Постанова № 34026553, 07.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа № 914/1378/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства "Рисовський" без номера від 26.07.2013р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1640/13 від 06.08.2013р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2013р.

у справі № 914/1378/13 (суддя - Б.І. Яворський)

за позовом Фермерського господарства "Рисовський", с. Зубра Львівської області

до Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів

про надання в користування на правах договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача: Рисовський І.Г. (паспорт серії КВ №127115, виданий РВУ МВС України у Львівській області від 17.03.1999 р.);

від відповідача: Піскун А.Й. - спеціаліст першої категорії відділу правової допомоги юридичного управління Львівської міської ради (довіреність від 18.03.2013 р. № 1.7 вих. - 31);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.06.2013 р. у справі № 914/1378/13 (суддя - Б.І. Яворський) відмовлено в задоволенні позову Фермерського господарства "Рисовський" до Львівської міської ради та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради про надання судовим рішенням в користування на правах договору оренди земельної ділянки площею 38 кв.м. під павільйон для торгівлі квітами згідно представленого проекту на проспекті Червоної Калини, 109 для ведення фермерського та особистого селянського господарства.

7 червня 2013 р. господарським судом Львівської області у справі № 914/1378/13 прийнято додаткове рішення, яким стягнуто з Фермерського господарства «Рисовський» в доход Державного бюджету України 13,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що суд не вправі приймати рішення про надання земельних ділянок, які перебувають у комунальній або державній власності у користування, оскільки це виключна компетенція органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, на підставі рішень яких укладаються договори оренди земельних ділянок, а також зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або ж продовжити його дію за відсутності рішення про надання земельної ділянки, у зв'язку з чим в задоволенні позову відмовив.

Позивач, - Фермерське господарство «Рисовський», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. Як підставу для скасування, вказує на неповне дослідження судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що відповідач при наявності позитивного висновку Департаменту містобудування та регулювання земельних відносин не розглянув клопотання господарства про надання в оренду земельної ділянки по вул. Ч.Калини, 109 та не надав жодної відповіді на подані клопотання, чим порушив Конституційні права позивача.

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради у поясненнях (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-04/5186/13) зазначила, що фермерське господарство «Рисовський» просить судовим рішенням надати в користування на правах договору оренди земельну ділянку під павільйон, а для цього потрібно звернутись із заявою до управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради та подати відповідний пакет документів, а також зазначає, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності є наявність рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, у зв'язку з чим апеляційну скаргу просить відхилити.

Львівська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-04/5651/13) заперечує доводи останньої з мотивів її невідповідності вимогам чинного законодавства. Зокрема, зазначає, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, а відтак зобов'язання укласти договір оренди за відсутності такого рішення є порушенням виключного, передбаченого Конституцією України права Львівської міської ради на здійснення права власності від імені Українського народу щодо управління землями. Крім того, якщо на час звернення до суду з відповідним позовом не подано доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, вимоги позивача про зобов'язання такого органу укласти договір оренди задоволенню не підлягають.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 914/1378/13 та призначено до розгляду в судове засідання на 23.09.2013 р. в складі колегії головуючого судді Давид Л.Л., суддів Данко Л.С. та Юрченка Я.О.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Юрченка Я.О. в склад колегії суддів для розгляду справи № 914/1378/13 господарського суду Львівської області введено суддю Кордюк Г.Т.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 р. розгляд спрви № 914/1378/13 відкладено в судове засідання на 07.10.2013 р. за клопотанням позивача про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Кордюк Г.Т. в склад колегії суддів для розгляду справи № 914/1378/13 господарського суду Львівської області введено суддю Юрченка Я.О.

В судове засідання 07.10.2013 р. з'явились позивач та представник відповідача. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки не повідомила. В даному судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою програмно - апаратного комплексу «Оберіг». До початку розгляду справи по суті позивач через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подав апеляційну скаргу (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/2107/13 від 07.10.13 р.). Судова колегія з'ясувала, що дана апеляційна скарга подана з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки учасникам процесу надіслана не була. Позивач пояснив, що дана апеляційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, яка прийнята Львівським апеляційним господарським судом до розгляду, просив розглядати справу №914/1378/13 за апеляційною скаргою, яку подано 06.08.2013 р.

З огляду на те, що позивач відмовився від поданої в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду 07.10.2013 р. апеляційної скарги та з урахуванням того, що ним не було дотримано вимог чинного законодавства при поданні уточненої апеляційної скарги від 7 жовтня 2013 р., яка є ідентичною апеляційній скарзі від 06.08.2013 р., судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу від 06.08.2013 р. (вх. № суду 05-05/1640/13) у справі № 914/1378/13.

В даному судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з мотивів, викладених у апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом та поясненнями на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

20 липня 2006р. приватний підприємець Рисовський І.Г. звернувся із заявою до голови Львівської міської ради, у якій просив надати в оренду земельну ділянку для встановлення павільйону площею 38 кв.м. з метою торгівлі власною квітковою продукцією. Як додатки до заяви зазначені наступні документи: план земельної ділянки; схема генплану; довідка управління земельних ресурсів; викопіювання з генплану та карта погоджень; висновок архітектури; свідоцтво про державну реєстрацію (а.с. 8).

23 жовтня 2006р. Рисовський І.Г. повторно звернувся із заявою до голови Львівської міської ради, у якій відзначив, що на попередню заяву не отримав жодної відповіді. Просить вирішити питання про надання в оренду земельної ділянки. До даної заяви додано копію заяви від 18.07.2006р. (а.с. 9).

У листопаді 2011 року фермерське господарство «Рисовський» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання безпідставною відмов в оренді земельної ділянки та в реконструкції частини галереї торгового центру по наданих проектах, відповідачами було порушено право позивачів на гарантії прав підприємців, право на державну підтримку та сприяння підприємництву, право на залучення матеріальних ресурсів, право на оренду землі; визнання укладеного договору про надання земельної ділянки в оренду взамін відкликання апеляційної скарги фіктивним, взяте на себе зобов'язання з боку відповідачів невиконаним, а правочини позивачів відмови від апеляційної скарги недійсними, як такі що вчинені внаслідок обману з боку відповідачів; спонукати відповідача виконати зобов'язання - надати в оренду земельну ділянку площею 36м2, в тому числі: позивачу 1 - 12м2, позивачу 2 - 12м2, позивачу 3 - 12м2 для ведення фермерського господарства.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.01.2012р. у справі № 5015/6840/11 визнано порушеним право фермерського господарства "Рисовський" та Приватного підприємця Рисовський І.Г. на розгляд заяви про надання в оренду земельної ділянки та надання обґрунтованої відповіді.

28 лютого 2012р. Рисовський І.Г. звернувся із заявою до голови Львівської міської ради, у якій зазначив, що рішенням господарського суду Львівської області від 17.01.2012 р. по справі № 5015/6840/11 визнано порушеним право підприємця на розгляд заяв про надання земельної ділянки в користування та надання обґрунтованої відповіді. Оскільки, заяви, які подані 20.07.2006 р. та 23.10.2006 р. міською Радою не розглянуто, підприємець просив надати в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства з метою встановлення павільйону торгівлі власною квітковою продукцією площею 38 кв.м. (площа павільйону 12 кв.м.). На присадибній ділянці є тепличне господарство пл. 450 кв.м. Як додатки до заяви зазначено: копії заяв від 20.07.2006р., 23.10.2006р.; схему генплану; довідку управління земельних ресурсів; викопіювання генплану та карту погоджень; висновок архітектури; свідоцтво про державну реєстрацію (а.с. 7).

9 квітня 2013 р. фермерське господарство «Рисовський», у зв'язку з тим, що заява про надання земельної ділянки не розглянута Львівською міською радою, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про надання в користування на правах договору оренди земельної ділянки площею 38 кв.м. під павільйон для торгівлі квітами згідно представленого проекту на проспекті Червоної Калини, 109 для ведення фермерського та особистого селянського господарства.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, оскільки не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, за рішенням яких укладаються договори оренди земельної ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст.16 ЦК України).

Відповідно до норм ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів, в тому числі, зобов'язання до вчинення дій (ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України).

Відповідно до Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України: щодо набуття, здійснення та припинення прав юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, територіальних громад та держави на земельні ділянки (крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"); пов'язані із захистом права на земельні ділянки (в тому числі відновлення порушеного права третьої особи, яка на підставі рішень державних органів або органів місцевого самоврядування претендує на спірну земельну ділянку); про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства; про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок; про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою; пов'язані з набуттям, зміною та припиненням права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); про встановлення, зміну та припинення земельного сервітуту; що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою; про стягнення шкоди, у тому числі упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у тому числі держави та територіальних громад, і користувачам земельних ділянок; інші спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

В даному випадку фермерським господарством обрано такий спосіб захисту, як надання в користування на правах договору оренди земельної ділянки площею 38 кв.м. під павільйон для торгівлі квітами згідно представленого проекту на проспекті Червоної Калини,109 для ведення фермерського та особистого селянського господарства шляхом винесення судового рішення.

Як вбачається з аналізу вищезазначених норм, такий спосіб захисту, обраний позивачем не відповідає вимогам закону.

Крім того, у Постанові від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" Пленум Вищого господарського суду України звертає увагу, що суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним законом України.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Так, в даному випадку Львівська міська рада наділена правом надання земельних ділянок у коритування чи у власність городян чи юридичних осіб, суд не вправі приймати питання, віднесені до виключної компетенції органів місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості); надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Таким чином, рішення щодо надання земельної ділянки державної або комунальної власності приймає виконавчий орган влади або орган місцевого самоврядування, а не суд.

Слід зазначити, що згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу з цього питання. Якщо на час звернення до суду з відповідним позовом не подано доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, вимоги позивача про зобов'язання такого органу укласти договір оренди задоволенню не підлягають (п.2.16 Постанови Пленуму).

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, Львівська міська рада рішення про надання в оренду фермерському господарству "Рисовський" земельної ділянки площею 38 кв.м. за адресою: м.Львів, вул. Червоної Калини,109 та укладення відповідного договору оренди не приймала.

Оскільки, прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки, про яку просить позивач, віднесене до виключної компетенції Львівської міської ради, а необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки є наявність рішення міської ради про надання земельної ділянки, яке у даному випадку відсутнє, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові.

В доводах апеляційної скарги фермерське господарство «Рисовський» вказує на порушення його Конституційних прав, оскільки всупереч рішенню господарського суду Львівської області від 17.01.2012 р. у справі № 5015/6840/11 та при наявності позитивного висновку Департаменту містобудування та регулювання земельних відносин міською радою не розглянуто клопотань про надання в оренду земельної ділянки від 18.07.2006 р., від 23.10.2006 р., від 29.02.2012 р. та не надано жодної відповіді на них, у зв'язку з чим і просив скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі.

У відповідності до ч.14 ст.123 Земельного кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду, проте позовна вимога щодо зобов'язання відповідача розглянути питання про надання в оренду земельної ділянки позивачами не ставилась.

З огляду на вищевикладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що позовна вимога фермерського господарства «Рисовський» судовим рішенням надати в користування на правах договору оренди земельну ділянку площею 38 кв.м. під павільйон для торівлі квітами згідно представленого проекту на проспекті Червоної Калини, 109 для ведення фермерського господарства та особистого селянського господарства, не відповідає способам захисту, передбаченим чинним законодавством (ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України), які господарські суди вирішують у порядку позовного провадження.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2013 р. у справі № 914/1378/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Рисовський" без номера від 26.07.2013р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-05/1640/13 від 06.08.2013р.) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України

4. Справу № 914/1378/13 повернути господарському суду Львівської області.

повний текст постанови підписано 10.10.2013р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.