Рішення № 34042204, 01.10.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2311/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 51, 53 Позорецька С.М. Доповідач в апеляційній інстанції Бабенко В. М. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бабенко В. М. суддів Бондаренко С. І. , Корнієнко Н. В. при секретарі Котолуп А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника відповідача ТОВ «ДІЄСА» на заочне рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі. Свої вимоги мотивував тим, що 07.11.2011 р. він був прийнятий на посаду продавця непродовольчих товарів у магазині «Ельдорадо» ТОВ «ДІЄСА», що по вул. Гоголя, 250 м.Черкаси. За згодою сторін він звільнився з роботи 14.03.2012 р. Вважає, що йому за відпрацьований день - 03.03.2012 р. відповідачем не була виплачена заробітна плата. Відповідно до даних табелю відпрацьованого часу, який йому надано роботодавцем , 03.03.2012 р. - є вихідним днем, але насправді він працював, що підтверджується видатковою накладною та листом-гарантією від АТ «ДельтаБанк», оскільки здійснював купівлю-продаж комп'ютерної техніки.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за відпрацьований день - 03.03.2012 р. в розмірі 64 грн. 00 коп. (1400:22=64); допустити рішення до негайного виконання; стягнути судові витрати.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31 січня 2013 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ «ДІЄСА» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 64 грн. 00 коп. з відрахуванням всіх обов'язкових платежів, передбачених законом.

Стягнуто з ТОВ «ДІЄСА» в дохід держави судовий збір в сумі 214 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що дане рішення суду необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Згідно матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_6 працював продавцем непродовольчих товарів в ТОВ «ДІЄСА» з 07.11.2011 року по 14.03.2012 року. Відповідно до даних табелю обліку використання робочого часу за березень 2012 р. по ТОВ «ДІЄСА», ОСОБА_6 в березні 2012 р. працював 14 днів, з яких 8 - відпрацьованих, 1 - тимчасова непрацездатність, 5 - вихідні, в т.ч. 03.03.12 р. зазначено вихідним днем.

Суд критично ставиться до показів відповідача щодо того, що згідно видаткової декларації №70702 від 03.03.2012 р. позивач відвантажував споживачеві товар на загальну суму 920 грн., що не може прийматися як беззаперечний доказ виконання трудових обов'язків продавця-консультанта. Він міг знаходитися 03.03.2012 року в магазині «Ельдорадо» 014 ТОВ «ДІЄСА», як споживач та скориставшись завантаженістю інших продавців-консультантів, чи неуважністю адміністрації магазину провести операцію з продажу продукції споживачеві своїм штрих-кодом, який було надано йому при прийомі на роботу для фіксації приходу та закінчення робочого часу та фіксування розміру продажі товару, так як дана сторона не надає суду інших доказів про те, що ОСОБА_6 був відсутній у зазначеному магазині.

Разом з тим, позивач вже звертався до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до ТОВ «ДІЄСА» про стягнення заробітної плати за несвоєчасну виплату при звільненні і відшкодування моральної шкоди. Рішенням вищевказаного суду від 30 серпня 2012 року позов було задоволено, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 5520 грн. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та 1000 грн. моральної шкоди, а всього 6520 грн. Дане рішення суду позивачем не оскаржувалося та було виконано, що підтверджувалося платіжним дорученням про нарахування йому заробітної плати.

Колегія суддів виходячи з наданих сторонами доказів вважає, що про факт невиплати йому заробітної плати за 03.03.2012 року як за робочий день, апелянт знав ще з часу отримання заробітної плати з моменту звільнення, про що ОСОБА_6 не заперечує.

Позивач фактично звернувся з позовом про стягнення заробітної плати за один день. Після винесення заочного рішення від 31 січня 2013 року, позивач подав позов до суду про стягнення з ТОВ «ДІЄСА» середнього заробітку по час затримки розрахунку у розмірі 63 650,00 гр.

Позовна заява про стягнення заробітної плати позивачем до Придніпровського районного суду м.Черкаси була подана 07.12.2012 року, тобто з пропущенням строку передбаченого нормами чинного законодавства.

Стаття 233 КЗпП України передбачає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Колегія суддів враховує, що відповідач заробітну плату позивачу за 03.03.2012 рік не нараховував, тому між сторонами з даного питання виник спір.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання : 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31 січня 2013 року не відповідає.

ОСОБА_6 не надав суду жодних доказів про поважність пропуску строку звернення до суду з позовом.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним апеляційну скаргу на заочне рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31 січня 2013 року - задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ТОВ «ДІЄСА» - задовольнити.

Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.

Рішення набирає законної сили одразу після проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :