Рішення № 34041727, 09.10.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4030/13-ц

2/296/1964/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

"09" жовтня 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Шалоти К.В.,

при секретарі Давиденко В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державного технологічного університету, ОСОБА_2 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Санаторію- профілакторію ОСОБА_2 державного технологічного університету, ОСОБА_2 державного технологічного університету, Виконавчої дирекції ОСОБА_2 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в обґрунтування якого зазначав, що з 01.06.2012 року працює на посаді масажиста санаторію-профілакторію ОСОБА_2 державного технологічного університету, однак в порушення трудового законодавства заробітна плата в період роботи з 01.01.2013р. по 30.04.2013р. включно йому не виплачувалась, в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 3 030,90 грн., яку просив стягнути з відповідачів. Також позивач посилаючись на завдання йому значної моральної шкоди, додаткового нервово-емоційного навантаження, необхідності докладення зусиль для організації свого життя у звязку із невиплатою заробітної плати просив відшкодувати за рахунок відповідачів заподіяну моральну шкоду в сумі 3 000 грн.

В судовому засідання суд у порядку ст. 33 ЦПК України за згодою позивача замінив неналежних відповідачів ОСОБА_5 ОСОБА_2 державного технологічного університету та Виконавчу дирекцію ОСОБА_2 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що не мають статусу юридичної особи належними відповідачами ОСОБА_2 державним технологічним університетом та ОСОБА_2 обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі також - відповідачі).

Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представники ОСОБА_2 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що між ОСОБА_2 обласним відділенням Фонду та ОСОБА_2 державним технологічним університетом як власником санаторію-профілакторію договір на часткове фінансування Санаторію-профілакторію ОСОБА_2 державного технологічного університету на 2013 рік не укладався, а відповідний кошторис не затверджувався, то Житомирське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є неналежним відповідачем та не може відповідати за вказаним позовом про стягнення невиплаченої позивачу заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_2 державний технологічний університет свого представника в судове засідання 22.07.2013 та 10.10.2013 повторно не направив, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки в судове засідання не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 03.09.2012 року працював на посаді масажиста санаторію-профілакторію ОСОБА_2 державного технологічного університету, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці (а.с. 4).

Як вбачається з довідки санаторію-профілакторію ОСОБА_2 державного технологічного університету №26 від 21.04.2013 р. заробітна плата за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р. в сумі 3030,90 грн. позивачу не виплачувалась в звязку з відсутністю фінансування на 2013 р. (а.с. 8).

Встановлено, що санаторій-профілакторій ОСОБА_2 державного технологічного університету є структурним підрозділом ОСОБА_2 державного технологічного університету, без статусу юридичної особи та діє на підставі Положення, що затверджується ректором ОСОБА_2 державного технологічного університету.

Згідно з статтею 48 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

При цьому, судом встановлено, що договір на часткове фінансування Санаторію-профілакторію в 2013 році за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності між ОСОБА_2 державним технологічним університетом та ОСОБА_2 обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не укладався, а відповідний кошторис не затверджувався.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність у ОСОБА_2 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності обовязку по частковому фінансуванню (оплаті праці) санаторію-профілакторію ОСОБА_2 державного технологічного університету у 2013 році.

Зважаючи на те, що позивач перебував у трудових відносинах з санаторієм-профілакторієм ОСОБА_2 державного технологічного університету, який є відокремленим підрозділом ОСОБА_2 державного технологічного університету і здійснює свою діяльність від його імені без статусу юридичної особи, то суд вважає, що саме ОСОБА_2 державний технологічний університет як власник несе установлену законом відповідальність за дотримання трудового законодавства, зокрема і тих, що стосуються належної та своєчасної оплати праці працівників санаторію-профілакторію.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України від "Про оплату праці" 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР, Кодексом законів про працю України (далі КЗпП), іншими законодавчими та нормативними актами.

Так, ст. 1 Законом України від "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, тому вимога позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивачу працюючому у санаторії-профілакторії як відокремленому підрозділі відповідача ОСОБА_2 державного технологічного університету заробітна плата в період з 01.01.2013р. по 30.04.2013р. не виплачувалась, то суд дійшов висновку, що утворена заборгованість у розмірі 3 030,90 грн. підлягає стягненню саме з ОСОБА_2 державного технологічного університету як власника санаторію-профілакторію, у якому працював позивач.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, суд вважає доведеними обставини, що у результаті невиплати ОСОБА_2 державним технологічним університетом належної позивачу заробітної плати відбулося порушення трудових прав останнього, внаслідок чого він був тривалий час позбавлений можливості отримати належні виплати та розпорядження ними на власний розсуд, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а тому суд, виходячи з принципів розумності і справедливості, вважає за можливе частково задовольнити заявлені вимоги щодо відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 500 гривень.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, з відповідача ОСОБА_2 державного технологічного університету на користь держави підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірів 344,10 грн., що складається зі ставки судового збору за вимоги майнового характеру в сумі 229,40 грн. та ставки судового збору за вимоги немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди) в сумі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 97, 115, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 державного технологічного університету (м.Житомир, вул. Черняховського, 103; код за ЄДРПОУ 05407870) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 3 030 гривень 90 коп. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 гривень 00 коп., а всього 3 530 (три тисячі пятсот тридцять) гривень 90 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 державного технологічного університету (м.Житомир, вул. Черняховського, 103; код за ЄДРПОУ 05407870) на користь держави судовий збір в сумі 344 (триста сорок чотири) гривень 10 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя К. В. Шалота

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2013 року.