Ухвала суду № 34027714, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/11990/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Святибор" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Святибор" до Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Святибор" (далі - ТОВ "Святибор") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області (далі - ДПІ у Кам`янка-Бузькому районі) в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року позов ТОВ "Святибор" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі від 01 серпня 2012 року №0000862301 та №0000872301. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у Кам`янка-Бузькому районі задоволено, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року скасовано. У задоволені позовних вимог ТОВ "Святибор" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Святибор" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Святибор» з питань перевірки наявності фінансово-господарських відносин із ПП «Д.С.Л.» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року. За результатами перевірки складено акт №227/22-0/36929649 від 20.07.2012 року.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Святибор» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту у вересні 2011 року на суму 78464, 00 грн., що привело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками вересня 2011 року. Податковий орган прийшов до висновку, що надані ТОВ «Святибор» документи підтверджують факт проведення безтоварних операцій по договорах заключних із ПП «Д.С.Л.», оскільки не підтверджується факт транспортування товару, отриманого від ПП «Д.С.Л.»

На підставі акту перевірки ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі 01.08.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000862301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 93109, 00 грн., з яких за основним платежем -74487, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18622, 00 грн. та

№0000872301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3869, 00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 967, 00 грн.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведено зустрічну звірку ПП «Д.С.Л.» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року та 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої складено довідку №5/22/22816624 від 20.04.2012 року. Зустрічною звіркою встановлено, що господарські операції ПП «Д.С.Л.» документально не підтверджуються та не мають реального характеру. Враховуючи викладене, були проведені перевірки контрагентів ПП «Д.С.Л.». ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі надіслала запит від 10.05.2012 року №1325/22-0 до ТОВ «Святибор» про надання підтверджуючих документів щодо реальності здійснення господарських операцій із ПП «Д.С.Л.» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року. Товариством були надані податковому органу документи: договір купівлі-продажу №09/1 від 01.09.2011 року, податкові накладні, видаткові накладні, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні. ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі на підставі ст.ст. 20, 75, 79 Податкового кодексу України було ініційовано проведення документальної позапланової перевірки. У зв'язку з чим, ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі прийнято наказ №155 від 17.07.2012 року та проінформовано підприємство про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням №56/22-0 від 17.07.2012 року. Перевірка проводилась з 17.07.2012 року по 18.07.2012 року. За наслідками перевірки складено акт № 227/22-0/36929649 від 20.07.2012 року.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що дії ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі, які полягали у проведенні позапланової документальної перевірки ТОВ «Святибор» з питань фінансово-господарських відносин із ПП «Д.С.Л.» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, відповідали вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про безпідставність висновків податкового органу, наведених в акті перевірки відповідача №227/22-0/36929649 від 20.07.2012 року, судом першої інстанції зазначеноено наступне.

ТОВ «Святибор» укладено договір купівлі-продажу №09/1 від 01.09.2011 року із ПП «Д.С.Л.». Виконання та реальність зазначеного договору підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом першої інстанції встановлено, що первинні бухгалтерські документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, позивачем представлені документи подальшого використання придбаного товару в господарській діяльності.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що згідно постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 року у справі №2а-2570/1995/2012 задоволено позов ПП «Д.С.Л.» та визнано протиправними дії ДПІ у м. Чернігові щодо проведення зустрічної перевірки з ПП «Д.С.Л.» на підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податкових кредит за період з 01.05.2011 року по 30.09.2011 року та з 01.12.2011 по 31.12.2011 року.

Частиною 1 ст.203 ЦК України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Судом першої інстанції зазначено, що позивач надав всі документи, які підтверджують реальний характер господарських відносин із своїми контрагентами. Крім того, несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Суд першої інстанції дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі від 01 серпня 2012 року №0000862301 та №0000872301.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року та залишення в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Святибор" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров