Ухвала суду № 34042975, 10.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 р. Справа № 876/5352/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Сеник Р.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Газ Імпекс Україна» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Газ Імпекс Україна» звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2012 року за № 0001132201 та № 0001122201.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом в порушення положень Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI помилково та безпідставно зроблено висновок щодо нікчемності договорів укладених між ПП «Газ Імпекс Україна» та ТОВ «Перший фінансовий взвод» та ТОВ «Вакус Естейт». При цьому необґрунтовано збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останні були зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Валові витрати та податковий кредит сформовані відповідно до вимог п. 14.1 ст.14, п.п. 135.5.4 п.135.4 ст.135, п.193.1 ст.193, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI у зв'язку з виконанням контрагентами договорів. При цьому понесені валові витрати та сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року задоволено позовні, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ у м. Івано-Франківську, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги тим, що в ході перевірки підприємства встановлено нікчемність господарських операцій ПП «Газ Імпекс Україна» та ТОВ «Перший фінансовий взвод» та ТОВ «Вакус Естейт», оскільки в останніх відсутні необхідні умови для відповідної господарської діяльності, а саме основні фонди, транспортні засоби, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність.

Тому апелянт вважає доведеною ту обставину, що укладення договорів спрямовано на здійснення операцій з отримання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Приватне підприємство «Газ Імпекс Україна» 06.02.2004 року зареєстровано розпорядженням Богородчанської районної державної адміністрації та 09.02.2004 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у м. Івано-Франківську на виконання постанови слідчого прокуратури Івано-Франківської області від 14.08.2012 року в період з 18.09.2012 року по 19.09.2012 року у відповідності з п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України 02.12.2010 № 2755-VI проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Газ Імпекс Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 01.08.2012 року.

26.09.2012 року за результатами перевірки складено акт перевірки № 8427/22-1/32726703, яким встановлено порушення підприємством вимог п. 14.1 ст.14, п.п. 135.5.4 п.135.4 ст.135, п.193.1 ст.193, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до завищення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування за ІІІ кв. 2011 року в сумі 73311 грн., ІУ кв. 2011 року в сумі 38620 грн. та І півріччя 2012 року в сумі 21120 грн. та відповідно занижено податок на прибуток за вказаний період в сумі 114043 грн. та податок на додану вартість в сумі 133598 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 10.10.2012 року прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення форми «Р» за №000112201, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 114043 грн., в тому числі за основним платежем 114043 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 528 грн.; №0001132201, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 133598 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 33400 грн. Висновки відповідача ґрунтуються на нікчемності правочинів по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Перший фінансовий взвод» та ТОВ «Вакус Естейт», зокрема, укладені між цими суб'єктами господарської діяльності договори щодо надання послуг та поставки товару відповідно до статті 228 ЦК України є нікчемними.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п. 14.1 ст.14, п.п. 135.5.4 п.135.4 ст.135, п.193.1 ст.193, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України 02.12.2010 № 2755-VI необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що між ПП «Газ Імпекс Україна» та ТОВ «Перший фінансовий взвод» укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 02.12.2011 року № 172.

При цьому ТОВ «Перший фінансовий взвод» виконав взяті на себе зобов'язання, надавши 10.12.2011 року детальний звіт про надання інформаційно-консультаційних послуг та підписано акт приймання-передачі робіт № 172 від 26.12.2011 року на суму 146250 грн., в тому числі ПДВ 24375 грн. та цього ж числа виконавцем виписано позивачу податкову накладну за № 172.

Також між ПП «Газ Імпекс Україна» та ТОВ «Вакус Естейт» укладено договір купівлі-продажу від 05.09.2011 року № 05-09-11 за п. 1.1 якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця автошини та матеріали до спецтехніки.

На виконання цього договору ПП «Газ Імпекс Україна» протягом вересня 2011 року придбавало у ТОВ «Вакус Естейт» товарів на загальну суму 655339,02 грн., про що свідчать наступні документи: накладна №248 від 30.09.2011 року згідно якої було придбано стрічку транспортерну в кількості 250 м/п, рукоять екскаваторна CX 210 кількістю 1 шт. всього на суму 355499 грн., в тому числі ПДВ на суму 59249,83 грн.; накладна №249 від 30.09.2011 року, згідно якої було придбано автошини 1300 R20 в кількості 40 шт. та автошини 23,5R25 кількістю 4 шт. Всього на загальну суму 299840,02 грн., в тому числі ПДВ 49973,34 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення господарських операцій ПП «Газ Імпекс Україна» з ТОВ «Перший фінансовий взвод» та ТОВ «Вакус Естейт» відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагенти позивача в установленому порядку був зареєстрований платником податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Вказані обставини не заперечуються податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті.

Також необхідно зазначити, що відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, всупереч наведеним вимогам, акт перевірки не містить об'єктивного аналізу господарських операцій вчинених позивачем з ТОВ «Перший фінансовий взвод» та ТОВ «Вакус Естейт», натомість ґрунтується виключно на припущеннях про те, що вони не могли відбутись, а отже є нікчемними.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на нікчемність господарських операцій, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність позивача або його контрагента на час укладання правочину була обмежена рішенням будь-якого суду. Також в порядку, передбаченому чинним законодавством не надано суду судових рішень про визнання недійсними установчих документів на час укладання правочину, чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Також необхідно зазначити, що відповідно до п.86.1 ПК України 02.12.2010 № 2755-VI результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). Податкове повідомлення-рішення відповідно до п. 86.8 ПК України приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначає отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Водночас п. 86.9 цієї ж статті ПК України 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Із нормою п. 86.9 пов'язана норма закріплена у п.58.4 ст.58 ПК України відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Податковий орган не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі п. 78.1.11 ПК України 02.12.2010 № 2755-VI, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм ПК України.

Мотиви апеляційної скарги щодо підставності висновків відповідача про порушення позивачем норм, зокрема, податкового законодавства, не спростовують зазначених мотивів судового рішення щодо безпідставного винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не залежно від їх фактичної обґрунтованості.

Висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної виїзної перевірки від 26.09.2012 року № № 8427/22-1/32726703, що призначена на виконання постанови старшого слідчого з ОСВ прокуратури Івано-Франківської області від 14.08.2012 відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Оскільки судом встановлено проведення перевірки позивача у рамках кримінальної справи у відповідності з п.п.78.1.11 ПК України02.12.2010 № 2755-VI, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і під час розгляду справи по суті, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України не мав права приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Івано-Франківський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року у справі №2а-259/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.П.Сеник

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 11.10.2013р.