Постанова № 34024957, 24.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. справа № 206/556/13-а (2а/206/15/13)

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Поплавського В.Ю. Прокопчук Т.С.

при секретарі : Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2013 року у справі №206/556/13-а (2а-206/15/13) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА

У грудні 2010 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до УПСЗН Самарської районної у м. Дніпропетровську ради (далі - відповідач), в якому просив, з урахуванням змінених позовних вимог, зобов`язати відповідача призначити та виплатити допомогу при народженні дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2013 року позов було задоволено, визнано протиправними дії УПСЗН Самарської районної в м. Дніпропетровську ради щодо не призначення ОСОБА_1 за його зверненням одноразової допомоги при народженні дітей ОСОБА_2 таОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язано відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу при народженні дітей.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтував тим, що позивач не має права на одноразову допомогу при народженні дітей оскільки, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога при народженні дитини, призначається за умови якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Позивач вперше за вказаною допомогою звернувся 13.01.2010 року, тобто більше чим через два роки після народження дітей. Позивачу було 25.01.2010 року листом №205 роз`яснино про те, що він не має підстав для одержання одноразової допомоги на дітей з вище вказаних підстав. Апелянт вважав, що несвоєчасне оформлення свідоцтва про народження дитини не є підставою для виплати допомоги, оскільки Закон не пов`язує її виплату з часом оформлення свідоцтва, а пов`язує з датою народження дитини.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольнячи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов`язку держави забезпечити соціальний захист громадян україни в сім`ях, яких виховуються, проживають неповнолітні

діти.

Матеріалами справи встановлено, що 13.01.2010 року позивач вперше звернувся до Управління з заявою про призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на двох дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Своїм листом від 25.01.2010 року №205 Управління у виплаті вищевказаної допомоги на дітей відмовило, з підстав того, що ним було пропущено строк звернення за призначенням даного виду допомоги (а.с. 56).

Позивач у свою чергу зазначив, що перешкодою для звернення до Управління за призначенням допомоги стала відсутність протягом дванадцяти місяців з дня народження дітей свідоцтв про народження дітей, які неможливо було оформити у зв`язку з тим, що він більше двох років постійно знаходився в м. Сімферополі.

Як вбачається з матеріалів справи, діти позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, були зареєстровані Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції лише 21.10.2009 року (а.с. 52, 53).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Посилання позивача на пропуск строку з поважних причин, не може бути прийнято до уваги, так як ні Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», ні Порядком призначення виплат державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 не передбачено поновлення строку звернення за призначенням допомоги при народженні дитини.

Матеріалами справи встановлено, що мати дітей ОСОБА_4 не зверталась до органів РАЦСу про видачу свідоцтв про народження дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

У матеріалах справи відсутні докази про звернення матері дітей ОСОБА_4 на протязі дванадцяти місяців з дня народження дітей тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату Управління їй одноразової допомоги на дітей.

Колегія суддів вважає, що постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, від 25.2.2010 року у справі №2а-110/10. якою скасовано постанову по адміністративній справі №1044 від 04.11.2008 року про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 грн. за ч. 2 ст. 212-I, не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки виплата одноразової допомоги на дітей пов`язана з датою їх народження, а не оформлення свідоцтва про народження.

Твердження позивача про те, що одноразова допомога на дітей не може бути одержана, оскільки своєчасно не було оформлено свідоцтво про народження дітей з поважних причин, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач взагалі на протязі дванадцяти місяців з дня народження дітей не звертався за виплатою одноразової допомоги на дітей.

Не оспорюючи наявність певних державних гарантій забезпечення соціального захисту громадян України. в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, колегія звертає увагу, що Законом встановлено певний порядок одержання одноразової допомоги на дітей при народженні та певний порядок оформлення такої допомоги, який повинен додержуватися, як одержувачем допомоги, так і органом, який її надає.

Аналізуючи вище вказані спірні правовідносини та нормативні акти, що їх регулюють, колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими, а дії відповідача законними.

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу- задовольнити, постанову суду - скасувати, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, 205, 207 КАС України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради - задовольнити.

Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2013 року у справі №206/556/13-а (2а-206/15/13)- скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Т.С. Прокопчук