Постанова № 340287, 19.06.2006, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2006 р. Справа № 47/05-06

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді ,

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –Мележик Л.П. –дов.

відповідача –Коновалова О.А. –дов., Поволоцького В.О. –дир.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вхідний № 1624Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 10 квітня 2006 року по справі № 47/05-06

за позовом Приватного підприємства «ПАП-Сервіс»м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP ltd»м. Харків

про стягнення 244645,65 грн.

встановила:

Позивач,ПП «ПАП-Сервіс», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 173457 грн. сплачених грошових коштів по договору, 1805,85 грн. пені та 69382,80 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору. 21.03.2006 р. позивачем до суду подано доповнення до позову, в якому він збільшує розмір позовних вимог на 87359,31 грн. збитків, що були сплачені позивачем замовнику за порушення строків виконання робіт.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 квітня 2006 р. по справі № 47/05-06 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, ПП «ПАП-Сервіс», з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10 квітня 2006 року по справі № 47/05-06 та позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що при прийнятті рішення по справі місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права та неповністю досліджені обставини справи і докази, що мають суттєве значення для справи, а також визнані встановленими обставини, що не були доведені відповідачем.

Відповідач, ТОВ «VIP ltd», проти апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду Харківської області від 10 квітня 2006 року по даній справі вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. Свої заперечення позивач обгрунтовує тим, що судом правомірно було встановлено відсутність у позивача належних доказів повідомлення відповідача про продовження робіт, та наявність у матеріалах справи доказів, які свідчать про прострочення кредитора –позивача по справі. Такими доказами, на думку відповідача є зупинення позивачем виконання робіт за договором, внесення змін до проектно-кошторисної документації під час їх виконання, недопуск позивачем представників відповідача до місця виконання робіт. За таких обставин, відповідач вважає, що неможливо вважати, що він прострочив виконання своїх зобов‘язань.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача місцевий господарський суд виходив з того, що невиконання робіт у строки, визначені календарним планом сталося з тих підстав, що позивачем були зупинені роботи, а доказів їх поновлення у встановленому порядку позивач не надав. Судом не був прийнятий як доказ лист позивача № 15 від 23.09.05 р., в якому останній повідомляв відповідача про можливість продовження робіт, оскільки відповідач проти отримання цього листа заперечує, а позивачем не надано доказів його вручення. Також, судом зроблені посилання на укладення додаткової угоди, якою вартість робіт за договором збільшена більше, ніж на 13 відсотків попередньо визначеної у кошторисі ціни, та оскільки остаточно зобов‘язання щодо перерахування 50% попередньої оплати вартості робіт в частині додатково узгоджених сторонами їх обсягів позивачем виконане лише 12.10.2005 року, судом зроблені висновки, що початок строку виконання робіт слід рахувати саме з цієї дати, а тому станом на 23.12.2005 року строк виконання робіт відповідачем не був порушений. У рішенні суду, що оскаржується, також містяться посилання на недопуск працівників відповідача до об‘єкту, непідписання позивачем наданого відповідачем акту виконаних робіт на суму 116310 грн.

Як свідчать матеріали справи, 11 вересня 2005 року між сторонами по справі укладений договір підряду № 22, відповідно до якого позивач (генпідрядник) доручає, а відповідач (підрядник) зобов‘язується своїми силами та коштами виконати облицювання фасаду будівлі літ «3-3», «Будинок Електроніки», за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова,120 згідно з вимогами Закону. Згідно з п. 1.2 договору, забезпечення будівництва будівельними матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним обладнанням, апаратурою та інструментом покладається на підрядника.

Вартість об‘єму робіт по даному договору згідно з пунтком 2.1 визначається із врахуванням договірних цін підрядчика в сумі 306755, згідно додатку № 1 до цього договору. Фінансування будівництва генпідрядником згідно з п. 2.7 договору передбачає передплату в розмірі 50% від загальної вартості договору, що складає 153377,5 грн. на протязі 10-и банківських днів з моменту підписання даного договору і кінцевий розрахунок здійснюється на протязі 15-и банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1 договору, роботи виконуються згідно календарного плану (додаток № 2 до цього договору). Згідно з календарним планом (додаток № 2 до договору), початок першого етапу виконання робіт встановлений на протязі 2-календарних днів з моменту отримання передплати, а його закінчення –80 день з моменту початку робіт. Початок другого етапу виконання робіт –наступний день після закінчення першого етапу, а його закінчення –10-й день після закінчення першого етапу. Загальний строк виконання робіт –90 днів.

14 вересня 2005 року платіжним дорученням № 404 позивачем на рахунок відповідача перераховані грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.7 договору –153377,5 грн. –передплата за облицювання фасаду згідно з договором № 22 від 22.09.2005 р. Цього ж дня відповідні грошові кошти були проведені банком, про що міститься відмітка на платіжному дорученні.

19.09.2005 року позивачем на адресу відповідача направлений лист № 10 про зупинення робіт і закупки матеріалів у зв‘язку зі зміною дизайнерського рішення по обшивці фасаду будівлі. Наявність цього листа підтверджена обома сторонами.

23.09.2005 року за № 15 позивачем на адресу відповідача направлений лист, в якому позивач просить негайно приступити до робіт, передбачених договором підряду № 22, оскільки перешкоди, викладені у листі № 10 усунені. Цим же листом позивач повідомив відповідача про те, що про можливість продовження строків виконання обсягів робіт, передбачених договором він просить повідомити. Позивачем до матеріалів справи залучено поштовий чек та реєстр відправлених листів від 23.09.2005 р. Відповідач заперечує щодо факту отримання цього листа, однак будь-яких доказів в обгрунтування свого заперечення не надав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем належним чином доведений факт повідомлення відповідача про продовження робіт, які були зупинені на вимогу позивача. Фактично, роботи були зупинені на 4 дні.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо даного факту зроблені без належних на те правових та документальних підстав.

12 жовтня 2005 року між сторонами по справі укладена додаткова угода № 1 до договору № 22, якою збільшена вартість робіт по договору та вона встановлена у розмірі 346914 грн. Також, даною дадатковою угодою п. 2.7 викладений у наступній редакції: «фінансування будівництва генпідрядником здійснюється у наступному порядку: передплата у розмірі 153377,5 грн. на протязі 5 банківських днів з моменту підписання договору; оплата у розмірі 20079,5 грн. на протязі 5 банківських днів з моменту підписання додаткової угоди та кінцевий розрахунок на підставі підписаних актів на протязі 10 банківських днів з моменту підписання актів.

Колегія суддів зазначає, що сума договору даною додатковою угодою дійсно збільшена більш ніж на 10%, однак, оскільки така додаткова угода підписана обома сторонами без заперечень, колегія суддів вважає цей факт відповідною згодою відповідача на внесення змін до проектно-кошторисної документації (відсутність цієї згоди стверджує відповідач).

Колегія суддів також зазначає, що відповідною додатковою угодою не були внесені зміни до календарного плану та не не були змінені суми попередньої оплати. Як вбачається із тексту додаткової угоди, нею передбачено здійснення передплати у розмірі 153377,5 грн., оплати у розмірі 20079,5 грн. та кінцевого розрахунку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до умов договору, додатку № 2 та додаткової угоди до нього, початок виконання робіт слід рахувати саме з дати здійснення передплати у розмірі 153377,5 грн, а не з дати внесення оплати у розмірі 20079,5 грн., як на цьому наполягає відповідач.

Таким чином, згідно з умовами договору підряду № 22 з відповідними додатками до нього, строк виконання робіт повинен був розпочатися 18.09.2005 року, та з урахуванням 4-х днів, на які роботи були зупинені, він повинен був закінчитися 21.12.2005 р.

Відповідачем до матеріалів справи не надано жодних належних доказів того, що ним передбачені договором роботи виконані у встановлений строк чи доказів того, що відповідач звертався до позивача з пропозицією продовження строків виконання робіт.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов догоовру та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Правові наслідки порушення зобов‘язання та відповідальність за порушення зобов‘язання встановлена главою 51 ЦК України.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що боржник (відповідач по справі) прострочив виконання зобов‘язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов‘язання внаслідок односторонньої відмови від зобов‘язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов‘язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідні правові наслідки прострочення виконання зобов‘язань боржником також передбачені ч. 3 ст. 612 ЦК України, відповідно до якої, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов‘язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовилися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, ст. 615 цього ж кодексу, відповідно до якої у разі порушення зобов‘язання однією стороною друга строна має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов‘язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов‘язання не звільняє винну строну від відповідальності за порушення зобов‘язання.

Право замовника на відмову від договору та на відшкодування збитків у разі несвоєчасного виконання робіт передбачено ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Відповідні положення містить і ГК України.

Матеріали справи свідчать, що 23.12.2005 року, тобто, після закінчення строку, встановленого договором, позивачем на адресу відповідача направлений лист № 672-юр, в якому позивач відмовляється від договору та вимагає відшкодування збитків –повернення грошових коштів у розмірі 173457 грн. та сплату 69382,8 грн. штрафу відповідно до умов договору. Факт направлення даного листа підтведжений залученими до матеріалів справи поштовим чеком та описом вкладення.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача заявлений у позові грошових коштів підлягають задоволенню, оскільки таке передбачено нормами чинного законодавства та:

Факт прострочення боржником своїх зобов‘язань за договором підтверджений матеріалами справи;

Факт сплати грошових коштів у розмірі 173457 грн. підтверджений матеріалами справи та не заперечується сторонами;

Сума штрафних санкцій у розмірі 69382,8 грн. та пені у розмірі 1805,85 грн. заявлена до стягнення у відповідності з умовами п.5.2 договору;

Факт понесення позивачем збитків у розмірі 87359,31 грн., які він сплатив замовнику робіт у якості штрафних санкцій за порушення зобов‘язань також підтверджений матеріалами справи (т. 1 арк.справи 148-175). При цьому, матеріалами справи підтверджено, що відповідні збитки позивач поніс саме у зв‘язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов‘язань.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не довів у встановленому законом порядку ті обставини, на які він посилався: у матеріалах справи відсутні докази як виконання робіт, так і докази того, що акт виконаних робіт, який відповідач надав до матеріалів справи, направлявся ним на адресу позивача. У акті виконаних робіт відсутня відмітка про його отримання. Відмітка ж представника позивача Золотухіна про отримання до розгляду довідки про вартість виконаних робіт є доказом отримання працівником позивача саме цієї довідки, а не акту виконаних робіт. Накладні на отримання товару та платіжні доручення на оплату, що надані відповідачем до апеляційного господарського суду, не свідчать про те, що відповідний товар придбавався саме для виконання робіт по договору підряду та використовувався при виконанні відповідних робіт. Акт виконаних робіт № 1 на суму 116310 грн, що підписаний відповідачем та ТОВ «Експрес»не може бути належним доказом по справі, оскільки, як зазначає відповідач, ТОВ «Експрес»є субпідрядником, який виконував роботи на об‘єкті, що наданий позивачем, але доказів надання позивачем згоди на залучення для виконання певних робіт субпідрядних організацій у відповідності з п. 4.2.2 договору № 22 відповідач не надав. Позивач надання такої згоди заперечує.

Також, колегія суддів не приймає як докази на обгрунтування тверджень відповідача і надані ним листи про недопуск позивачем працівників відповідача до місця виконання робіт, оскільки викладені у цих листах твердження не підтверджені належними доказами. Позивач такі обставини заперечує.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем у відповідності зі ст. 614 ЦК України не доведена відсутність його вини у порушенні зобов‘язання, не доведено того, що було прострочення кредитора (ст 612 ЦК України), не доведено факту своєчасного попередження позивача про можливе невиконання відповідачем зобов‘язання (ст. 226 ГК України), у зв‘язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п.1-4 ст. 104, 105 ГПК України,

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 10 квітня 2006 року по справі № 47/05-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP ltd»(61075 м. Харків пр-т Косіора, 136/8 кв. 22 п/рахунок № 260044745 в ХОД АППБ «Аваль»МФО 350589 Код 30752024 ІПН 307520220364) на користь Приватного підприємства «ПАП-Сервіс»(61125 м. Харків вул. Мало-М‘ясницька, 9/11 п/рахунок 26003016816243 в відділенні №2 ВАТ «Укрексімбанк»філія м. Харкова МФО 351618 Код 31799042 ІПН 317990420383) 173457 грн. сплачених коштів, 18055 грн. пені, 69382,80 грн. штрафу, 87359,31 грн. збитків, 4980,09 грн. держмита, в тому числі і за подання апеляційної скарги та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя

Судді