Постанова № 34042826, 03.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2013 року № 826/11098/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"до третя особаДержавного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича Державна реєстраційна служба України ОСОБА_2 провизнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича (далі по тексту - відповідач) за участю Державної реєстраційної служби України (далі по тексту - третя особа1), ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа2), в якому просить: визнати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича №3428621 від 25 червня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: відмовити у державній реєстрації права власності форма власності: приватна на квартиру, що розташована АДРЕСА_1 за суб'єктом Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», податковий номер 21677333, протиправним, скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби Гуляєва Олексія Олександровича №3428621 від 25 червня 2012 року про відмову у державній реєстрації права власності: приватна на квартиру, що розташована АДРЕСА_1 за суб'єктом Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», податковий номер 21677333, зобов'язати Державну реєстраційну службу України зареєструвати право власності, форма власності: приватна, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», податковий номер 21677333 та видати Публічному акціонерному товариству «ПроКредит Банк» відповідний витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмова у державній реєстрації права власності є протиправною, оскільки для вчинення даної реєстраційної дії позивачем подано перелік всіх необхідних документів, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

В наданих Суду запереченнях відповідач повідомив, що позивачем не виконано вимогу законодавства про обов'язкове подання звіту про оцінку предмета іпотеки, що підтверджується карткою прийому заяви №2747259 від 31.05.2013 року, а тому рішення про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем від 25.06.2013 року №3428621 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

В письмових поясненнях представник третьої особи1 щодо позовних вимог про зобов'язання Державної реєстраційної служби України провести державну реєстрацію за позивачем не ґрунтується на законі, оскільки суд не повноважний перебирати функції державного реєстратора щодо вирішення питань щодо реєстрації права власності на нерухоме майно.

Представник третьої особи2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та представник третьої особи1 до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» 31.05.2013 року звернулось до Головного управління юстиції у м. Києві з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: 3-кімнатну квартиру загальною площею - 59 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

До заяви про державну реєстрацію права власності позивачем подано: довіреність на представника заявника, документ, що посвідчує особу, яка звертається до органу державної реєстрації та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита, договір іпотеки, серія та номер: 692 від 23.01.2008 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із змінами та доповненнями внесеними згідно Договору про внесення змін, серія та номер: 635, виданий 24.05.2013 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, завірена в установленому порядку копію вимоги №587/13/1 від 17.04.2013 року про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотеко держателя, а саме - заяву №633 від 24.05.2013 року, справжність підпису боржника і іпотекодавця на якій засвідчено нотаріально, звіт про оцінку предмета іпотеки, копія свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ «ПроКредит Банк», статуту, довідки Головного управління статистики у м. Києві, виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується карткою прийому заяви №2747259.

Рішенням №3428621 від 25.06.2013 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Гуляєв О.О. відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав невідповідності поданих для проведення державної реєстрації прав вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Законом, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Стаття 15 Закону України № 1952-IV визначає порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

У відповідності до п. 12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 703 (надалі по тексту - Порядок), під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно статті 19 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 п. 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

У відповідності п. 34 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка та в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про її кадастровий номер); заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої у Державному реєстрі прав заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, схвалених Рішенням колегії Державної реєстраційної служби України 11.12.2012, протокол N 3, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник також подає: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги, документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі, звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка та в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості про її кадастровий номер), заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).

Як вбачається з матеріалів справи та картки прийому заяви про державну реєстрацію права власності представником позивача подано перелік всіх необхідних документів для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя.

У зв'язку з відмовою державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України в державній реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» на нерухоме майно, а саме - трикімнатну квартиру, загальною площею - 59,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивач звернувся до Державної реєстраційної служби України з заявою про надання роз'яснень стосовно підстав для відмови в реєстрації права власності.

У відповідь на звернення листом №2416/8-13-05 від 20.08.2013 року повідомлено, що підстава для відмови - відсутній звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, стосовно чого Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-ІІІ від 12.07.2001 року звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до п. 56 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440, звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки, якщо інше не передбачено законодавством; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, крім випадків нездійснення огляду відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 р. N 231), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Згідно п. 59 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про оцінку майна зберігаються в архіві суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання не менше ніж п'ять років, якщо інше не встановлено договором на проведення оцінки майна.

Висновок про вартість майна повинен містити відомості про: замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки.

Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки.

В матеріалах справи міститься звіт про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_1, затверджений генеральним директором ТОВ «Юніверс Консалтинг», скріплений підписом та печаткою, який містить всі законодавчо передбачені розділи.

Крім того, висновок про вартість майна №446 підписаний оцінювачем та скріплений печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності, як того вимагає чинне законодавство.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що підстави для відмови у державній реєстрації права власності з огляду відсутність звіту про оцінку предмета іпотеки на момент подачі пакету документів у державного реєстратора прав були відсутні, а відтак позовні вимоги в частині визнання рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича №3428621 від 25 червня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: відмовити у державній реєстрації права власності форма власності: приватна на квартиру, що розташована АДРЕСА_1 за суб'єктом Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», податковий номер 21677333, протиправним та скасування рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби Гуляєва Олексія Олександровича №3428621 від 25 червня 2012 року про відмову у державній реєстрації права власності: приватна на квартиру, що розташована АДРЕСА_1 за суб'єктом Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», податковий номер 21677333 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати право власності, форма власності: приватна, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», податковий номер 21677333 та видати Публічному акціонерному товариству «ПроКредит Банк» відповідний витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Зважаючи, що суд є правозастосовуючим органом, а чинним законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними реєстраторами, суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень, Суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискрецію суб'єкта владних повноважень, необґрунтованість та безпідставність позовних вимог в цій частині, а відтак відсутність підстав для їх задоволення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича №3428621 від 25 червня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: відмовити у державній реєстрації права власності форма власності: приватна на квартиру, що розташована АДРЕСА_1 за суб'єктом Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», податковий номер 21677333, протиправним.

3. Скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби Гуляєва Олексія Олександровича №3428621 від 25 червня 2012 року про відмову у державній реєстрації права власності: приватна на квартиру, що розташована АДРЕСА_1 за суб'єктом Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», податковий номер 21677333.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук