Ухвала суду № 34028200, 09.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року справа №805/9668/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Нікуліна О.А., Попова В.В.

при секретарі судового засідання - Романенко Т.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Стасенко О.В.,Єрохіної І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі№ 805/9668 /13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування прийнятого Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області ДПС України податкового повідомлення-рішення №0000191741 від 25.05.2012, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.05.2013 року № 0000191741.

Ухвалою від 18.07.2013 року було здійснено процесуальне правонаступництво відповідача шляхом заміни Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби його правонаступником Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.05.2013р. №0000191741, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 952753,00 грн., у тому числі за основним платежем 833339,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 119414,00 грн. прийняте на підставі акту № 309/17-211/НОМЕР_2 від 15.05.2012р. за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-контрагентами за період з 01.10.2010 року - 31.07.2011 року з податку на додану вартість. Позивач вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, незаконним і підлягає скасуванню, оскільки суми податку на додану вартість віднесені до податкового кредиту правомірно, вчинення господарських операцій з та ПП "Лугвторсервіс", здійснених на виконання договору купівлі-продажу №64 від 02.08.2010 р.., а також додаткової угоди від 02.08.2010 року № 64/02.08 до Договору від 02.08.2010 року № 64 , підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку. Посилання податкового органу на акт ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 19.03.2012 року № 27/15/300/36485950 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Лугвторсервіс", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року як на підставу для визнання угоди нікчемною є необґрунтованим, оскільки податковим органам не надано право визнавати господарські договори нікчемними на підставі такого акту поза судовим порядком.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 р. адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, а під час апеляційного розгляду справи представники відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зареєстрований виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, 19.08.1999р., свідоцтво серії НОМЕР_4, код ІПН НОМЕР_2.

Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Донецькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року - 31.12.2011 року. За результатами перевірки складений акт № 18/17-211/НОМЕР_2 від 15.03.2012р. (надалі - Акт перевірки № 1). Цим актом встановлено, що надані товарно-транспортні накладні підтверджують факт транспортування продуктів харчування, специфікація до договору на постачання товару ідентифікує продукцію. Придбання продуктів харчування здійснювалось для використання у власній господарській діяльності позивача для виконання умов договорів на поставку продуктів закладам освіти та охорони здоров'я (т.1 а.с. 74).

Підставою для проведена документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-контрагентами за період з 01.10.2010 року - 31.07.2011 року з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт № 309/17-211/НОМЕР_2 від 15.05.2012р. (надалі - Акт перевірки № 2) став акт ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 19.03.2012 року № 27/15/300/36485950 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Лугвторсервіс", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року (т.2 а.с. 51-56), отриманий відповідачем 09.04.2012 року.

Згідно зазначеного акту, ПП "Лугвторсервіс" не сплачував екологічний податок та податок з власників транспортних засобів, що свідчить про відсутність транспортних засобів; численність працівників на підприємстві складає 1 особу; у підприємства відсутні основні засоби, зокрема офісні виробничі (торгівельні, складські) приміщення тощо. За результатами звірки було встановлено, що у ПП "Лугвторсервіс" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності та у відповідності до ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України операції підприємства з продажу та придбання товару за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року є нікчемними.

Виходячи з наведеного, відповідач у Акті перевірки № 309/17-211/НОМЕР_2 від 15.05.2012р. зазначив, що господарські операції з цим контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків, у зв'язку з чим вони мають ознаки нікчемності.

З наведених підстав відповідач дійшов висновку про порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у сумі 833339,00 грн.

На підставі Акту перевірки № 2 відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення 25.05.2013р. №0000191741, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 952753,00 грн., у тому числі за основним платежем 833339,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 119414,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, визначено поняття первинних документів та їх обов'язкові реквізити.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, первинні документи, надані позивачем у повному обсязі та складені з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, між ФО-П ОСОБА_5 (Покупець) та ПП "Лугвторсервіс" (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №64 від 02.08.2010 р. (надалі - Договір) (т.1 а.с. 127), відповідно до умов Договору якого Покупець зобов'язується передати згідно видаткової накладної у власність, а покупець прийняти та оплатити товар. Предмет договору - продукти харчування. Постачання здійснюється транспортом Продавця. Оплата здійснюється по факту поставок (п.п. 1, 2 Договору).

Згідно додаткової угоди від 02.08.2010 року № 64/02.08 до Договору від 02.08.2010 року № 64 (т.1 а.с.128), яка є невід'ємною його частиною, доставка продукції на склад Покупця здійснюється за рахунок Постачальника. Вартість транспортних витрат Постачальника по постачанню продукції на склад Покупця включена у вартість продукції, зазначеної в товарній накладній. Оплата Постачальником продукції здійснюється Покупцем на підставі товарної накладної по факту постачання продукції, її прийому (згідно товарної накладної, яка є невід'ємною частиною даної угоди) по кількості та якості.

Листом від 05.08.2010 за вих. № 26 ПП "Лугвторгсервіс" повідомило позивача про відсутність можливості здійснення перевезення, у зв'язку з чим просило позивача здійснювати доставку продукції по договору купівлі-продажу № 64 від 02.08.2010 власним транспортом і за рахунок власних коштів. У зв'язку з чим, ПП "Лугвторгсервіс" просило п. 2.1 Договору та додаткової угоди № 64/02.08 у частині перевезення продукції за рахунок Постачальника виключити (т. 1 а.с. 129).

Листом від 05.08.2010 року № 00149 позивач надав згоду щодо зміни п. 2.1. Договору та додаткової угоди. Таким чином сторони договору у письмові формі узгодили умови перевезення товару.

На підтвердження виконання даного договору позивачем надано: видаткові накладні та податкові накладні (т.1 а.с. 130-155), товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 165-245), санітарні паспорти на автотранспорт (т.2 а.с. 1-2), виписки з журналу операцій за рахунком 282 (т.2 а.с. 4-7), журнал бракеражу сирних продуктів дошкільного навчального закладу № 48 (т.2 а.с. 9-39), квитанції до прибуткових касових ордерів (т.1 а.с. 156-159), реєстри документів щодо подальшого використання в господарській діяльності придбаних у ПП "Лугвторгсервіс" товарів (т.2 а.с. 198-231, т.3 а.с. 1-240, т.4 а.с. 1-60). Зазначені документи були надані під час планової перерви, про що зазначено в акті №1 (т.1 а.с. 74-83).

Суми податку на додану вартість, які зазначені у податкових накладних були включені до складу податкового кредиту, що підтверджується деклараціями з відповідного податку, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (т.2 а.с. 88-187).

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення правовідносин податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати (отримання) в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах справи наявні судові рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2011 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 року по справі № 2а/0570/11016/2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Горлівської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2011 року № 0000231741, від 27.01.2011 року № 0000031741/0, від 27.01.2011 року № 0000021741/0. По зазначеній справі судами були досліджені взаємовідносини ФО-П ОСОБА_5 за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року в тому числі і з ПП "Лугвторсервіс" . За результатами розгляду справи позовні вимоги були задоволені, а податкові повідомлення-рішення скасовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Лугвторсервіс" підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємство було належним чином зареєстроване як юридична особа - суб'єкт господарської діяльності, платник податку на додану вартість , тому у відповідача відсутні правові підстави для донарахування позивачу податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі№ 805/9668 /13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування прийнятого Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області ДПС України податкового повідомлення-рішення №0000191741 від 25.05.2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі№ 805/9668/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 10 жовтня 2013 року.

Колегія суддів: О.П. Лях

О.А. Нікулін

В..В. Попов