Постанова № 34021722, 02.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 р. Справа №805/12798/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:11

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю

представників позивача Петрова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Добропільського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Добропільський міський центр зайнятості, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач 05 квітня 2012 року звернувся до Добропільського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи. 12 квітня 2012 року відповідачу за його особистою заявою був наданий статус безробітного і цього ж дня призначена виплата матеріальної допомоги по безробіттю. Згідно наказу Добропільського міського центру зайнятості від 13 вересня 2012 року №НТ120913 відповідача було знято з обліку у зв'язку з поданням письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості. Позивачем проведено перевірку в порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним шляхом звіряння даних центру зайнятості з Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України від 12 липня 2006 року №259/407 та постановою правління Пенсійного фонду України від 12 липня 2006 року №9-3, і зареєстрованого у Мінюсті 26 липня 2006 року за №876/12750, яким встановлено, що згідно даних ДПА позивач у 3 кварталі 2012 року отримував заробітну плату у Міській громадській організації «Твій шанс». На підприємство було направлено лист від 20 лютого 2013 року за №03-884 та повторно 12 квітня 2013 року №03.767 стосовно надання інформації щодо перебування відповідача у трудових відносинах з підприємством. Від підприємства Міська громадська організація «Твій шанс» надійшов лист від 05 червня 2013 року №б/н з копією наказу про прийняття на роботу від 01 серпня 2012 року за №010. За період знаходження на обліку відповідачем отримано 386,06 грн. допомоги по безробіттю, про що свідчить довідка від 18 червня 2013 року за №01-1200 про суму виплаченої допомоги по безробіттю за період з 01 серпня 2012 року по 22 серпня 2012 року. Директором Добропільського міського центру зайнятості прийнято рішення про відшкодування відповідачем суми незаконно виплаченої допомоги по безробіттю за період з 01 по 22 серпня 2012 рва Міська громадська орга

Тому, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Добропільського міського центру зайнятості на р/р 37177001004262, код ЄДРПОУ 23126132, МФО 834016 ГУДКСУ в Донецькій області, суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 386,06 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

До Добропільського міського центру зайнятості звернувся ОСОБА_2 з метою пошуку роботи. В зв'язку з неможливістю її працевлаштування 12 квітня 2012 року відповідачу на підставі його заяви було надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.

Добропільським міським центром зайнятості проведено перевірку в порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним шляхом звіряння даних центру зайнятості з Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості, якою встановлено, що згідно даних ДПС позивач у 3 кварталі 2012 року отримував заробітну плату у Міській громадській організації «Твій шанс».

На підприємство було направлено лист від 20 лютого 2013 року за №03-884 та повторно 12 квітня 2013 року №03-767 стосовно надання інформації щодо перебування відповідача у трудових відносинах з підприємством (а.с.9,10).

Від підприємства Міська громадська організація «Твій шанс» надійшов лист від 05 червня 2013 року №б/н з копією наказу про прийняття на роботу від 01 серпня 2012 року за №010 (а.с.11,12).

На підставі вищевикладеного, директором Добропільського міського центру зайнятості прийнято рішення (наказ №107 від 18 червня 2013 року) про повернення ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 01 по 22 серпня 2012 року (а.с.13).

В період знаходження на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 незаконно було нараховано та виплачено допомоги по безробіттю у розмірі 386,06 грн. за період з 01 по 22 серпня 2012 року.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлено листа від 19 червня 2013 року вих.№04-1219, в якому був встановлений п'ятнадцятиденний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але до теперішнього часу сума боргу не сплачена.

Однак відповідач до центру зайнятості не звернувся, незаконно отримані кошти на розрахунковий рахунок Добропільського міського центру зайнятості не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Згідно п.4 ч.5 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення зазначеної норми Закону відповідач не повідомив центр зайнятості - позивача у справі про те, що він перебуває у трудових відносинах з Міською громадською організацією «Твій шанс» з 01 серпня 2012 року.

Частиною 3 ст. 36 Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки під час реєстрації та перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітного відповідач не повідомив позивача про те, що перебуває у трудових відносинах з Міською громадською організацією «Твій шанс» з 01 серпня 2012 року, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення таких виплат.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Добропільського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Добропільського міського центру зайнятості на р/р 37177001004262, код ЄДРПОУ 23126132, МФО 834016 ГУДКСУ в Донецькій області, суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 386,06 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 02 жовтня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанову у повному обсязі складено 07 жовтня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. .

Суддя Шинкарьова І.В.