Ухвала суду № 34038781, 10.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/8247/13-ц Провадження № 22-ц/795/2218/2013 Головуючий у I інстанції -Жук М.І. Доповідач - Хромець Н. С.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Бечка Є.М., Лакізи Г.П.при секретарі:Мартиновій А.В.за участю:представника боржника Гавриленка Ю.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної Академії Аграрних Наук України на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2013 року у справі за поданням головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2013 року задоволене подання державного виконавця і обмежено керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» ОСОБА_7 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до повного виконання зобов'язань підприємства за судовими рішеннями.

В апеляційній скарзі ДП «Дослідне господарство «Івківці» просить скасувати ухвалу місцевого суду і постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про встановлення тимчасового обмеження керівнику боржника (юридичної особи) у праві виїзду за межі України. Боржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді подання державного виконавця. Зокрема, боржник вважає, що наявність умислу керівника підприємства і факт ухилення його від виконання судових рішень не доведені при розгляді справи, отже порушені норми ст. 10 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника боржника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні подання державного виконавця, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 14.09.2012 р. на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області є зведене виконавче провадження № 34264992, до складу якого входять 18 виконавчих документів про стягнення з ДП «Дослідне господарство «Івківці» коштів на користь інших юридичних осіб. Звертаючись з поданням про обмеження керівника юридичної особи-боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець послався на те, що в період з 07.09.2012 р. по 05.07.2013 р. ОСОБА_7 не вжито жодних дієвих заходів для виконання судових рішень, отже він умисно ухиляється від виконання судових рішень. Суд першої інстанції визнав встановленим факт ухилення керівника підприємства від виконання рішень суду і задовольняючи подання державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_7 у праві виїзду за межі України, суд послався на ухилення боржника від виконання судових рішень, яке полягає у тому, що у передбачений законодавством строк для добровільного виконання рішень боржником жодної суми в рахунок погашення боргу не сплачено.

Такі висновки суду не можна визнати обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При розгляді подання про тимчасове обмеження конституційного права громадянина має бути доведеним факт ухилення від виконання судового рішення та умисел боржника на вчинення таких дій чи бездіяльності, оскільки законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконаних зобов'язань, а за ухилення віх їх виконання. Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішення суду обов'язків свідчить невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Матеріали справи не дають підстав для висновку про вчинення керівником підприємства-боржника дій, які унеможливлюють виконання рішення, ненадання ним на вимогу державного виконавця достовірних відомостей про доходи підприємства та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах та про невиконання інших обов'язків боржника, передбачених ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження того, що боржник має реальні можливості виконати судові рішення і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини. З доданих до подання державного виконавця копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржником виконані вимоги державного виконавця, зазначені в листі від 21.01.2013 р. № 02.01-07/495а/6 (а.с.58-64).

Зважаючи на наведене вище, суд не мав правових підстав для задоволення подання державного виконавця.

Крім того, судом допущене процесуальне порушення. Судовий розгляд справи про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України закінчується постановленням ухвали, яка за своєю формою і змістом повинна відповідати вимогам ст.ст. 208-210 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 208 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - постановленням ухвали. Ухвала є одним із видів судових рішень, однією з форм їх викладу. Цивільним процесуальним законом визначено два типи ухвал: які вирішують питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення, закриття провадження, залишення заяви без розгляду та інші і ухвали, якими закінчується судовий розгляд. Виходячи з того, що у справах даної категорії вирішується питання про обмеження конституційного права особи, аналізу п.14 ч.1 ст. 92, ч.5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.2 ст. 3771, ч.3 ст. 208 та ч.1 ст. 209 ЦПК України, вирішення судом питання про обмеження особи у праві виїзду за межі України має здійснюватись у формі судового рішення, постановленого іменем України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 п. 2, 313, 314, 315, 317, 319, 10 ч.3, 3771, ЦПК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про виконавче провадження», апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної Академії Аграрних Наук України задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2013 року скасувати.

Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України директору Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної Академії Аграрних Наук України ОСОБА_7.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: