Ухвала суду № 34036932, 03.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Справа № 33520/9104/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Кушнерика М.П., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Держкомзему у Березнівському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» до Управління Держкомзему у Березнівському районі Рівненської області про визнання нечинним припису, -

в с т а н о в и в:

25 травня 2010 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» звернулось в суд з позовом до Управління Держкомзему у Березнівському районі Рівненської області про визнання нечинними приписів № 000019, №000020, №000021 від 12.05.2010 року, якими зобов'язано позивача усунути порушення земельного законодавства, а саме: оформити правовстановлюючі документи на право користування об'єктами ГРП (газорегуляторні пункти), розташованих в м. Березне.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з актом перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства управлінням по газопостачанню та газифікації ВАТ «Рівнегаз» від 12 травня 2010 року, проведеної державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Березнівського району Шевчуком В.Г., встановлено використання на території м.Березне земельних ділянок під спорудами ГРП без наявності правовстановлюючих документів, що свідчить про порушення вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено оскаржувані приписи, однак ВАТ «Рівнегаз» не є власником об'єктів ГРП, в зв'язку з чим не може нести будь-якої відповідальності, пов'язаної з виготовленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, де вони знаходяться.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано приписи управління Держкомзему у Березнівському районі Рівненської області про зобов'язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» усунути порушення земельного законодавства: № 000019 від 12 травня 2010 року про використання земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0165 га в м.Березне по вул. Грушевського, під приміщення ГРП, яке знаходиться в користуванні відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», без правовстановлюючих документів; № 000020 від 12 травня 2010 року про використання земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0176 га в м.Березне по вул. Будівельників, 68 під приміщення ГРП, яке знаходиться в користуванні відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», без правовстановлюючих документів; № 000021 від 12 травня 2010 року про використання земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0033 га для обслуговування ГРП, яке знаходиться в користуванні відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», без правовстановлюючих документів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» органи Держкомзему здійснюють контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог земельного законодавства, а не їх господарської діяльності. Покликання позивача на порушення вимог законодавства при проведенні перевірки державним інспектором за дотриманням вимог земельного законодавства є безпідставним, оскільки ВАТ «Рівнегаз» фактично використовує об'єкти ГРП, тому зобов'язане оформити право користування земельними ділянками. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Довідкою АА №142242 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) стверджується, що ВАТ «Рівнегаз» зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради як юридична особа 14 липня 1994 року, ідентифікаційний код 03366701, згідно з класифікацією інституційних секторів економіки (КІСЕ) S/11002 є приватною нефінансовою корпорацією (а.с.16). ВАТ «Рівнегаз» не є структурним підрозділом, філією чи дочірнім підприємством НАК «Нафтогаз України».

Згідно з договором № 04/01-842 від 28 грудня 2001 року та додаткової угоди №4 від 28 грудня 2008 року (а.с.72-75) майно, а саме: розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення передані Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» у тимчасове користування ВАТ «Рівнегаз».

Судом встановлено, що 12 травня 2010 року старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Березнівському районі Рівненської області проведено перевірку з питань дотримання позивачем вимог земельного законодавства, якою виявлено, що ВАТ «Рівнегаз» використовує земельні ділянки загальною площею 0,0374 га в м.Березне під ГРП (надземні споруди трубопроводу), які знаходяться у користуванні ВАТ «Рівнегаз» на підставі договору про користування державним майном, яке підлягає приватизації №04/01-842 з додатковою угодою №4, без правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що є порушенням ст.125 Земельного кодексу України.

На підставі перевірки складено акт № 26 від 12.05.2010 року (а.с. 8-9) та внесені приписи про зобов'язання позивача усунути порушення земельного законодавства, а саме: припис № 000019 від 12 травня 2010 року (а.с.10-11) про використання земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0165 га в м. Березне по вул.Грушевського, під приміщення ГРП, яке знаходиться в користуванні відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», без правовстановлюючих документів; №000020 від 12 травня 2010 року (а.с.12-13) про використання земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0176 га в м.Березне по вул.Будівельників,68 під приміщення ГРП, яке знаходиться в користуванні відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», без правовстановлюючих документів; №000021 від 12.05.2010 року (а.с.14-15) про використання земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0033 га для обслуговування ГРП, яке знаходиться в користуванні відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», без правовстановлюючих документів.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є власником об'єктів нерухомості ГРП, зазначених в оскаржуваних приписах, тому не несе будь-якої відповідальності по виготовленню правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких ці об'єкти знаходяться.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Ч. 1 ст.79 Земельного Кодексу України зазначає, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним, місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.1 ст.796 Цивільного Кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. При цьому відповідно до частини 3 цієї статті, якщо наймодавепь не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено. Аналіз вищенаведених законодавчих приписів свідчить про те, що оформлення наймачем правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою з власником такої земельної ділянки, на якій розміщуються об'єкти нерухомості, що належать наймодавцеві не є обов'язковим.

Ч. 1 ст.792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язаний передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відповідно до ч. 2 цієї статті відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, якими є Земельний кодекс України та Закон України «Про оренду землі».

При цьому, у випадку передачі деяких об'єктів з питань користування земельною ділянкою підлягають застосуванню і спеціальні норми, які в свою чергу встановлюють особливості користування, зокрема, спорудами трубопровідного транспорту.

Згідно з вимогами ст.11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і підземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення віднесені до державного майна, яке не підлягає приватизації.

Питання використання вказаного майна регулюється Статутом НАК «Нафтогаз України», п.п.6.4 п.6 передбачено, що Компанія використовує державне майно, що не підлягає приватизації, відповідно до законодавства України.

Таким чином, питання виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, де розташоване вищевказане майно, належить виключно до компетенції НАК «Нафтогаз України», оскільки ВАТ «Рівнегаз», як тимчасовий користувач вказаного майна, за його допомогою лише забезпечує транспортування, розподіл та постачання природного і нафтового газу споживачам.

Аналіз фактичних обставин справи дає підстави вважати, що Управлінням Держкомзему у Березнівському районі Рівненської області належними та допустимими доказами не підтверджено правомірність внесення оскаржуваних приписів, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог, а відтак визнання протиправними та скасування приписів № 000019, №000020, №000021 від 12.05.2010 року є правомірним.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність оскаржуваних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Держкомзему у Березнівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року у справі №2а-2353/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді М.П. Кушнерик

В.В. Ніколін