Рішення № 34021417, 20.05.2013, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/514/13-ц

Номер провадження 2/570/756/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: представника відповідача, адвокатаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені від суми несплачених аліментів, -

в с т а н о в и в :

У звязку з тим, що аліменти, присуджені на її користь рішенням Рівненського міського суду, були сплачені відповідачем після предявлення виконавчого листа до виконання в державну виконавчу службу, позивачка звернулася до суду з позовною заявою про стягнення пені від суми несплачених аліментів в сумі 1485,00 грн. До початку розгляду справи по суті позивачка подала письмову заяву про зімну предмету і підстави позову, в якій просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 7450,00 грн. та розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоча про дату, місце та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Від відповідача надійшла заява, в якій він не визнає позовні вимоги та просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_1 - у судовому засіданні проти позову заперечує, вказує, що рішення Рівненського міського суду про стягнення аліментів переглядалося в апеляційному порядку і набуло чинності 04.02.2013 року, а після звернення позивачки до державного виконавця 18.02.2013 року ОСОБА_3 сплатив всю суму нарахованих йому аліментів на першу вимогу державного виконавця і у нього відсутня заборгованість по сплаті аліментів, тому позовні вимоги безпідставні. Просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача адвоката ОСОБА_1 всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 13.12.2012 року у справі № 1715/9477/12 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, 14.08.2011 року в розмірі 400 грн. щомісяця починаючи з 10.05.2012 р. і до досягнення дитиною повноліття, 50 грн. щомісяця аліменти на утримання самої позивачки до досягнення дитиною трьох років, 1000 грн. додаткових витрат на лікування сина.

Згідно із листом відділу державної виконавчої служби № 3158 від 01.04.2013 року, 18.02.2013 року до відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції надійшли заяви ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на дитину та на неї. На підставі виконавчих листів Рівненського міського суду, виданих 11.02.2013 року, 18.02.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і запропоновано добровільно сплати заборгованість по аліментах. 15.03.2013 року боржником надано квитанцію про сплату заборгованості по аліментах в сумі 4370,00 грн.

Відповідно до ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно із ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Відповідно до п.22 постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що відповідно до ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Таким чином, оскільки відповідач сплатив аліменти за рішенням суду на першу вимогу державного виконавця і у нього відсутня заборгованість по сплаті аліментів, суд вважає, що його вини у виникненні заборгованості немає, вона утворилась з незалежних від нього причин (розгляд справи Рівненським міським судом і апеляційним судом Рівненської області і звернення рішення суду до виконання), то відсутні підстави для застосування до нього відповідальності у виді сплати неустойки (пені), встановленої ст.196 СК України, тому позовні вимоги є безпідставними та не доведеними.

А ст.60 ЦПК України покладає саме на позивачку обовязок довести ті обставини, на які вона посилається, як на обгрунтування своїх вимог.

За таких обставин суд не вбачає порушення прав позивачки, за захистом яких спрямоване її звернення до суду, а тому позов до задоволення не підлягає.

В звязку з відмовою в позові, відповідно до ст.88 ЦПК України, з позивачки належить стягнути судовий збір, який не був сплачений при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.57, 59, 60, 88, 213-215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.195, 196 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені від суми несплачених аліментів - відмовити повністю за його безпідставністю і недоведеністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок 31217206700295, МФО 833017, ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходів 22030001, Банк ГУДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260 судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.