Постанова № 34022099, 03.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 р. Справа № 818/7316/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - Павленка О.М.,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів (далі - позивач, ДНДІХП) звернувся до суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Шосткинська ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнень, просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2013 року № 0000072201.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення № 0000072201 є незаконним, необґрунтованим і може завдати суттєвої матеріальної шкоди ДержНДІХП - державному підприємству оборонно-промислового комплексу, що входить до складу Державного концерну «Укроборонпром», обмежуючи його права на ведення господарської діяльності шляхом протиправного позбавлення обігових коштів у сумі 315622,00 грн.

Вважає, що вказане рішення прийняте всупереч та без врахування положень Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» № 5213-УІ від 06.09.2012 р. та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» від 02.10.2012 р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову (а.с. 39, 40), в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими і зазначає, що за результатами перевірки встановлено завищення Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів витрат по операціях з ТОВ «Альфа-Елекс» на суму 8575 грн.

Також перевіркою зроблено висновок, що Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів завищено інші витрати звичайної діяльності на суму 1260925,00 грн. в результаті включення нарахованих та фактично не відшкодованих Пенсійному фонду України сум витрат на виплату і доставку пенсій.

Вважає, що за наслідками акту перевірки Шосткинською ОДПІ обґрунтовано складено податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 №0000072201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 285740,00 грн. і штрафних санкцій на суму 29882,00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених вище, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини.

Згідно з копією виписки з ЄДРПОУ, позивач зареєстрований як юридична особа 22.07.1993 року (а.с. 30), перебуває на обліку в Шосткинській ОДПІ.

У період з 04.02.2013 р. по 01.03.2013 р. та з 04.03.2013 р. по 06.03.2013 р. фахівцями Шосткинської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено Акт № 306/22-005/14015318 від 14.03.2013 року (а.с. 10-23, 41, 42), (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.п. 135.5.4, 137.16, 138.1.1., 138.10.4 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 285 740 грн.

На підставі Акту перевірки Шосткинською ОДПІ 28 березня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072201 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток за основним платежем у сумі 285 740 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 29 882 грн. (а.с. 8).

Як убачається з Акту перевірки, підставами для висновку про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 285 740 грн. стали наступні обставини.

У грудні 2012 року позивачем не враховано в дохід суму безнадійної кредиторської заборгованості в сумі 22346,33 грн., яка виникла у грудні 2009 року за виконану ДП «Макіївський державний проектний інститут» науково-дослідну роботу.

Також встановлено, що позивачем оприбутковано товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Альфа-Елекс» на суму 10289,90 грн., які придбані ТОВ «Альфа-Елекс» у ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс».

До Шосткинської ОДПІ надійшли матеріали перевірки ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» щодо господарських відносин з ТОВ «Ріоба Селект» (акт перевірки від 16.01.2012 №105/23-7/35060241), яким не підтверджено наявність поставок товарів ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» підприємству ТОВ «Альфа-Елекс» та, як наслідок, поставки товару на адресу Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів. Враховуючи вищезазначене, за результатами перевірки встановлено завищення Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів витрат по операціях з ТОВ «Альфа-Елекс» на суму 8575 грн.

Також Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів в додатку до податкової декларації з податку на прибуток підприємства «інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» задекларовано витрати з відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на суму 1314187,00грн. Протягом періоду перевірки Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів з нарахованих сум пільгових та наукових пенсій на суму 1518301,51 грн. фактично відшкодовано Пенсійному фонду України суму 53262,19 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» управлінням Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі згідно з повідомленням про списання штрафів та пені від 16.11.2012 списано заборгованість з відшкодування наукових пенсій на суму 1117339,97 грн. та заборгованість з відшкодування пільгових пенсій на суму 1544824,75 грн.

На письмовий запит Шосткинської ОДПІ до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі від 18.02.2013 отримано лист від 04.03.2013 №4001/02, в якому повідомлено, що заборгованість по пільгових пенсіях підприємства станом на 01.01.2013 становить 51794,29 грн.

Враховуючи зазначене вище, перевіркою зроблено висновок, що позивачем завищено інші витрати звичайної діяльності на суму 1260925,00 грн. в результаті включення нарахованих та фактично не відшкодованих Пенсійному фонду України сум витрат на виплату і доставку пенсій.

Вивченням судом наданих позивачем копій первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа-Елекс» встановлено, що згідно з договором № 27/11 купівлі-продажу від 26.05.2011 року, укладеним між позивачем (замовник) і ТОВ «Альфа-Елекс» (постачальник), постачальник зобов'язується передати у власність замовника обладнання (товар) в кількості та за ціною, що визначені рахунком-фактурою (а.с. 16). Згідно з п. 4.1. договору, товар передається на умовах самовивозу.

Згідно з договором № 16 купівлі-продажу товарів від 01.01.2012 року, укладеним між позивачем (покупець) і ТОВ «Альфа-Елекс» (продавець), продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупця товар в асортименті, кількості і за ціною, що зазначається у відповідних рахунках-фактурах (а.с. 17).

На підставі видаткових накладних (а.с. 54-82) позивачем одержано від ТОВ «Альфа-Елекс» товар (цвяхи, саморізи, гвинти, болти, дюбелі, електроди, шайби тощо) на суму 8574,91 грн.

Як зазначено в Акті перевірки, розрахунки за отримані ТМЦ проведені в безготівковій формі у сумі 8574,91 грн. (а.с. 18).

У довідці позивача від 17.09.2013 р. (а.с. 52) наведено номери та дати виписки довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ «Альфа-Елекс» за період липень 2011 року - березень 2013 року.

У довідці позивача від 17.09.2013 року (а.с. 53) наведено дані щодо оприбуткування та списання ТМЦ, придбаних у ТОВ «Альфа-Елекс».

Використання придбаних у ТОВ «Альфа-Елекс» ТМЦ у виробництві готової продукції позивачем підтверджується копіями вимог на відпуск товару зі складу (а.с. 83-138).

Згідно з даними з ЄДРПОУ, станом на 03.10.2013 року ТОВ «Альфа-Елекс» зареєстроване як юридична особа, не перебуває в процесі припинення (а.с. 148).

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Стосовно не врахування в дохід суми безнадійної кредиторської заборгованості позивача перед ДП «Макіївський державний проектний інститут» у сумі 22346,33 грн. суд зазначає, що як пояснив у судовому засіданні представник позивача, вказане порушення позивачем визнається і не заперечується.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій по податку на прибуток, наданим представником відповідача (а.с. 139-141), розмір збільшеного грошового зобов'язання з податку на прибуток за вказаним порушенням склав за основним платежем 4692 грн., за штрафними санкціями 1173 грн.

Щодо заниження податку на прибуток за результатами господарських відносин позивача з ТОВ «Альфа-Елекс» суд зазначає наступне.

Склад витрат і порядок їх формування врегульовано статтею 138 Податкового кодексу України, згідно з п. 138.1. якої витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Пункт 138.1.1. - Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пункт 138.2. - Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.4. - Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пункт 138.8. - Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Пункт 138.8.1. - до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд відзначає, що наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Альфа-Елекс» (договори, видаткові накладні тощо) за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, належні докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

На момент складання видаткових накладних позивач і ТОВ «Альфа-Елекс» були наділені належною господарською компетенцією, перебували в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ України. Доказів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності, відповідачем не надано.

Як пояснив представник позивача, транспортування придбаного у ТОВ «Альфа-Елекс» товару здійснювалось власним транспортом позивача, товарно-транспортні накладні при цьому не виписувались, оскільки позивач і ТОВ «Альфа-Елекс» знаходяться на сусідніх вулицях і відстань між ними є незначною.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій і наявність у позивача передбачених законодавством підстав для віднесення сум за цими операціями до складу витрат.

При цьому суд не погоджується з доводами відповідача щодо наявності підстав для зменшення витрат позивача через відсутність контрагентів по ланцюгу постачання за юридичною адресою та ненаданням документів для перевірки, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою - членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Водночас відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Щодо посилань представника відповідача у судовому засіданні на відсутність на деяких видаткових накладних від ТОВ «Альфа-Елекс» підпису працівника позивача, який одержав товар, суд зазначає наступне.

Як убачається з Акту перевірки, вказані порушення не були взяті до уваги перевіряючими під час перевірки і не були підставою для висновку про завищення витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Альфа-Елекс».

При цьому відсутність на деяких видаткових накладних підпису особи, що отримала товар від ТОВ «Альфа-Елекс», не спростовує висновку суду про фактичне здійснення господарських операцій, оскільки долучені до справи видаткові накладні містять усі інші необхідні реквізити - найменування та адреси сторін, товар, його кількість, вартість, форма оплати, підстава поставки, печатку постачальника та підпис посадової особи, яка відпустила товар.

Стосовно безпідставного віднесення позивачем до складу витрат сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових і наукових пенсій суд зазначає наступне.

Порядок віднесення до складу витрат сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій врегульовано підпунктом 138.10.4. статті 138 ПК України, згідно з яким інші операційні витрати включають зокрема:

а) витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу;

б) амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів; амортизацію необоротних та нематеріальних активів у складі об'єктів, отриманих у концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності";

в) інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно:

суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до складу інших операційних витрат включаються суми нарахованих, а не фактично сплачених, податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій тощо.

Висновок щодо включення до складу витрат саме нарахованих, а не фактично сплачених сум, підтверджується зокрема змістом пункту 138.5.1. ПК України, згідно з яким датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Виключень щодо порядку визнання витрат у вигляді сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а саме, що вказані витрати визнаються не за датою їх нарахування, а за датою їх фактичної сплати, Податковий кодекс України не містить.

Таким чином, висновок податкового органу про те, що датою здійснення спірних витрат є дата їх фактичної сплати, а не дата нарахування, є необґрунтованим.

Як убачається з розрахунку штрафних санкцій (а.с. 139), сума збільшеного грошового зобов'язання за вказаним порушенням склала: за основним платежем 279 093 грн., за штрафними санкціями 28 664 грн.

Підсумовуючи викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ від 28 березня 2013 року № 0000072201 в частині збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток за основним платежем у сумі 281 048 грн. (279 093+1955), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 28 709 грн. (28664 + 45).

Згідно зі статтею 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, підлягають присудженню позивачеві понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2251,33 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 28 березня 2013 року № 0000072201 в частині збільшення грошового зобов"язання Державному науково-дослідному інституту хімічних продуктів за платежем податок на прибуток за основним платежем у сумі 281 048 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 28 709 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2251,33 грн. (дві тисячі двісті п"ятдесят одна грн. 33 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.М. Савченко

З оригіналом згідно

Суддя Д.М. Савченко

Повний текст постанови складено 08.10.2013 року.