Ухвала суду № 34035311, 09.10.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №272/1794/12-к Головуючий у 1-й інст. Корповець В. В.

Категорія ч.2 ст.286, ч. 1 ст. 135 КК України Доповідач Гузовський О. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року м. Житомир

Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого...................................Гузовського О.Г.,

суддів..........................Крижанівського В.В., Городиського С.С.,

з участю: прокурора..........................Сагадіна В.В.

адвоката...........................................ОСОБА_5

потерпілого………………………ОСОБА_9 захисника засудженого………….....ОСОБА_7

засудженого………………………...ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_9 та захисника засудженого ОСОБА_5 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 24 липня 2013 року, яким засуджено

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Андрушівка Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого менеджером ТОВ «Тагрос Груп» м. Житомир, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

- за ч. 1 ст. 135 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 час перебування під вартою з 09.09.2012 року по 08.07.2013 року.

Запобіжний захід - застава.

Стягнуто з ОСОБА_8:

- на користь ОСОБА_10 200000 гривень заподіяної моральної шкоди.

- на користь ОСОБА_11 100000 гривень заподіяної моральної шкоди.

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області витрати за проведення автотехнічних експертиз та технічних експертиз в розмірі 1058 грн. 40 коп.

Знято арешт з автомобіля ВАЗ 2102 державний номер НОМЕР_2 1985 року випуску накладений протоколом слідчого від 22 жовтня 2012 року.

34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень внесені ОСОБА_5 згідно постанови суду від 08.07.2013 року на розрахунковий рахунок 37317006001565, 26278626, МФО 811039 - отримувач ТУ ДСА Житомирської області по квитанції 58/101від 08.07.2013 року в якості застави при зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на заставу відносно ОСОБА_8 - повернуто адвокату ОСОБА_5 (і.к. НОМЕР_1).

Речові докази: автомобіль марки «OPEL Combo С Van», державний номер НОМЕР_3, який зберігається в Андрушівському РВ УМВС - повернути власнику - ОСОБА_8 після відшкодування заподіяних збитків; взуття та одяг загиблого ОСОБА_9, який зберігається в Бердичівському MB УМВС-знищити; сонцезахисний козирок до автомобіля «OPEL Combo С Van», державний номер НОМЕР_3, який зберігається в Бердичівському MB УМВС повернути власнику - ОСОБА_8 після відшкодування заподіяних збитків.

ВСТАНОВИЛА:

09.09.2012 близько 02 год. 45 хв. ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи вимоги п. 2.9 «Правил дорожнього руху України, керував технічно справним автомобілем «OPEL Combo С Van, державний номер НОМЕР_3, належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, та з перевищенням допустимої і безпечної швидкості рухався по правій смузі проїзної частини вул. Вобяна м. Андрушівка Житомирської області в напрямку центру міста, перевозячи при цьому пасажирів ОСОБА_17., ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Наближаючись до будинку АДРЕСА_2, та, рухаючись по заокругленню дороги ліворуч, ОСОБА_8 в силу свого алкогольного сп'яніння проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог п. 1.5, п. 2.3 «б», п. 10.1, п. 11.13, п. 12.1, п. 12.4, п. 12.9 «б» ПДР України, своєчасно не зменшив швидкості руху і, не впоравшись з керуванням автомобіля, безпричинно виїхав на правий тротуар, після чого в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не реагуючи на створену ним аварійну обстановку і не застосовуючи гальмування, продовжив рух по тротуару, де передньою частиною керованого ним транспортного засобу скоїв наїзд на неповнолітніх пішоходів ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які рухались у зустрічному напрямку.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток правої гомілки з утворенням фрагмента трикутної форми, основою звернутого до переду і вправо, садна підборіддя, синця навколо лівого ока, дрібноточкових саден обличчя, синця лобної ділянки справа, синця тильної поверхні правої кисті, множинних глибоких саден та поверхневих ран правого передпліччя і правої кисті смугастої форми, синця та крововиливу в м'які тканини передньозовнішньої поверхні правого стегна, синця та крововиливу в м'які тканини передньовнутрішної поверхні лівого стегна, розриву атлантоокципітального з'єднання з частковим пошкодженням стовбура головного мозку, перелому хребта між 3 та 4 шийними хребцями з повним розривом спинного мозку та крововиливів м'які тканини, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 3729/126 від 17.10.2012 являються смертельними та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його мерті.

Пішохід ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження у вигляді осколкового перелому лобної кістки зліва з переходом на основу черепа, геморагічного забою лівої лобної долі, пластинчастої субдуральної гематоми лівої лобної долі, відкритого багатоуламкового перелому кісток правої гомілки, закритого перелому кісток носа, множинних саден нижніх кінцівок і обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1001 від 17.10.2012 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Після скоєння вказаної ДТП ОСОБА_8, розуміючи що здійснив дорожньо-транспортну пригоду, та, маючи реальну можливість упевнитись в тому, що потерпілі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 перебувають в небезпечному для їх життя стані і позбавлені можливості вживати заходів до самозбереження, умисно не виконав вимоги п. 2.10 «а», «б», «г», «г», «д», «е» ПДР України. Тобто, не залишившись, водій ОСОБА_8, з метою уникнення відповідальності за скоєне, втік з місця ДТП, не надавши допомогу потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_15, поставивши своїми діями у небезпечне для життя та здоров'я становище в силі чого останні були позбавлення можливості вжити заходів до самозбереження.

В апеляції ОСОБА_10 просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 максимальне покарання відповідно до покарання передбаченого ст. 135, ст. 286 КК України.

Не оспорюючи фактичні обстави справи, вважає, що судом першої інстанції призначеного м'яке покарання.

Вважає, що судом не було враховано ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, загинув неповнолітній ОСОБА_9, а неповнолітня ОСОБА_15 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляції адвокат ОСОБА_5 - захисник засудженого ОСОБА_8, просить вирок змінити, застосувати до ОСОБА_8 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням на 3 роки, зменшити розмір відшкодування моральної шкоди потерпілим: ОСОБА_10 до 100000 грн., ОСОБА_15 до 50000 грн., автомобіль Opel Combo C Van, реалізувати в рахунок відшкодування моральної шкоди потерпілим.

Не оспорюючи доведеності вини засудженого, правильності кваліфікації його дій, вважає, що судом призначено занадто суворе покарання пов'язане з реальним позбавленням волі.

Вважає, що судом першої інстанції при винесенні вироку не враховано, те, що засуджений щиро розкаявся у вчиненому злочині, відшкодував всі матеріальні збитки як потерпілим, так і державі, частково відшкодував моральні збитки, має на своєму утриманні малолітню дитину, а дружина на даний час, перебуває у стані вагітності їх спільною дитиною.

Зазначає, що при винесені вироку було задоволено дуже значні суми відшкодування моральної шкоди потерпілим.

Вважає, що безпідставно було прийнято рішення про повернення автомобіля засудженому після виплати потерпілим повного розміру моральної шкоди, так як у випадку перебування ОСОБА_8 в місцях позбавлення волі, даний автомобіль прийде за 4 роки в повну непридатність до експлуатації та втратить свою цінність.

Вказує, що автомобіль доцільно реалізувати, а кошти направити для виплати частини моральних збитків потерпілим.

Заслухавши доповідача, заперечення проти апеляцій прокурора, засудженого та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які просили задовольнити апеляцію адвоката ОСОБА_5 та залишити без задоволення апеляцію потерпілого ОСОБА_10, потерпілого ОСОБА_10, підтримавшого свою апеляцію, та його заперечення проти задоволення апеляції захисника ОСОБА_5, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, колегія суддів залишає апеляції без задоволення а вирок суду без змін з наступних підстав.

Суд всебічно і повно перевірив матеріали кримінальної справи, ретельно дослідив надані досудовим слідством докази та прийшов до обґрунтованого висновку про повну доведеність пред'явленого обвинувачення та вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Доведеність його вини стверджуються зібраними по справі та наведеними у вироку доказами, не оскаржуються самим засудженим ОСОБА_8 Кваліфікація дій засудженого за ч.1 ст. 135, ч.2 ст.286 КК України визначена вірно.

Що стосується покарання, то призначаючи його ОСОБА_8 суд першої інстанції виходячи з вимог ст. 65 КК України врахував ступінь суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, має на утриманні малолітню дитину, повністю відшкодував заподіяні матеріальні збитки, частково моральну шкоду; обставини що пом'якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття та, що його обтяжує - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Будь-яких інших даних, які могли б суттєво змінити суспільну небезпечність вчиненого злочину та дати підстави відповідно до вимог ст.372КПК України (в ред.1960 р.) для зміни виду та розміру покарання в ту чи іншу сторону жодним із апелянтів не наведено. Не дає для цього підстав і посилання захисників та засудженого на вагітність його дружини.

Покарання ОСОБА_8 призначено в межах санкцій ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України за правилами ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, що в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Сума моральної шкоди судом визначена з врахуванням добровільного відшкодування матеріальної та частково моральної шкоди, приймаючи до уваги тривалість моральних страждань та наявність суттєвих змін в житті потерпілих, наставші наслідки.

Колегія суддів не вбачає підстав для її зменшення та вважає, що розмір стягнутої моральної шкоди із засудженого на користь потерпілих відповідає ступеню їх моральних страждань.

Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону не встановлено, а тому підстав для скасування чи зміни вироку, у тому числі, з мотивів викладених в апеляціях не вбачається.

Питання щодо речових доказів вирішено судом відповідно до вимог ст.81 КПК України. Що стосується автомобіля «OPEL Combo С Van», державний номер НОМЕР_3, то засуджений ОСОБА_8, як його власник, не позбавлений права в порядку виконання вироку поставити питання про реалізацію цього автомобіля та звернення коштів від реалізації в рахунок відшкодування сумм моральної шкоди.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_10 та захисника засудженого ОСОБА_16 залишити без задоволення, а вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 24 липня 2013 року, щодо ОСОБА_8 - без змін.

Судді: