Ухвала суду № 34036945, 03.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Справа № 30617/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Кушнерика М.П., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря судового засідання - Щерби С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Окко-Нафтопродукт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Окко-Нафтопродукт» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

17 червня 2010 року ПП «ОККО-Нафтопродукт» звернулось в суд з позовом до ДПІ у Личаківському районі м.Львова (правонаступник - Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005392380/29509 від 21 грудня 2009 року в сумі 31621,38 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що в акті перевірки від 26 листопада 2009 року №004179, на підставі якого винесено оскаржуване рішення, немає інформації про метод, яким було встановлено фактичні залишки паливно-мастильних матеріалів (ПММ) і про те, чи було дотримано при цьому усі вимоги та враховано усі особливості визначення фактичної кількості ПММ. Нестачу товарних запасів можна встановити шляхом порівняння фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку, а для цього слід було провести інвентаризацію відповідно до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року N 69, а також «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої спільним наказом міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155. Крім того, позивач вказує, що до акту перевірки не додано документів, які підтверджують факт порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема згаданий в тому ж акті перевірки додаток. Вважає викладені в акті перевірки висновки податкового органу такими, що суперечать чинному законодавству, оскаржуване рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій є неправомірним та підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки містять суб'єктивні припущення, не підтверджені доказами, надлишок та нестача паливно-мастильних матеріалів не можуть розглядатися, як порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, оскільки фактична кількість паливно-мастильних матеріалів може бути встановлена лише шляхом проведення інвентаризації відповідно до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. Такі факти податковим органом в установленому порядку не перевірялися, а тому визначення фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів не відповідає дійсності, висновки прийнято неправомірно, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Довідкою АА №292594 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) стверджується, що ПП «ОККО-Нафтопродукт» зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа 24 вересня 2009 року, ідентифікаційний код 36670361 (а.с.9). На момент виникнення спірних правовідносин ПП «ОККО-Нафтопродукт» перебувало на податковому обліку у ДПІ у Личаківському районі м. Львова.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 листопада 2009 року працівниками ДПА в Житомирській області проведено перевірку належної ПП «ОККО-Нафтопродукт» господарської одиниці - АЗС магазин № ВН 42, розташованої за адресою: вул. Ватутіна 10 В, м. Одеса, з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевіркою встановлено невідповідність фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів даним його обліку (Х-звітам) на суму 15810,69 грн., зокрема згідно з талонами, старт картами тощо, по безготівковому рахунку реалізовано пального: А-95 - 591,67 л., згідно з Х-звітом РРО реалізовано пального по безготівковому рахунку 595,34 л. Ціна за 1 л. - 7,50 грн. Згідно з фактичними залишками ПММ, що знаходяться на АЗС та реалізуються, порівнюючи з даними обліку, а саме: Х-звітами виявлено, що нестача бензину А-95 Pulls складає 826,11 л; А-92 645,03 л.; А-95 534,73 л; ДП 105,19 л. на загальну суму 15810,69 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 004179 (0983/06/30/23/36670361) від 26 листопада 2009 року (а.с.27), який містить висновки про порушення позивачем п.12 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вищевказаного акту перевірки податковою інспекцією винесено рішення № 0005392380/29509 від 21 грудня 2009 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31621,38 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріально-відповідальними особами позивача спільно з інспекторами органу ДПС фактично проведено інвентаризацію залишків ПММ на АЗС, застосовано встановлені Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України коефіцієнти похибки та зафіксовано фактичні залишки ПММ в додатку до акту перевірки. Викладені обставини свідчать про те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте правомірно.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.6 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Нормативними приписами ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.10 вказаного Закону, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Нормативним документом, який визначає порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496.

Згідно з загальними положеннями, вказана Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до підп.4.2.2.1, 4.2.2.2 вказаної Інструкції об'єм нафти та нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювання рівня нафти та нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах). Границі відносної похибки методу під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів не мають перевищувати ± 0,8%. Значення відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування мають визначатись відповідно до ГОСТ 26976.

Матеріалами справи підтверджується, що працівники ДПА в Житомирській області спільно з оператором та начальником мережі сектору №9 АЗС зробили відповідні вимірювання фактичних залишків ПММ за місцем їх реалізації, результати яких відображено у відомості про результати перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 26.11.2009 року (а.с.25-26), зокрема виявлено, що нестача ПММ станом на день перевірки порівняно з даними обліку Х-звітів, в грошовому еквіваленті, становить 15810,69 грн. Оператор та начальник мережі сектору № 9 АЗС, котрі є матеріально-відповідальними особами, без будь-яких застережень чи зауважень зі свого боку з приводу зафіксованих результатів перевірки підписали зазначену відомість та акт перевірки.

Відтак, покликання апелянта на відсутність в акті перевірки інформації про метод, яким було встановлено фактичні залишки ПММ і на те, чи було дотримано при цьому усі вимоги та враховано усі особливості визначення фактичної кількості ПММ є безпідставними і не спростовують сам факт правопорушення. Виявлене відповідачем порушення порядку обліку ПММ за місцем їх реалізації, що полягало у їх реалізації на АЗС магазин №ВН 42 всупереч встановленому Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» порядку є доведеним і немає обґрунтованих підстав ставити його сумнів.

Покликання ПП «Окко-Нафтопродукт» на необхідність проведення інвентаризації для виявлення невідповідності фактичних залишків ПММ з даними бухгалтерського обліку, суд до уваги не приймає, оскільки матеріально-відповідальними особами позивача спільно з інспекторами органу ДПС фактично було проведено інвентаризацію залишків ПММ на АЗС, застосовано встановлені Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України коефіцієнти похибки та зафіксовано фактичні залишки ПММ в додатку до акту перевірки, а тому і складення окремого акту інвентаризації за таких обставин законодавством не вимагається.

Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, аналіз фактичних обставин справи дає підстави для висновку, що ДПІ в Личаківському районі м.Львова належними та допустимими доказами підтверджено правомірність прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про законність оскаржуваних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Окко-Нафтопродукт» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2010 року у справі № 2а-5344/10/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді М.П. Кушнерик

В.В. Ніколін

Повний текст ухвали виготовлено 08.10.2010 року.