Ухвала суду № 34025168, 23.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. справа № 2а-0870/325/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічник Т.В.

за участю представників:

позивача: - Клочков В. В. (дов. від 16.10.2012 р. №01/5168)

відповідача: - Іллященко В. В. (дов. від 30.03.2012 р. №2/10/10-19)

- Кондратєва Н. А. (дов. від 09.08.2012 р. №01/4008)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року

у справі № 2а-0870/325/11

за позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»

до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442300/0 від 24.12.10 про нарахування податку на додану вартість в розмірі 5 080 000 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 2 540 000 грн.; визнати неправомірними дії відповідача в частині визнання актом перевірки правочину нікчемним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, що підтверджується первинними документами. Відсутність документального підтвердження сплати чи несплати податку на додану вартість попередніми постачальниками не впливає на можливість формування позивачем податкового кредиту і заявлення суми до бюджетного відшкодування. Договір № 12/35/2-08 від 06 червня 2008 року, укладений з ТОВ "Міленіум Групп", на підставі якого відбулось придбання товару, не визнаний в судовому порядку недійсним, а отже висновки відповідача щодо його нікчемності не відповідають дійсності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2011 адміністративний позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000442300/0 від 24 грудня 2010 року про нарахування податку на додану вартість в сумі 5 080 000 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2 540 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.145), в якій посилаючись на неповне вивчення всіх доказів та відсутність належної юридичної оцінки наданих доказів, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення. Апеляційна скарга мотивована тим, що операції поставки товару між попередніми постачальниками товару, а саме: між ТОВ «ФПК «Уран» і ТОВ «Міленіум Стіл», між ТОВ «Міленіум Стіл» і ПП «Тетра Тест», між ПП «Тетра Тест» і ТОВ «Горізонт», між ТОВ «Горізонт» і ТОВ «Міленіум Групп», між ТОВ «Міленіум Групп» і позивачем фактично не здійснювались і оформлювались лише на папері. Зазначені підприємства акумулювали на себе зобов'язання зі сплати податків, які не сплачені до бюджету. Зважаючи на викладене, правочини з реалізації товару між вищезазначеними підприємствами не спричинили настання правових наслідків та є нікчемними.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, на підставі постанови старшого слідчого з ОВС слідчого відділу ПМ ДПА України в Запорізькій області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти донарахувань та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) при здійсненні фінансово-господарських операцій по придбанню корінної (механічної) частини ШПМ БЦК-8/5х2,7 за період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складений акт №225/23/00191218 від 20.12.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.4.1, ст.4, п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2540000,00 грн., у т. ч. по періодах: липень 2008р. - 2540000,00 грн. та завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 2540000,00 грн., у т. ч. по періодах: липень 2009 року - 2540000,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, в періоді, що перевірявся, позивачем безпідставно завищено податковий кредит у сумі 5080000,00 грн. по операціях з придбання механічної частини ШПН БЦК-8/5х2,7 у контрагента ТОВ «Міленіум Групп» (у липні 2008 року - 2540000,00 грн., у червні 2009 року - 2540000,00 грн.).

Висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства зроблені на підставі того, що господарські операції з поставки ШПМ БЦК-8/5х2,7 між ТОВ «Міленіум Групп» та його постачальником ТОВ «Горізонт» є операціями без мети настання реальних наслідків та відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.215, ч.ч. 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з її недійсністю, а отже господарська операція між ТОВ «Міленіум Групп» та позивачем є також нікчемною. Крім того, обладнання реалізовано позивачу за ціною, збільшеною майже вдвічі від ціни виробника - ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод». При цьому відповідачем вказано, що постачальники в ланцюгу придбання ТОВ «Міленіум Стіл» та ТОВ «Міленіум Групп» є пов'язаними особами, а ТОВ «Міленіум Стіл» та ТОВ «ФПК «Уран» - ймовірно пов'язаними особами.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442300/0 від 24.12.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 7620000,00 грн., в т.ч. 5080000,00 грн. - основний платіж, 2540000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, частково задовольняючи позовні вимоги, встановив, що прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, таким, що не відповідає чинному законодавству.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Міленіум Групп» (постачальник) та позивачем (покупець) укладений договір поставки від 06.06.2008 №12/35/2-08 корінної частини шахтопід'ємної машини ШПН БЦК-8/5х2,7 в комплекті з гальмовою системою на загальну суму 30480000,00 грн.

Згідно умов вказаного договору поставка товару здійснюється залізничним і автомобільним транспортом. Виробником обладнання та вантажовідправником є ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (ЗАТ «НКМЗ») - а.с.42-45.

Факт поставки обладнання підтверджений видатковою накладною №12 від 11.06.2009 на суму 30480000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5080000,00 грн., прибутковим ордером №437 від 12.06.2009 про оприбуткування позивачем обладнання на склад № 11, а також дорожніми відомостями про перевезення обладнання залізничним транспортом, згідно яким вантажовідправником обладнання є ЗАТ «НКМЗ» (виробник), одержувачем - позивач.

Постачальником обладнання ТОВ «Міленіум Групп» на адресу позивача виписані податкові накладні на загальну суму 30480000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5080000,00 грн. від 10.07.2008 № 34 на суму 7620000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1270000,00 грн., від 21.07.2008 № 38 на суму 7620000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1270000,00 грн., від 11.06.2009 № 12 на суму 15240000,00грн., в т.ч. ПДВ - 2540000,00грн.

Суми податку на додану вартість в складі ціни вказаного обладнання на підставі перелічених податкових накладних включені позивачем до податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Міленіум Групп» станом на 31.12.2009 заборгованість між підприємствами відсутня.

Після закінчення будівельно-монтажних робіт у листопаді 2009 року на підставі актів приймання-передачі основних засобів від 27.11.2009 здійснено введення в експлуатацію зазначеного обладнання.

Факт отримання позивачем обумовленого договором обладнання та використання його у власній господарській діяльності відповідачем не заперечується, підтверджений відповідними, зазначеними вище, документами, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними, такими, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вказані документи були предметом дослідження податковим органом під час проведення перевірки позивача, порушення порядку складення первинних документів, податкових накладних, на підставі яких відповідні суми податку на додану вартість включені підприємством до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів відповідачем під час перевірки не виявлено.

Висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, є помилковими, відомості про контрагента позивача, та контрагентів в ланцюгу постачання не впливають і не спростовують факт здійснення господарських операцій між позивачем і його постачальником ТОВ «Міленіум Групп». Безпосереднє отримання обладнання позивачем від заводу-виробника не суперечить ані жодним нормам законодавства, ані нормам укладеного між позивачем та ТОВ «Міленіум Групп» договору поставки від 06.06.2008 №12/35/2-08, в якому в якості вантажовідправника зазначено ЗАТ «НКМЗ».

Чинне законодавство України не забороняє здійснювати відвантаження товарів за договорами поставки вантажовідправниками, які фактично не є постачальниками згідно з договорами поставки (ч.6 ст.267 Господарського кодексу України).

В обов'язки вантажовідправника за договором перевезення не входить зазначення в договорі перевезення (транспортній накладній) власника товару. Відповідно до ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Взаємозв'язок між фактичною поставкою обладнання з діями контрагента позивача ТОВ «Міленіум Групп» (постачальником) підтверджений належним чином складеними документами, відповідачем в установленому порядку не спростований.

Укладений позивачем договір з ТОВ «Міленіум Групп» від 06.06.2008 №12/35/2-08 не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами) або нікчемності.

Викладення відповідачем в акті перевірки власного судження щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «ФПК «Уран» і ТОВ «Міленіум Стіл», між ТОВ «Міленіум Стіл» і ПП «Тетра Тест», між ПП «Тетра Тест» і ТОВ «Горізонт», між ТОВ «Горізонт» і ТОВ «Міленіум Групп», між ТОВ «Міленіум Групп» і позивачем, порушення з боку контрагента позивача, контрагентів по ланцюгу постачання, не підтверджений жодним документом, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що фактичні дії позивача під час укладення та виконання договору з ТОВ «Міленіум Групп», відображення відповідних господарських операцій в податковому обліку не свідчать про протиправність дій позивача, наявність у нього мети, яка б суперечила інтересам держави та суспільства, була спрямована на порушення публічного порядку.

Крім того, в будь-якому випадку порушення контрагентами, у тому числі за ланцюгом постачання, податкового законодавства за загальним правилом не може призводити до недійсності всіх угод до кінцевого отримувача товару, оскільки відносини між попереднім постачальником у ланцюгу поставок не позбавляють правового значення належним чином оформлених первинних документів та не впливають на реальність господарських операцій, вчинених між кінцевим отримувачем товарів та його безпосереднім контрагентом.

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагент позивача був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, у встановленому порядку цивільної дієздатності не позбавлений, перебував на обліку в податковому органі як платники податку на додану вартість.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняє включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Порядок складення та видачі податкових накладних визначений п.7.2 ст.7 цього ж Закону. Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом ДПА України від 30.05.97 № 165.

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної визначає, коли податкова накладна вважається недійсною, а саме: у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).

Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Як зазначено в п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається в тому числі у випадку, коли зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Відповідачем доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію контрагента позивача ТОВ «Міленіум Групп» в якості платника податку на додану вартість, виключення його з реєстру платників податку на додану вартість не надано, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що свідчить про правомірність видачі податкових накладних.

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність формування податкового кредиту з вказаної вище операції по отриманню у ТОВ «Міленіум Групп» обладнання.

Податкове законодавство, діюче на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачає відповідальності платника податку за порушення його контрагентом, тим більше, контрагентами продавця податкового законодавства.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з положеннями наведених вище правових норм в їх сукупності, вбачається, що сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару (послуги), а отже саме він і несе відповідальність, в тому числі, по сплаті цього податку до бюджету.

Судом встановлено, що позивачем як отримувачем товару виконані всі законодавчо передбачені умови для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідних (податкових) періодах, отже у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Докази того, що позивач був обізнаний про сумнівність формування податкового кредиту по операціях з зазначеними вище підприємствами та про наявність ознак «фіктивності» цих підприємств в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, передбачені ст.202 КАС України для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у справі № 2а-0870/325/11- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко