Постанова № 34021634, 19.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 р. Справа № 804/9310/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Земляного О.Ю.,

представника відповідача Семейко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення форми «В 1» № 00004611502/0 від 01.09.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська (правонаступником якої є - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби) про скасування податкового повідомлення - рішення форми «В 1» № 00004611502/0 від 01.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 р. в розмірі 727 269,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що викладені в Акті камеральної перевірки від 16.08.2010 р. № 1693/15-2/32685615 висновки ДПІ щодо порушення підприємством положень п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) від 03.04.1997 р. № 168/97 - ВР, що призвело до безпідставного декларування до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за червень 2010 р. в сумі 727 269,00 грн., є безпідставними. Так, сума бюджетного відшкодування за червень 2010 р. в розмірі 727 269,00 грн. виникла внаслідок формування від'ємного значення з ПДВ в попередніх податкових періодах в результаті придбання підприємством в червні 2006 р. нерухомого майна на загальну суму 7 505 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 250 833,34 грн., який було сплачено постачальникам товарів, що підтверджується наявними платіжними дорученнями. Податковий кредит червня 2006 р. був відображений у податковій декларації за липень 2006 року та враховувався у складі податкового кредиту наступних податкових періодів, внаслідок чого в декларації за червень 2010 року було задеклароване бюджетне відшкодування в сумі 727 269,00 грн. Тобто, ТОВ «Артіс» були виконані всі вимоги п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ для декларування бюджетного відшкодування, а саме, в декларації за червень 2010 р. була задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 727 269,00 грн., яка дорівнює частині від'ємного значення фактично сплаченій ТОВ «Артіс» сум у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг). За таких обставин, винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення форми «В 1» № 00004611502/0 від 01.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 р. в розмірі 727 269,00 грн., є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи. Суду пояснив, що в ході перевірки позивача було встановлено порушення ним п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) від 03.04.1997 р. № 168/97 - ВР щодо декларування бюджетного відшкодування за червень 2010 р., оскільки бюджетне відшкодування в сумі 727 269,00 грн. заявлене підприємством за період - грудень 2007 р., в якому відсутнє від'ємне значення. Тобто, відсутня основна умова заявлення бюджетного відшкодування. У зв'язку із встановленими порушеннями ДПІ було правомірно винесено податкове повідомлення - рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 р. в розмірі 727 269,00 грн. Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2010 р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби) була проведена камеральна перевірка ТОВ «Артіс» з питань достовірності декларування бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2010 р. Результати перевірки оформлені Актом від 16.08.2010 р. № 1693/15-2/32685615 (т.1 а.с. 10-12). З посиланням на зазначений акт відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «В 1» №00004611502/0 від 01.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 р. в розмірі 727 269,00 грн. (т. 1 а.с. 13).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугували, зокрема, відображені в акті перевірки висновки податкового органу про безпідставне декларування до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за червень 2010 р. податку в розмірі 727 269,00 грн. через порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) від 03.04.1997 р. № 168/97 - ВР (далі - Закон № 168/97 - ВР) та порушення Наказу ДПА України від 30.05.97 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і надання" (зі змінами та доповненнями), та Методики розрахунку показників Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка щодо затишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», надісланої листом ДПА України від 06.08.08 року № 15644/7/16-1117 щодо актуальних питань з додатку на додану вартість, що не призвело до зміни суми нарахованого податку на додану вартість.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

27.07.2010 р. ТОВ «Артіс» до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська була подана податкова декларація з ПДВ за червень 2010 р. (вх. від 27.07.2010 р. № 1040047) в якій підприємство задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 727 269,00 грн. (рядок 25.2 декларації) (т. 1 а.с. 22-23).

До декларації з ПДВ за червень 2010 р. позивачем також була надана Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ), згідно якої у колонці 2 «звітний період у якому виникла сума залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 24 податкової декларації звітного податкового періоду)» відображено залишок від'ємного значення, сформованого у грудні 2007 р. в розмірі 727 269,00 грн. (т. 1 а.с. 24-25).

Крім того, судом встановлено, що згідно з наданої позивачем декларації з ПДВ за грудень 2007 р., різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у грудні 2007 р. (розрахована згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 - ВР) має позитивне значення (р. 18.1 декларації) в сумі 50 211,00 грн. (т. 1 а.с. 167-170).

Суд зазначає, що пунктом 5.12. Наказу ДПА України від 30.05.97 №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і надання" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість)...

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, (п.п. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону № 168/97 - ВР) - при від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як з'ясовано судом, згідно до податкової декларації з ПДВ за грудень 2007 року (т. 1 а.с. 167-170), сума розрахована відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" має позитивне значення та становить 50 211,0 грн.

Відповідно абз. а) п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

У зв'язку з тим, що відповідно до декларації за грудень 2007 року сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" має позитивне значення, підприємство в порушення абз. а) п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України "Про додаток на додану вартість" задекларувало бюджетне відшкодування за період грудень 2007 року.

Слід відмітити, що зміст показників декларації і додатків до неї побудований таким чином, що при їх заповненні чітко відображається інформація про господарську діяльність підприємства. Всі показники повинні бути заповнені відповідно до їх назв. Якщо будь - який рядок декларації або додатку не заповнюється через відсутність операції (суми), то в такому рядку ставиться прочерк, окрім випадків, прямо визначених в декларації.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при заповненні декларації з ПДВ за червень 2010 р. та додатків до декларації (додаток 2 та додаток 3) були дотримані вимоги Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» щодо складання податкової декларації з ПДВ та додатків до неї та відображення показників податкової звітності. Уточнюючих декларацій з ПДВ за червень 2010 року позивач не надавав. Тобто, підприємство самостійно зазначило всі показники податкової декларації з ПДВ за червень 2010 р. щодо залишку від'ємного значення, сформованого за грудень 2007 року в розмірі 727 269,00 грн., що фактично не відповідало показникам податкової декларації з ПДВ (р.18.1) за грудень 2007 р.

За таких обставин суд вважає, що висновки, зроблені за результатами камеральної перевірки та викладені в Акті перевірки про порушення ТОВ «Артіс» п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є обґрунтованими, а прийняте відповідачем рішення про зменшення суми, заявленої до відшкодування у розмірі 727 269,00 грн., правомірним.

Щодо посилання позивача, що ТОВ «Артіс» допущена помилка при заповненні Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (Додаток 2 до декларації з ПДВ) і це не є підставою для позбавлення платника права на бюджетне відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. а) п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначені підстави для декларування підприємством бюджетного відшкодування, а саме якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Як було зазначено раніше, позивачем уточнюючі декларації з ПДВ не подавались, у липні 2007 р. згідно показників податкової звітності з ПДВ у підприємства був відсутній від'ємний результат, у зв'язку з чим, зауваження позивача з приводу того, що була допущена помилка при заповненні Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 р. , є необґрунтованими і судом не приймаються.

Суд також не приймає у якості достовірних доказів по справі висновки, відображені в Довідці ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 18.08.2009 р. № 476/233/32685615 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіс» з питання достовірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду, згідно декларації за липень 2006 р. (т. 1 а.с. 45-58), якою перевірено формування позивачем від'ємного значення в сумі 1 250 700,00 грн., оскільки, з Акту перевірки від 16.08.2010 р. № 1693/15-2/32685615 (т.1 а.с. 10-12) свідчить, що правомірність формування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2006 року, відповідачем не спростовувалась.

Між тим, суд зазначає, що в ході камеральної перевірки з питання достовірності декларування бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2010 р., ДПІ досліджувались показники податкової звітності ТОВ «Артіс» за червень 2010 р., відображені самостійно позивачем, у зв'язку з чим, відповідачем і були зроблені висновки щодо відображення в р. 24 податкової декларації залишку від'ємного значення, сформованого підприємством у грудні 2007 р.

Оскільки, показники від'ємного значення, відображені в податковій декларації з ПДВ за грудень 2007 р. (ряд. 18.1 у сумі 50 211,00 грн. - позитивне значення) та показники залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (Додаток 2) податкової декларації з ПДВ за червень 2010 р. не співпадали, ДПІ правомірно були зроблені висновки щодо безпідставного декларування до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за червень 2010 року податку в розмірі 727 269,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення - рішення форми «В 1» № 00004611502/0 від 01.09.2010 року, слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення форми «В 1» № 00004611502/0 від 01.09.2010 року - залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева