Рішення № 34036238, 23.04.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/12189/2012

Провадження № 2/361/231/13

23.04.2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Пухної О.М.

при секретарі - Якименко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення шкоди заподіяної злочином,-

встановив:

В листопаді 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення шкоди заподіяної злочином посилаючись на те, що 20.04.2007 року до Солом'янського районного відділення Київської регіональної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся ОСОБА_4 із заявою про отримання кредиту в сумі 120 000, 00 доларів США під заставу нежитлової будівлі (телятника) загальною площею 826,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3, працюючі на посаді начальника відділу малого та середнього бізнесу Солом'янського районного відділення КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», діючи умисно, в інтересах третіх осіб - ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище без рішення кредитного комітету ОД (обласної дирекції) чи ЦО (центрального офісу) банку про можливість прийняття в заставу даної нерухомості як нестандартної, без наявних документів на земельну ділянку, розташовану під нерухомість сільськогосподарського призначення, провела оцінку вартості нежитлової будівлі (телятника), що була запропонована ОСОБА_4, в заставу для отримання кредиту в розмірі 120 000,00 доларів США.

За результатами безпідставно проведеного експертного дослідження ОСОБА_3 склала звіт № 01/04/1000 з експертної оцінки від 20.04.2007 року, в якому вказала, що об'єкт - нежитлова будівля за вищевказаною адресою, має ринкову вартість 1 317 375 грн. 00 коп. при цьому стан вказаного нежитлового приміщення ОСОБА_3 перевірений не був, а його ліквідаційну вартість в розмірі 856 294 грн. 00 коп., як таку, що є найбільш ймовірною сумою, яка буде направлена на погашення боргу клієнта перед банком, визначено безпідставно.

На підставі вартості заставленого майна, 20.04.2007 року кредитним комітетом Солом'янського районного відділенням КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було прийнято рішення про видачу ОСОБА_4 кредиту в сумі 118 000, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складало 595 900 грн. 00 коп. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, що призвели до унеможливлення погашення боргу за кредитним договором за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки позичальник ОСОБА_4 свої договірні зобов'язання не виконав, дійсною вартістю не більше 10 000 грн. 00 коп., банку заподіяно матеріальні збитки в сумі 595 900 грн. 00 коп. По даному факту було порушено кримінальну справу та ОСОБА_3 вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2011 року визнано винною у вчиненні злочину. У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_3 на їх користь шкоду, заподіяну злочином в розмірі 595 900 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 25.12.2012 року та 06.02.2013 року представники позивача Бородуліна Г.О. та Кондратюк П.Б. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили про їх задоволення, вказавши, що кредит, виданий ОСОБА_4 в наслідок злочинних дій відповідачки, на час розгляду справи ним не виплачується. В подальшому від представників позивача подано заяву про слухання справи у їх відсутність.

Представники відповідача ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнавали, просили суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що з показів свідка ОСОБА_4, який допитаний в судовому засіданні, було встановлено, що на даний час іде процедура стягнення з нього погашення заборгованості за кредитним договором, яка не закінчилася. Позовні вимоги, в частині, що унеможливлюють погашення боргу ОСОБА_4 є безпідставними, так як боржник має бажання сплатити кредит і на сьогоднішній день не можливо встановити суму збитків, які були завдані ОСОБА_3

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні та дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», де працювала на посаді начальника відділу малого та середнього бізнесу Солом?янського районного відділення Київської регіональної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та була службовою особою.

24 березня 2011 року вироком Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 була визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364, ч. 2, і ст. 366, ч. 2 КК України, у зв?язку з тим, що вона діючи умисно в інтересах третьої особи ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, провела оцінку вартості нежитлової будівлі (телятника), що була запропонована позичальником ОСОБА_4, в заставу для отримання кредиту в розмірі 120 000 доларів США. Нею не було перевірено фактичний стан даного нежилого приміщення та визначено було безпідставно його ліквідаційну вартість. В наслідок вказаних дій та у зв?язку з захищенням відповідачкою кредитної заяви ОСОБА_4, з останнім було укладено кредитний договір №014\95-04\486М від 26.04.2007 року та видано кредит в сумі 118 000 доларів США, а також укладено договір іпотеки нежилого приміщення (телятника), загальною площею 826,7 кв.м. за адрессою АДРЕСА_1, оціночною вартістю 1317375 грн., хоча вказане приміщення не було придатне до використання на момент видачі кредиту, а його оціночна вартість визначена безпідставно. В наслідок дій відповідачки ОСОБА_4 було видано незабезпечений кредит в сумі 118 000 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, установленого НБУ, складало 595 900 грн.

За вказані дії ОСОБА_3 засуджена до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків, на строк 3 роки. Остаточною мірою покарання згідно ст. 75 ККУ, ОСОБА_3 було звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину (а.с.5-9).

Також вказаним вироком встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, що призвели до унеможливлення звернення стягнення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на заставлене майно, дійсною вартістю не більше 10000 грн., оскільки позичальник ОСОБА_4 свої договірні зобов?язання не виконав, банку заподіяно матеріальні збитки в сумі 595 900 грн., що у двісті п?ятдесят разів і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що призвело до настання тяжких наслідків.

За правилами ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, підставою звільнення від доказування є вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачкою та її представниками не надано суду жодних обґрунтованих заперечень щодо розміру заподіяних нею збитків, встановлених вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 24 березня 2011 року, щодо неправильності розрахунку вказаних здитків, або ж підстав для звільнення від відшкодування відповідачкою збитків, заподіяних злочином.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно брав кредит в розмірі 118 000 доларів США під заставу нежилого приміщення (телятника). На час розгляду справи кредит не погашено, якась частина його була сплачена, проте чітко суму він не міг вказати. Є рішення суду про стягнення з нього суми заборгованості за кредитним договором що складає 1 006 116,81 грн., проте воно не виконано.

З матеріалів справи вбачається, що 29 грудня 2012 року старшим державним виконавцем Неоменком В.В. державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1018 від 17 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1006116,81 грн. боргу шляхом звернення стягнення на нерухоме майно: нежитлову будівлю (телятник) в АДРЕСА_1, вказаний виконавчий документ повернуто стягувачеві, оскільки витрати пов?язані із зверненням стягнення та реалізацією майна та надання звіту про експертну оцінку описаного майна, перевищать вартість самого арештованого майна, що унеможливить у подальшому його реалізацію. Іншого майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, за боржником ОСОБА_4 не виявлено.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної злочином є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 214-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, (ідентифікаційний код НОМЕР_1) ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Велика Димерка, броварського району Київської області, проживаючої в АДРЕСА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» (м.Київ, вул.. Пирогова, 7-7б код 23494105) 595 900 грн. шкоди , заподіяної злочином.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. М. Пухна