Ухвала суду № 34022297, 10.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року справа №805/10767/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.

секретар Полторацька С.С.,

за участі представника відповідача Лобата О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 р. у справі № 805/10767/13-а за позовом Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002511517/16669/10/15-17-3 від 01.07.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002511517/16669/10/15-17-3 від 01.07.2013 року про нарахування штрафу у розмірі 256859,80 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами камеральної перевірки, було складено акт № 396/15-17-3-31599557 від 06.06.2013 року. На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення №0002511517/16669/10/15-17-3 від 01.07.2013 року про нарахування штрафу у розмірі 256859,80 грн.

З висновками, які викладені в акті перевірки, а також з спірним податковим повідомленням - рішенням позивач не згоден, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач також вказує на те, що акти камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №439/15-17-3-31599557 від 17.10.2012 року, №569/15-17-3-31599557 від 23.11.2012 року та №396/15-17-3-31599557 від 06.06.2013 року складено за фактами несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток по декларації за дев'ять місяців 2010 року №9004954865 від 09.11.2010 року за однаковий період з січня 2012 року по вересень 2012 року.

В таблиці №1 акта камеральної перевірки рядок №1 вказано порушення термінів сплати суми податкового зобов'язання за декларацією з податку на прибуток за дев'ять місяців 2010 року. Податкове зобов'язання за декларацією з податку на прибуток за дев'ять місяців 2010 року складає 7253650,85 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року по справі №2а-26770/10/0570 заборгованість з податку на прибуток в сумі 7253650,85 грн. по податковій декларації за дев'ять місяців 2010 року розстрочена на період з лютого 2011 року по грудень 2013 року шляхом сплати рівними частками по 201490,30 грн. щомісячно, а у січні 2014 року - 201490,35 грн. Позивач належним чином виконує вказане судове рішення про розстрочення заборгованості із сплати податку на прибуток, а погашення розстрочених сум податку на прибуток, які вказані в акті перевірки, було сплачено відповідними платіжними документами.

В таблиці №1 акта камеральної перевірки рядок №2 вказано порушення термінів сплати суми податкового зобов'язання за декларацією з податку на прибуток за дев'ять місяців 2011 року. Податкове зобов'язання за декларацією з податку на прибуток за дев'ять місяців 2011 року складає 3298098,00 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2011 року по справі №2а/0570/22061-2011 заборгованість з податку на прибуток в сумі 3298098,00 грн. по податковій декларації за дев'ять місяців 2011 року розстрочена на період з січня 2012 року по листопад 2016 року шляхом сплати рівними частками по 55369,50 грн. щомісячно, а у грудні 2016 року - 55373,56 грн. Позивач належним чином виконує вказане судове рішення про розстрочення заборгованості із сплати податку на прибуток, а погашення розстрочених сум податку на прибуток, які вказані в акті перевірки, було сплачено відповідними платіжними документами.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002511517/16669/10/15-17-3 від 01.07.2013 року про нарахування штрафу у розмірі 256859,80 грн.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволено. Визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0002511517/16669/10/15-17-3 від 01.07.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову скасувати і прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні вимог повністю.

В судовому засіданні представник відповідача на задоволенні скарги наполягала, позивач за викликом до суду не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила наступне.

Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" зареєстроване виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 13 листопада 2012 року, код ЄДРПОУ 31599557.

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено камеральну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №396/15-17-3-31599557 від 06.06.2013 року камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток.

Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем п.57.1 ст. 57 податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1284299,00 грн. з затримкою понад 30 календарних днів.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення №0002511517/16669/10/15-17-3 від 01.07.2013 року, згідно якого позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 256859,80 грн.

Позивачем були надані до відповідача заперечення №01/11-1550 від 17.06.2013 року до акту №396/15-17-3-31599557 від 06.06.2013 року, згідно яких він просив скасувати акт перевірки №396/15-17-3-31599557 від 06.06.2013 року у повному обсязі.

Відповідачем була надана позивачу відповідь № 16169/10/15-17-3 від 25.06.2013 року на заперечення№01/11-1550 від 17.06.2013 року, згідно якої висновок акту камеральної перевірки №396/15-17-3-31599557 від 06.06.2013 року залишено без змін.

У позивача існував податковий борг з податку на прибуток підприємств, який в тому числі стягнуто з нього в судовому порядку постановами Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року (стягнуто 7253650,85 грн.) в справі №2а-26770/10/0570 та від 13 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011 (стягнуто 3458626,00 грн.), які набрали законної сили.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року в справі №2а-26770/10/0570 заяву державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року задоволено: розстрочено виконання вказаного судового рішення терміном на 36 місяців зі стягненням заборгованості по 274943,59 грн. щомісячно 35 місяців, а останній місяць - 274943,57 грн., починаючи з 01 лютого 2011 року по 01 лютого 2014 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011 заяву державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року задоволено: розстрочено виконання вказаного судового рішення строком на 5 років, зі стягненням заборгованості починаючи з січня 2012 року по листопад 2016 року - по 57 643,76 грн., а в грудні 2016 року - 57 644,16 грн.

Позивач сплачував податок на прибуток підприємств платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу і відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовими рішеннями про розстрочення податкового боргу з вказаного податку (а. с. 49-58).

Орган державної податкової служби зараховував ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Підстави виникнення обов'язку сплати, факт здійснених платежів та їх розмір сторонами не оспорюється.

Так, 06 червня 2013 року органом державної податкової служби проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства по податковій декларації за 9 місяців 2010 року від 09 листопада 2010 року №9004954865 (звітна, рішення суду про розстрочення податкового боргу від 25 січня 2011 року в справі №2а-26770/10/0570) та податковій декларації за 9 місяців 2011 року від 14 листопада 2011 року №9010969896 (уточнююча, рішення суду про розстрочення податкового боргу від 29 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011), за результатами якої складено акт від 06 червня 2013 року № 396/15-17-3-31599557, яким встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1284299,00 грн. із затримкою термінів сплати понад 30 календарних днів.

Так, вищевказаним актом, на підставі облікової картки платника податків, встановлено, що:

1) по податковій декларації за 9 місяців 2010 року від 09 листопада 2010 року №9004954865 (звітна), якою задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 7 253 650,85 грн., граничний термін сплати якого 19 листопада 2010 року, податковий борг сплачувався згідно з графіком його розстрочення по рішенню суду про розстрочення податкового боргу від 25 січня 2011 року в справі №2а-26770/10/0570 наступним чином: 28 листопада 2012 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 740 днів; 28 грудня 2012 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 770 дні; 28 січня 2013 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 801 дні; 28 лютого 2013 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 832 днів; 28 березня 2013 року в сумі 201490,30 грн. із затримкою в 860 днів;

2) по податковій декларації за 9 місяців 2011 року від 14 листопада 2011 року №9010969896 (уточнююча), яка подана у зв'язку із самостійним виявленням платником податків заниження податкового зобов'язання, якою задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 3 298 098,00 грн., граничний термін сплати якого 19 листопада 2011 року, податковий борг сплачувався згідно з графіком його розстрочення по рішенню суду про розстрочення податкового боргу від 29 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011 наступним чином: 30 листопада 2012 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 377 днів; 30 грудня 2012 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 407 днів; 30 січня 2013 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 438 днів; 28 лютого 2013 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 469 днів; 30 березня 2013 року в сумі 55 369,50 грн. із затримкою в 497 днів.

Однак, як вбачається з наданих представником позивача платіжних доручень та не заперечується представником відповідача, що в таблиці №1 акта перевірки дата сплати податкового зобов'язання в деяких випадках була зазначена невірно: замість 28.11.2012 року треба вказати 23.11.2012 року, замість 28.12.2012 року треба вказати 21.12.2012 року, замість 28.01.2013 року треба вказати 25.01.2013 року, замість 28.02.2013 року треба вказати 27.02.2013 року, замість 28.03.2013 року треба вказати 26.03.2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 01 липня 2013 року № 0002511517/16669/10/15-17-3, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку більше 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1284299,00 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в сумі 256859,80 грн. - в розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу з податку на прибуток.

Пунктом 87.9 ст.89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язанні зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виникнення встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Такі обставини перелічені у статті 54 Податкового кодексу України, зокрема, даною статтею передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган. Податковий кодекс України не містить випадків, у яких податкові зобов'язання визначаються судом у постановах чи ухвалах. Зважаючи на це, визначення відповідачем у акті перевірки судового рішення як підстави для виникнення податкового боргу є неправомірним.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Отже, відповідачем, при складанні оскарженого акту перевірки приписи судових рішень було грубо порушено.

Слід зазначити, що відповідачем вищевказані судові рішення оскаржені не були, тобто суб'єкт владних повноважень погодився із встановленим судом порядком сплати податкових зобов 'язань.

Донецьким окружним адміністративним судом, яким прийнято вказані постанови про стягнення податкового боргу та його розстрочення, вже досліджувалися обставини існування податкового боргу підприємства. При цьому судом визначено конкретну суму такого податкового боргу, що підлягає стягненню з підприємства.

Як передбачено пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, порушення якого стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, зазначене положення Кодексу стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнуті за постановою суду. Таким чином, відповідач необґрунтовано розповсюджує дію цього положення Кодексу на правовідносини, які нею не регулюються, а також не враховує, що постановою суду встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань згідно поданої платником податку податкової декларації.

У відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, який став підставою для застосування штрафу до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначене положення Кодексу встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом. У даному ж випадку сплата податкових зобов'язань була розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання були визначені постановою суду.

Таким чином, відповідач у даному випадку ототожнює порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених главою 9 Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень.

Так, відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частин першої-другої статті 257 цього Кодексу, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України визначено, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Отже, визначення строків сплати податкового боргу має проводитись податковим органом з урахуванням їх перенесення, про яке йдеться в умовах розстрочення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було допущено порушення строків сплати розстроченого податкового боргу за постановами суду.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, так як в даному випадку пункт 87.9 статті 87 Податкового кодексу України не підлягає застосуванню, оскільки він стосується зарахування коштів, що сплачує платник податку, на погашення податкового боргу (його частини) згідно з черговістю його виникнення. У даному випадку позивач не здійснював сплату поточних платежів, а здійснював сплату саме податкового боргу, розстроченого за постановою суду. Також, відповідач не врахував, що позивач також у деяких випадках не здійснював перерахування коштів, а направляв листи про погашення податкового боргу за постановою суду за рахунок наявної переплати по особовому рахунку.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

Повний текст ухвали складено 11 жовтня 2013 року.

Керуючись статтями 184, 195-196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 р. у справі № 805/10767/13-а - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Колегія суддів: Ястребова Л.В.

Ляшенко Д.В.

Чумак С.Ю.