Постанова № 34033980, 08.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року Справа № 910/1726/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліна С.В., Поляк О.І. (доповідач)розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги ТОВ "Українська авіаційна компанія "Велес"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.07.2013у справі № 910/1726/13господарського судуміста Києваза позовомДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН"доТОВ "Українська авіаційна компанія "Велес"простягнення 1379946,57 грн за участю представників: від позивача -Колесников І.Г.від відповідача -Пантюшенко О.О. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.03.2013 у справі № 910/1726/13 (суддя - Ярмак О.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 (головуючий суддя - Коршун Н.М., судді - Алданова С.О., Пашкіна С.А.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія "Велес" на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" 63406,12 грн 3% річних, 1720,50 грн судового збору за подання позовної заяви та 860,25 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "УАК "Велес" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та прийняти у справі нове рішення про відмову у позові повністю, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом положень ч. 2 ст. 625 ЦК України. Крім цього, скаржник зазначає, що в силу ч. 5 ст. 49 ГПК України йому мають бути відшкодовані за рахунок позивача витрати, пов'язані з оплатою ним послуг адвоката в сумі 65000,00 грн.

30.09.2013 до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник позивача проти доводів касаційного оскарження заперечував та просив постанову суду апеляційної інстанції у даній справі залишити без змін.

У судовому засіданні 01.10.2013 на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 08.10.2013.

Оскільки у процесі розгляду касаційної скарги у даній справі згідно з розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.10.2013 № 03-05/2417 у складі колегії суддів було здійснено заміну судді Глос О.І. на суддю Бакуліну С.В., то з огляду на закріплений ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності суддів розгляд касаційної скарги було розпочато спочатку.

У судове засідання 08.10.2013 з'явилися представники сторін.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.04.2011 між ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (виконавець) та ТОВ "УАК "Велес" (замовник) було укладено договір № 93-11 на виконання капітальних ремонтів вертольотів Ми-8Т, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання своєчасно і якісно виконувати капітальний ремонт вертольотів Ми-8Т відповідно до умов даного договору. На ремонт кожного окремого вертольоту оформляється додаткова угода.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість виконання капітального ремонту одного вертольоту Ми-8Т складає 330000,00 доларів США, з урахуванням ПДВ.

У п. 2.4 договору сторони погодили порядок оплати робіт, зокрема, визначивши, що авансовий платіж у розмірі 50% від суми вартості КВР одного вертольоту в гривнях, що складає 165000,00 доларів США по курсу НБУ на день платежу, замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з дати приймання вертольота в ремонт та підписання додаткової угоди.

10.05.2011 між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору на капітальний ремонт вертольоту Ми-8Т № 9743708, який за актом приймання - передачі, затвердженим позивачем 29.04.2011, було передано останньому в ремонт.

Однак, відповідач свого обов'язку щодо сплати авансового платежу, як те передбачено п. 2.4 договору, не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення 1316535,00 грн авансового платежу та 63411,57 грн 3 % річних.

Судами також встановлено, що під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідач листом № 1/12 від 27.02.2013, посилаючись на ч. 4 ст. 849 ЦК України, повідомив позивача те, що ТОВ "УАК "Велес" відмовляється від договору № 93-11 від 04.04.2011 та додаткової угоди № 2 від 10.05.2011.

З огляду на вказаний лист позивачем була подана до суду заява, у якій він просив стягнути з відповідача лише спірну суму 3 % річних, нараховану за період з 20.05.2011 по 26.12.2012.

Мотивуючи прийняте рішення, господарський суд першої інстанції зазначив, що внаслідок односторонньої відмови замовника від договору останній є розірваним, а зобов'язання сторін за ним припиненими, у тому числі й обов'язок замовника зі сплати визначеної суми авансового платежу, а відтак нарахування на неї 3% річних за період з 20.05.2011 по 26.12.2012 є безпідставним, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Скасовуючи вказане рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що зі спливом 10 календарних днів після передання вертольоту в ремонт та укладання відповідної додаткової угоди у замовника виник обов'язок, якому кореспондується відповідне право підрядника на сплату обумовленої договором суми авансового платежу, що припинилися лише після відмови відповідача від договору, а тому нарахування позивачем 3 % річних на суму належного до сплати, але несплаченого авансу в межах вказаного періоду є правомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Як правильно встановлено судами, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

В силу ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Виходячи зі змісту наведених норм та встановлених обставин справи, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зі спливом 10 календарних днів після передання вертольоту в ремонт та укладання сторонами відповідної додаткової угоди у замовника виник обов'язок зі сплати обумовленої договором суми авансового платежу, а у підрядника - відповідне право вимагати такої сплати, які існували до моменту відмови відповідача від договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на положення наведених норм, враховуючи, що взяте на себе грошове зобов'язання у встановлений договором строк замовником виконане не було, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про прострочення останнього відповідачем, а відтак правомірне нарахування позивачем 3% річних на належну до сплати, однак не сплачену суму авансу за період з 20.05.2011 по 26.12.2012, кінцева дата якого передує моменту відмови відповідача від договору та у зв'язку з цим припинення зобов'язань сторін за ним.

Також, виходячи з положень ч. 5 ст. 49 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом правомірно зазначено, що при задоволенні позову витрати, понесені відповідачем у зв'язку з оплатою ним послуг адвоката, не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання розподілу витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів щодо ведення справи у господарському суді, слід дотримуватися принципу "розумного обґрунтування" останніх, який полягає у співрозмірності цих витрат з ціною позову, ступенем складності справи та тривалістю її розгляду, обсягом часу, роботи та правових знань, які необхідні для належного виконання доручення, строками його виконання тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подати сторона, що вимагає їх відшкодування.

Виходячи з невиконання відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання, що зумовило подання позову у даній справі, та невжиття ним жодних заходів для врегулювання спору, враховуючи при цьому, що відповідачем не обґрунтована необхідність, розумність та доцільність зроблених ним витрат на послуги адвоката у розмірі 65000,00 грн вже після його відмови від договору підряду при усвідомленні правових наслідків такої відмови, а також оцінивши, що сума останніх є неспіврозмірною зі спірною сумою 3 % річних, що становить 63411,57 грн, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що понесені відповідачем витрати на оплату послуг адвоката щодо ведення даної справи не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача у вказаному розмірі.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Українська авіаційна компанія "Велес" та скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 у справі господарського суду міста Києва № 910/1726/13.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, є підставою для його повернення платникові, то сплачена ТОВ "Українська авіаційна компанія "Велес" сума судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 424,75 грн за квитанцією № 854\з32 від 19.08.2013 підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України як надлишкова.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Українська авіаційна компанія "Велес" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 у справі господарського суду міста Києва № 910/1726/13 залишити без змін.

Повернути ТОВ "Українська авіаційна компанія "Велес" з Державного бюджету України 424,75 грн (чотириста двадцять чотири грн 75 коп) надлишково сплаченого судового збору за подання касаційної скарги за квитанцією № 854\з32 від 19.08.2013.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк