської МДПІ запит від 25.07.2012 року № 378 з проханням надати консультацію з питання необхідності проведення коригування податкового кредиту з ПДВ та порядку його здійснення.

На вказаний запит відповідач надав відповідь від 01.08.2012 року № 2354/10/011 в якому зазначив, що враховуючи той факт, що товариство ще до моменту отримання статусу платника ПДВ за спеціальним режимом (ст. 209 ПК України) було зареєстроване як платник ПДВ, мало статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, займалося сільським господарством, використовувало звітній податковий період - місяць, ТОВ "Старокостянтинів Агро" повинне після реєстрації його як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, подати до податкового органу за місцем реєстрації загальну та скорочену податкову декларацію з ПДВ, при цьому відповідно до вимог пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПК України:

- у загальній декларації здійснити коригування податкового кредиту з ПДВ, який сформований за попередні звітні періоди до місяця переходу на спеціальний режим при купівлі товарів (послуг) та був відображений у рядку 24 загальної декларації з ПДВ місяця, що передує періоду переходу на спеціальний режим, відповідно до частки використання таких товарів (послуг), при виробництві сільськогосподарських товарів (послуг) та відповідно в інших операціях за останні 12 місяців, відобразивши суму коригування в рядку 16.2 загальної декларації та в Додатку 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду";

- у скороченій декларації, за наявності підстав - здійснити коригування податкового кредиту за звітний період відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях, включив розподілені суми до значення рядків 8,10,11 та додатково відобразивши їх у рядках 8-1,10-1,11. Щодо податкового кредиту попередніх даті переходу періодах - у рядку 12.2 відобразити суму податкового кредиту, яка переноситься до скороченої декларації з рядка 16.2 загальної декларації.

Відтак, враховуючи надану консультацію позивач подав за серпень 2012 року загальну та скорочену декларацію з ПДВ у яких здійснило коригування ПДВ, який сформований у попередніх звітних періодах до місяця переходу на спеціальний режим при купівлі товарів (послуг) та відображений у рядку 24 Декларації з ПДВ за липень 2012 року (загальній). В податковій декларації № 9057048339 від 19.09.2012 року з податку на додану вартість (загальній) за серпень 2012 року у рядку 16.2 "коригування податкового кредиту внаслідок часткового використання товарів/послу чи необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва" відображено коригування податкового кредиту (зменшення) в сумі 1011227 грн.

Крім того, скориставшись правом наданим п. 52.1 ст. 52 ПК України позивач подав до Міністерства доходів і зборів України запит від 01.04.13 № 198 з проханням надати консультацію з питання необхідності проведення коригування податкового кредиту з ПДВ та порядку його здійснення.

На який Міністерство доходів і зборів України надало відповідь від 26.04.13 року №1586/6/99-99-19-04-02-15-22 та вказало, що після реєстрації в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування, товариство повинно подавати до податкового органу за місцем реєстрації загальну та скорочену податкові декларації з ПДВ.

При цьому суми податку на додану вартість, які були нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг) в попередніх звітних періодах та включені до складу податкового кредиту таких попередніх звітних періодів, на дату переходу на спеціальний режим оподаткування залишаються невикористаними, мають бути розподілені на ті, які використовуються в сільськогосподарському виробництві (діяльність, на яку поширюється спеціальний режим оподаткування) та ті, які використовуються в іншій діяльності платника.

Такий розподіл має бути відображений у податковій звітності ТОВ за серпень 2012 року шляхом перенесення частки податкового кредиту із загальної податкової декларації (вказується зі знаком «-» в рядку 16.2) з ПДВ до податкової декларації з ПДВ скороченої (вказується зі знаком «+» в рядку 12.2). Тобто в даному випадку йде мова про коригування податкового кредиту з ПДВ виключно того, який не був використаний та рахувався в попередньому періоді.

Зважаючи на вказані обставини справи суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і відповідає критеріям, установленим у п. 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, пунктом 209.2 ст. 209 ПК України та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки, а саме: такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Отже, вказана норма не покладає обов'язку по проведенню коригування суми податкового кредиту з ПДВ по загальній декларації.

Підпункт 209.15.1 п. 209.1 ст. 209 ПК України містить перелік виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

У п.п. «а» п.п. 209.15.1. п. 209.1 статті 209 ПК України зазначено, що у разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

Тобто, у наведеній нормі йдеться про необхідність розподілу податкового кредиту з ПДВ у процесі виробництва сільськогосподарської і несільськогосподарської продукції.

Проте підставою для застосування вказаної норми є спеціальний юридичний факт, тобто подія, яка полягає у зміні напрямку цільового використання товарно-матеріальних цінностей. За відсутності цієї події платник податку не зобов'язаний здійснювати жодного розподілу сум податкового кредиту і жодного їх коригування. Водночас, перехід позивача на спеціальний режим оподаткування ПДВ, про який вказано у акті перевірки, являє собою зміну системи оподаткування, тобто системи взаємовідносин між платником податків та державою, і не має жодного відношення до способу використання позивачем його матеріальних ресурсів.

Так у акті перевірки відсутні будь-які дані щодо зміни способу використання матеріальних ресурсів підприємства, у останньому взагалі не вказано, яким чином підприємство використовує свої матеріальні ресурси і як це впливає на результати його діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва.

Спосіб реалізації п.п. «а» пп. 209.15.1 п.209.15. статті 209 ПК України визначено «Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 (далі - Порядок). Цей Порядок передбачає застосування абз. 2 пп. 209.15.1 п.209.15. статті 209 ПК України лише при заповненні скороченої декларації з цього податку.

Згідно з п. 5 Порядку скорочену декларацію по ПДВ подають лише ті платники податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування. Тобто, до переходу на такий спеціальний режим скорочену декларацію по ПДВ платник подавати не може.

У абз. 5 п. 3 Розділу IV Порядку чітко вказано, що розподіл сум податкового кредиту здійснюється у тому періоді, в якому здійснювалось виготовлення та/або придбання товарів/послуг чи необоротних активів.

Проте, у акті перевірки йдеться про розподіл сум податкового кредиту, сформованого у попередніх податкових періодах, які передували даті переходу на спеціальний податковий режим і подавати скорочену декларацію за попередні періоди з розподілом податкового кредиту, визначеного у періодах виготовлення/придбання товарів/послуг чи необоротних активів платник не може. Відповідно, реалізація пп. 209.15.1 п. 209.15. ст. 209 ПК України в умовах, які описані в акті перевірки, є неможливою, а посилання на цю норму в акті є безпідставним.

Висновки податкового органу про необхідність коригування податкового кредиту і відповідно нарахування податкових зобов'язань у загальні декларації з податку на додану вартість на дату переходу із загальної системи оподаткування на спрощений режим ґрунтується на п.4.5. Розділу V Порядку.

Відповідно до цього положення, у рядку 16.2 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів/послуг або переробними підприємствами готової продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг.

Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог пункту 209.6 статті 209 розділу V Кодексу): а) у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства або на діяльність з виготовлення готової продукції переробним підприємством; б) при реєстрації сільськогосподарською підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування».

Отже, чинним законодавством не визначено обов'язку платника податку проводити коригування правильно відображеного податкового кредиту, пов'язаного з виробництвом сільськогосподарської продукції у періоді перебування сільгосппідприємства на загальній системі оподаткування у зв'язку з переходом на спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Так, в силу ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Інших випадків коригування сум податкового кредиту ПК України не передбачає.

Вказана правова позиція також висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.08.2013 року у справі №К/800/30720/13 (№2а-1670/5530/12).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно скасовано податкові повідомлення-рішення, оскільки правомірність їх прийняття не підтверджено під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 жовтня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Залімський І. Г.