Постанова № 324455, 08.09.2006, Харківський апеляційний господарський суд

У К Р А Ї Н А

Харківський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 червня 2006 року справа № 52/175-06

Колегія суддів у складі: головуючого судді Погребняка В.Я.

судді Гончар Т.В.

судді Істоміної О.А.

при секретарі Андросовій О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1,

1-го відповідача: Сліденко А.В., довіреність № 2635/10/10-108 від 04.07.2005 р., Герасименя О.Ю., довіреність № 1951/10/10-108 від 22.05.2006 р.,

2-го відповідача: Хіміч Д.О., довіреність № б/н від 20.06.2006 р.-

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1991 Х/2 від 01.06.2006 р.) Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків, апеляційну скаргу (вх. № 2099 Х/2 від 09.06.2006 р.) управління Державного казначейства у Харківській області, апеляційну скаргу (вх. № 2104 Х/2 від 09.06.2006 р.) Державної податкової адміністрації у Харківській області на рішення господарського суду Харківської області у справі НОМЕР_11

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків

до

1-го відповідача: Державної податкової адміністрації у Харківській області,

2-го відповідача: Управління Державного казначейства у Харківській області

про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,-

Встановила:

21.04.2006 р. (вх. № 4955/4-52) позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив зобов'язати Державну податкову адміністрацію у Харківській області (далі 1-й відповідач) спростувати недостовірну інформацію, викладену у листах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 шляхом надіслання на адресу регіональної приймальні Президента України в Харківській області, робітників ВАТ Харківський завод «Електропобутприлад» та до департаменту погашення прострочених податкових зобов'язань ДПА України листів з відповідним повідомленням про недостовірність зазначеної інформації; зобов'язати 1-го відповідача відкликати зазначені вище листи шляхом надіслання відповідного повідомлення; стягнути з Управління Державного казначейства в Харківській області (далі 2-й відповідач) 50 000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2006 р. (суддя Білоусова Я.О.) позов задоволено частково.

Зобов'язано ДПА в Харківській області спростувати недостовірну інформацію, викладену в листі НОМЕР_1, а саме:

керуючим санацією ОСОБА_1 в порушення вимог п.12 ст.21 та ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-12, були проведені розрахунки з одним із кредиторів - Комунальним підприємством «Харківкомуночиствод», вимоги якого згідно реєстру вимог кредиторів повинні були бути погашені в четверту чергу, в той час, коли вимоги Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (третьої черги) були залишені поза увагою керуючого санацією (останній абзац п'ятої сторінки листа);

таким чином, керуючим санацією ОСОБА_1 були порушені вимоги ст.21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-12 (другий абзац шостої сторінки листа);

незаконні дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 свідчать про його намір змінити кількісний та якісний склад членів комітету кредиторів з метою набуття можливості якось процесуально впливати на провадження справи №5-23/21-03 про банкрутство ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» та вчиняти дії, у яких він особисто зацікавлений, але які суперечать інтересам держави (останній абзац шостої сторінки листа).

Викладену в листі НОМЕР_2 інформацію, а саме:

в період відсутності матеріалів справи про банкрутство ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» та намагань ОСОБА_1 зберегти свої повноваження, останнім в інтересах третіх осіб було організовано здійснення розрахунків з КП «Харківкомуночиствод», вимоги якого згідно реєстру вимог кредиторів повинні були бути погашені в четверту чергу, в той час, коли вимоги 1, 2, 3 черг були залишені поза увагою (другий абзац п'ятої сторінки листа);

незаконні дії керуючого санацією ОСОБА_1 призвели до порушення вимог чинного законодавства, а саме вимоги п.12 ст.21 та ст. 31 Закону № 2343 (третій абзац п'ятої сторінки листа);

незаконні дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 свідчать про його намір змінити кількісний та якісний склад членів комітету кредиторів з метою набуття можливості якось процесуально впливати на провадження справи НОМЕР_4 про банкрутство ВАТ «Харківський завод "Електропобутприлад» та вчиняти дії, у яких він особисто зацікавлений, але які суперечать інтересам держави (останній абзац п'ятої сторінки листа) - шляхом надіслання на адресу регіональної приймальні Президента України в Харківській області (61200, м. Харків, вул. Мироносицька, 33), робітників ВАТ Харківський завод «Електропобутприлад»(61003, м. Харків, пров.Кузнечний,1), департаменту погашення прострочених податкових зобов'язань ДПА України (04655, Київ-53, Львівська пл.8) листів з відповідним повідомленням про недостовірність зазначеної інформації.

Зобов'язано також ДПА в Харківській області:

відкликати лист НОМЕР_1 від регіональної приймальні Президента України в Харківській області (61200, м. Харків, вул. Мироносицька, 33), робітників ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад», (61003, м. Харків, пров.Кузнечний,1) в частині недостовірної інформації визначеної пунктом 2 резолютивної частини рішення, шляхом надіслання відповідного повідомлення;

відкликати лист НОМЕР_2 від регіональної приймальні Президента України в Харківській області (61200, м. Харків, вул. Мироносицька, 33), робітників ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад»(61003, м. Харків, пров. Кузнечний,1), департаменту погашення прострочених податкових зобов'язань ДПА України (04655, м. Київ-53, Львівська пл.8), в частині недостовірної інформації визначеної пунктом 2 резолютивної частини рішення, шляхом надіслання відповідного повідомлення.

Стягнуто з УДК в Харківській області на користь позивача 50 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ДПА в Харківській області на користь позивача 5000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, 170 грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, але за своєю природою це право підлягає захисту не тільки фізичними, але й юридичними особами, господарюючими суб'єктами, в т.ч. підприємцями. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Діяльність позивача як арбітражного керуючого є ліцензійною і безпідставне порушення щодо нього кримінальних справ та розповсюдження недостовірної інформації зашкодило його діловій репутації та принизило честь і гідність. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним свої повноважень, відшкодовується державою. Стосовно відкликання оскаржуваних листів, суд зауважив, що задоволенню підлягає позов тільки в межах зобов'язання відкликання листів в частині інформації, яка була предметом розгляду в межах цієї справи, а оскільки оскаржувані листи містять і іншу інформацію, яка не була предметом розгляду в межах цієї справи та не була обґрунтована позивачем відповідними доказами, то в цій частині в позові слід відмовити. Судові витрати у справі було розподілено відповідно до ст.49 ГПК України.

Позивач -СПД ФО ОСОБА_1, м. Харків -з рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2006 р. не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити вищезазначене рішення господарського суду Харківської області, в позові відмовити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано посиланням на ч.5 ст. 277 ЦК України, відповідно до якої в разі, якщо недостовірна інформація міститься в документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. На думку позивача, зазначена норма не дає суду можливості вирішувати на власний розсуд, чи має документ, який містить недостовірну інформацію, бути відкликаним повністю чи в частині.

1-й відповідач з рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2006 р. також не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову повністю. Апеляційну скаргу мотивовано порушенням судом норм матеріального та процесуального права. 1-й відповідач вважає, що він не мав обов'язку перевіряти достовірність інформації, отриманої з офіційних джерел, та не несе відповідальності в разі її спростування. Інформація про порушення позивачем вимог п.12 ст.21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» була отримана 1-шим відповідачем з офіційного джерела -листа Харківського управління з питань банкрутства НОМЕР_3, вказана інформація була використана при підготовці відповіді на звернення працівників ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад». Господарський суд Харківської області і порушення вимог ст.129 Конституції України, ст.ст.4-7, 43 ГПК України не дав жодної правової оцінки обставинам, які викладені в листі Харківського обласного управління з питань банкрутства від 13.07.2005 р. Внаслідок цього суд не застосував при вирішенні спору ст.302 ЦК України. Суд не дослідив також наявність причинного зв'язку між діями 1-го відповідача по наданню відповіді на звернення працівників ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» та припущеннями позивача щодо наявності у нього моральної шкоди. Крім того, сума в 50 000, 00 грн. є явно завищеною сумою компенсації за неіснуючу моральну шкоду. Суд також не здійснив оцінку діяльності позивача як арбітражного керуючого, внаслідок чого не встановив ділової репутації позивача.

2-й відповідач з рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2006 р. не погодився, подав апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення з 2-го відповідача 50 000,00 грн. моральної шкоди і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до 2-го відповідача. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення винесене з порушенням норм матеріального права, а також при недоведеності обставин, що мають значення для справи. Так, 2-й відповідач зазначає, що він як державний орган не може нести відповідальність по зобов'язанням держави. Оскільки Бюджетним Кодексом затверджено принцип цільового використання бюджетних коштів, то виконання цього рішення буде складати бюджетне правопорушення, оскільки Законом України «Про Державний бюджет на 2006 р.» не передбачено загальнодержавних асигнувань на відшкодування шкоди в порядку ст. 1173 ЦК України». Управління Державного казначейства взагалі не мало ніяких правовідносин з позивачем, а відтак і моральної шкоди не завдавало.

Позивач надав відзив на апеляційні скарги 1-го та 2-го відповідачів, в якому в їх задоволенні просить відмовити.

1-й та 2-й відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не надали, проте в судовому засіданні представники 1-го та 2-го відповідачів підтримали викладені в їх апеляційних скаргах доводи, та просили в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.

В судовому засіданні 21.06.2006 р. позивач заявив клопотання про врахування при вирішенні справи по суті понесені позивачем витрати на оплату праці адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн. та розподілити їх в залежності від прийнятого рішення.

Судова колегія зазначає, що вирішення питання про розподіл судових витрат врегульовано ст.49 ГПК України і не ставиться в залежність від диспозитивного права сторін, передбаченого ст.22 ГПК України заявляти клопотання з будь-яких питань, а тому клопотання приймається до уваги, але не розглядається окремо як таке, виходячи з унормування цього питання процесуальним законом.

В судовому засіданні 21.06.2006 р. представники 1-го відповідача заявили клопотання про огляд в судовому засіданні матеріалів справи НОМЕР_4, оскільки в матеріалах цієї справи є документи, які мають значення для розгляду даної справи.

Судова колегія вважає це клопотання не підлягаючим задоволенню з підстав, які будуть докладно викладені нижче.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення позивача, представників 1-го та 2-го відповідачів, судова колегія вважає, що апеляційні скарги позивача, 1-го та 2-го відповідачів задоволенню не підлягають, рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2006 р. підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2005 р. до Державної податкової адміністрації у Харківській області з Регіональної приймальні Президента України в Харківській області надійшло звернення працівників ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад».

В листі працівники ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» (ОСОБА_2 та інші, всього 24 особи), зверталися до Президента України з метою його втручання в ситуацію, що склалася на підприємстві під час процедури банкрутства боржника, зокрема щодо дій Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова та головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та перешкод, які здійснювалися наведеними органами відносно керуючого санацією - ОСОБА_1.

Листом НОМЕР_1 Державна податкова адміністрація у Харківській області (1-й відповідач) направила відповідь на адресу Регіональної приймальні Президента України в Харківській області.

Наведеним листом діям ОСОБА_1 як керуючого санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» була дана негативна оцінка, зокрема в листі зазначалось наступне:

«…керуючим санацію ОСОБА_1, в порушення вимог п.12 ст.21 та ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-12, були проведені розрахунки з одним із кредиторів - Комунальним підприємством «Харківкомуночиствод»”, вимоги якого згідно реєстру вимог кредиторів повинні були бути погашені в четверту чергу, в той час, коли вимоги Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (третьої черги) були залишені поза увагою керуючого санацією (останній абзац п'ятої сторінки листа).

Таким чином, керуючим санацією ОСОБА_1 були порушені вимоги ст.21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-12 (другий абзац шостої сторінки листа). Незаконні дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 свідчать про його намір змінити кількісний та якісний склад членів комітету кредиторів з метою набуття можливості якось процесуально впливати, на провадження справи НОМЕР_4 про банкрутство ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» та вчиняти дії, у яких він особисто зацікавлений, але які суперечать інтересам держави (останній абзац шостої сторінки листа).

У грудні 2005 р. працівники ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» (Нестерцов та інші, всього 19 осіб) повторно через Регіональну приймальну у Харківській області звернулись до Президента України з проханням втрутитись у ситуацію щодо негативного відношення до керуючого санацією ОСОБА_1 та захистити підприємство від свавілля посадових осіб ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області, прокуратури Червонозаводського району м. Харкова.

Листом НОМЕР_2 Державною податковою адміністрацією у Харківській області (1-й відповідач) була надана відповідь на адресу Регіональної приймальні Президента України у Харківській області, заявникам та Департаменту погашення прострочених податкових зобов'язань ДПА України.

У наданій відповіді, серед іншого, були зазначені і факти, відображені у попередньому листі 1-го відповідача від 28.09.2005 р. щодо розрахунків, проведених Приватним підприємством «Вігор» та дій ОСОБА_1 при заміні кредитора четвертої черги ДКП «Харківкомуночиствод» на ПП КФ «Вігор».

Вказані фактичні обставини справи господарським судом першої інстанції встановлені повно і сторонами не заперечуються.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 13.07.2005 р. за вих. НОМЕР_3 Харківське обласне управління з питань банкрутства повідомило ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, що наказом НОМЕР_5 було призначено проведення позапланової перевірки щодо додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 ліцензійних умов провадження діяльності арбітражних керуючих та вимог чинного законодавства під час виконання ним повноважень керуючого санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад». Перевіркою встановлено порушення п.1 ст.21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - відсутні докази надання комітету кредиторів письмового звіту та повідомлення членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів; п.7 ст.18 Закону -не надано доказів щоквартального звітування перед комітетом кредиторів; п.12 ст.21 Закону -не дотримано черговості розрахунків з кредиторами, встановленої ст.31 Закону, а саме погашено заборгованість кредитора четвертої черги , в той час коли не погашено вимог третьої черги. Ці порушення, як зазначалося в листі, є підставою для винесення розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження діяльності арбітражних керуючих та чинного законодавства. Водночас повідомлялося про те, що буде проведено позапланову перевірку щодо виконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення виявлених порушень.

Судова колегія наголошує на тому, що в листі Харківського обласного управління з питань банкрутства НОМЕР_3 від 13.07.2005 р.(на який посилається 1-й відповідач як на офіційну відповідь уповноваженого державного органу) жодних оцінок діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 в якості керуючого санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» не надано, як не вказані і мотиви та цілі дій арбітражного керуючого, що призвели до порушень, зазначених в цьому листі. Констатуються лише факти порушень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позапланова перевірка виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження діяльності арбітражних керуючих була проведена Харківським обласним управлінням з питань банкрутства 28.09.2005 р., про що був складений акт.

Відповідно до цього акту було встановлено, що керуючий санацією ОСОБА_1 не проводив розрахунки з кредитором ДКП «Харківкомуночиствод» та не порушував порядок черговості задоволення вимог кредиторів, встановлений ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2005 р. ухвалою господарського суду Харківської області провадження по справі про банкрутство, порушене за заявою ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова до ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» про визнання останнього банкрутом (справа НОМЕР_4) припинено, у зв'язку з завершенням санації боржника та виконанням боржником усіх зобов'язань перед кредиторами.

Дана ухвала була переглянута в касаційному порядку Вищим господарським судом України.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2006 р. по справі НОМЕР_4 ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2005 р. було змінено та встановлено, зокрема, факт виконання грошових зобов'язань перед кредитором четвертої черги - ДКП «Харківкомуночиствод» з боку ПП КФ «Вігор» за рахунок власних коштів відповідно до ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України.

Цією ж постановою ВГСУ було виключено з реєстру вимог кредиторів ДКП «Харківкомуночиствод» та включено ПП КФ «Вігор».

З матеріалів справи також вбачається, що постановою помічника прокурора Червонозаводського району м. Харкова Білоусенка М.О. від 08.07.2005 р. було порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами та керуючим санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Приводом для порушення даної кримінальної справи стала заява ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.11.2005 р. було скасовано постанову помічника прокурора Червонозаводського району м. Харкова Білоусенка М.О. про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами та керуючим санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, в частині порушення кримінальної справи щодо зловживання службовим становищем керуючим санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад».

Цією ж постановою також було встановлено, що «при винесенні оскаржуваної постанови помічником прокурора не прийнято до уваги, що розрахунок з ДКП «Харківкомуночиствод» за виконані роботи по водовідведенню згідно договору НОМЕР_6 в сумі 18 998,13грн. було здійснено не ОСОБА_1, як керуючим санацією, а третьою особою - Приватним підприємством «Вігор», яке є платником згідно платіжного доручення НОМЕР_7, що підтверджує факт зазначеного розрахунку».

Також наведеною постановою суду встановлена правомірність дій ОСОБА_1 як керуючого санацією при заміні кредитора четвертої черги ДКП «Харківкомуночиствод» на ПП КФ «Вігор» в реєстрі вимог конкурсних кредиторів у справі НОМЕР_4 про банкрутство ВАТ «Харківський завод “Електропобутприлад».

Постановою помічника прокурора Червонозаводського району м. Харкова Білоусенка М.О. від 07.12.2005 р. було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, ч.1 ст.366 КК України. Приводом для порушення кримінальної справи стала заява ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова. В постанові про порушення кримінальної справи зазначалося, що ОСОБА_1 як керуючий санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад», зловживаючи своїм службовим становищем, навмисно, в інтересах третіх осіб, 25.05.2005 р. порушив правила черговості задоволення вимог кредиторів, визначених п.12 ст.21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»- а саме забезпечив проведення розрахунків по задоволенню вимог кредиторів четвертої черги, не забезпечивши задоволення вимог кредиторів попередніх черг. 01.07.2005 р. ОСОБА_1, будучи посадовою особою, діючи навмисно, самостійно вніс у реєстр вимог кредиторів, затверджений 06.06.2003 р. господарським судом Харківської області завідомо неправдиві відомості про включення ПП КФ «Вігор» кредитором четвертої черги замість ДКП «Харківкомуночиствод».

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.01.2006 р. вказану постанову було скасовано і повторно встановлені факти щодо розрахунків проведених ПП КФ «Вігор» та правомірності дій ОСОБА_1 при заміні кредитора четвертої черги ДКП «Харківкомуночиствод» на ПП КФ «Вігор».

В судовому засіданні представники 1-го відповідача зазначили, що інформація щодо порушень з боку ОСОБА_1 була отримана 1-шим відповідачем з офіційного джерела - листа Харківського управління з питань банкрутства НОМЕР_3, складеного на підставі акту позапланової перевірки щодо додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 ліцензійних умов проваджень арбітражних керуючих та вимог діючого законодавства під час виконання ним повноважень керуючого санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад», а тому відсутні будь-які підстави для покладення на 1-го відповідача обов'язку спростування вказаної в листі інформації.

Судова колегія, дослідивши зміст листів 1-го відповідача НОМЕР_1 та НОМЕР_2, твердження 1-го відповідача не приймає до уваги, оскільки, на відміну від зазначених листів 1-го відповідача, в листі Харківського обласного управління з питань банкрутства НОМЕР_3, як вже зазначалося, лише констатуються певні факти без надання негативної оцінки діям ОСОБА_1 і його відношенню до процедури банкрутства.

Але в зазначених листах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо оцінки діяльності ОСОБА_1 як керуючого санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» 1-м відповідачем неодноразово використовуються наступні слова та словосполучення: «…неналежне виконання обов'язків керуючим санацією…», «…безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків…», «…постійне порушення вимог чинного законодавства…», «…не аргументована касаційна скарга…», «…ОСОБА_1 та інші зацікавлені особи намагалися будь-яким незаконним шляхом привласнити підприємство, чому протистояли податкові органи…» - тобто зазначаються факти й обставини, які, по-перше, безпосередньо не пов'язані зі змістом листа Харківського обласного управління з питань банкрутства НОМЕР_3, а по-друге, надається вкрай негативна оцінка дій арбітражного керуючого ОСОБА_1, висновків про що зі змісту листа Харківського обласного управління з питань банкрутства зробити неможливо у зв'язку з відсутністю в ньому інформації в такому контексті.

В цих же листах (НОМЕР_1 та НОМЕР_2) містилася інформація щодо перевірки правомірності звернення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова до прокуратури Червонозаводського району з заявами про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1.

Крім того, викладені в листі Харківського обласного управління з питань банкрутства НОМЕР_3 факти спростовуються самим Харківським обласним управління з питань банкрутства в іншому офіційному документі - акті позапланової перевірки виконання розпорядження НОМЕР_8 про усунення порушень й умов провадження діяльності арбітражних керуючих, проведеної 28.09.2005 року.

Судова колегія приймає до уваги, що інформація, викладена в листі НОМЕР_2, була поширена вже після того, як її недостовірність була встановлена судом, про що 1-му відповідачу було відомо, (оскільки в зазначеному листі надавалася оцінка дій ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова по зверненню до прокуратури), і не існувало жодного офіційного документа, який би стверджував протилежне.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що господарським судом з урахуванням приписів норм чинного ЦК України зроблено вірний висновок, що 1-шим відповідачем були порушені особисті немайнові права позивача, передбачені у ст.ст. 297, 299 ЦК України, що надає право ОСОБА_1 на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України.

Стосовно доведеності та обґрунтованості розміру заявленої моральної шкоди, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, який її завдав у випадках, встановлених законом.

Згідно ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа -свідоцтво від 30.10.2000 р. та має ліцензію НОМЕР_9, видану Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України - на право провадження господарської діяльності -діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Судова колегія наголошує на тому, що позивач є ліцензіатом з певного виду господарської діяльності, передбаченої Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При отриманні ліцензії органом ліцензування здійснюється перевірка відповідності заявника на отримання ліцензії ліцензійним умовам провадження діяльності арбітражних керуючих.

Сама наявність такої ліцензії свідчить про певні ділові якості ліцензіата та його відповідність за фаховою ознакою ліцензійним вимогам.

Тому будь-які відомості, що стверджують протилежне, в разі їх недостовірності чи необґрунтованості безумовно шкодять діловій репутації ліцензіата, яка однією тільки наявністю ліцензії презюмується як достатня для провадження такого виду господарської діяльності, а в разі достовірності є підставою для анулювання ліцензії.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що встановлення факту приниження честі, гідності та ділової репутації відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Листи 1-го відповідача НОМЕР_1 та НОМЕР_2 містять вкрай негативну інформацію щодо особистості, ділових та моральних якостей ОСОБА_1 в якості арбітражного керуючого.

Як встановлено, судом першої інстанції, викладена в листах інформація (в межах предмету позову) є недостовірною, внаслідок недостовірності зазначеної інформації честь, гідність та ділова репутація позивача були принижені.

Крім того, суд першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню за порушення особистих немайнових прав позивача, обґрунтовано послався на тривалість порушення, кримінальну складову неправдивої інформації, стійку спрямованість дій 1-го відповідача на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, можливі негативні наслідки поширення неправдивої інформації для фізичного здоров'я позивача і його добробуту.

Судова колегія вважає, що 1-й відповідач при підготовці та розісланні листів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не дотримався засад справедливості та розумності, передбачених ст.3 ЦК України, і принаймні при підготовці листа НОМЕР_2 повинен був врахувати і постанову ВГСУ від 17.01.2006 р., і постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.01.2006 р., в яких містилася інформація щодо оцінки правомірності дій ОСОБА_1 як керуючого санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад» з тих же питань, з яких міститься інформація у в оскаржуваних листах.

Не приймаються до уваги посилання другого відповідача на неможливість його участі в справі в якості відповідача, оскільки відповідно до ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

До компетенції Державного казначейства України та підпорядкованих йому територіальних органів відноситься проведення безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, прийнятим державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування, а також обслуговування державного боргу.

За таких обставин з врахуванням положень ст. 1173 Цивільного кодексу України саме органи Державного казначейства України повинні виступати в спірних відносинах від імені держави.

Відповідно до ст. 174 Цивільного кодексу України держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

З врахування положень ст. 29 Бюджетного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про державний бюджет на 2006 р.» моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню за рахунок держави, відшкодовується з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг 1-го та 2-го відповідачів.

Погоджується судова колегія і з висновком господарського суду Харківської області щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки позивачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду не було надано доказів щодо необхідності відкликання оскаржуваних листів в обсязі поза межами предмету розгляду, вказаному в позовній заяві.

Щодо клопотання 1-го відповідача про витребування та огляд в судовому засіданні матеріалів справи НОМЕР_4 судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

За ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В матеріалах справи містяться ухвала господарського суду Харківської області від 16.12.2005 р. по справі НОМЕР_4, постанова Вищого господарського суду України по цій же справі від 17.01.2006 р., акт позапланової перевірки виконання розпорядження НОМЕР_8 про усунення порушень й умов провадження діяльності арбітражних керуючих, проведеної 28.09.2005 року. В цих документах відповідними компетентними органами надана оцінка дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 при виконанні ним обов'язків керуючого санацією ВАТ «Харківський завод «Електропобутприлад». При прийнятті цих документів враховувалися всі матеріали справи НОМЕР_4 та надана їх правова оцінка, а тому судова колегія вважає недоцільним дослідження певних документів справі при наявності процесуальних і інших офіційних документів, в яких вже надана оцінка всіх дій керуючого санацією.

З цих підстав заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем було заявлене клопотання щодо врахування при винесенні постанови по справі понесених ним витрат у розмірі 10 000грн. на оплату послуг адвоката, пов'язаних з провадження справи в суді апеляційної інстанції, в обґрунтування чого була надана угода НОМЕР_10 про надання правової допомоги від 20.04.2006 року, укладена між позивачем та адвокатом ОСОБА_3. У відповідності до пункту 2.1. в межах цієї угоди Адвокат, зокрема, надає юридичну допомогу з підготовки процесуальних документів, консультаційні послуги клієнту, а також приймає участь у судових засіданнях за позовом Клієнта до ДПА в Харківській області та УДК в Харківській області про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди. Відповідно до квитанції юридичної консультації Харківської обласної колегії адвокатів НОМЕР_10 адвокатом ОСОБА_3. від СПД ФО ОСОБА_1 за представництво його інтересів отримано 10 000 грн. Згідно з платіжною квитанцією від 16.05.2006 року позивачем сплачено податок з доходів фізичних осіб згідно з угодою НОМЕР_10 у розмірі 1300 грн.

У відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати щодо сплати за послуги адвоката покладаються на 1-го відповідача.

Судова колегія наголошує, що підстави для скасування рішення місцевого господарського суду викладені у п.2 ст.104 ГПК України.

Позивачем, 1-шим та 2-им відповідачем не доведено про наявність підстав про скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржуване позивачем, 1-шим та 2-им відповідачем рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2006 р. прийнято при повному з'ясування обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат, понесених сторонами на стадії апеляційного перегляду справи, здійснюється відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, п.1 103, 105 ГПК України, судова колегія,

Постановила:

Рішення господарського суду Харківської області по справі НОМЕР_11 залишити без змін.

Апеляційну скаргу позивача -суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Харків - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу 1-го відповідача -Державної податкової адміністрації Харківської області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу 2-го відповідача -Управління Державного казначейства у Харківській області - залишити без задоволення.

Стягнути з Державної податкової адміністрації в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, Інд. № 01292223, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Інд. НОМЕР_12, р/рахунок НОМЕР_13 в ХОД АППБ «Аваль», м. Харків, МФО 350589) 10 000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя В.Я.Погребняк.

Суддя Т.В.Гончар

Суддя О.А.Істоміна.