Рішення № 3402132, 29.01.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів,проспектМиру,20 тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

26.01.09. Справа №15/159/44.

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” (м.Київ, вул.Лейпцизька, 15, в особі Чернігівської філії, пр.Миру,35, м. Чернігів

До відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 8693,27 грн.

Суддя Федоренко Ю.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Яковлєв А.Л., дов. від 18.04.08.

Від відповідача: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідачки заборгованості в сумі 8110,13грн., 373,34 грн. договірної санкції, 209,80 грн. пені за надані послуги мобільного зв'язку згідно договорів №1965249 від 13.12.04, № 1991869 від 24.11.03, № 2071630 від 08.10.03 та додаткової угоди до них про надання послуг мобільного зв»язку.

У відзиві на позов відповідачка посилається на те, що в грудні 2006 року вона зверталась до позивача з проханням провести розслідування щодо наданих послуг, не отриманням відповіді, звернення до правоохоронних органів про проведення розслідування, поданням заяви на відключення телефонних номерів у грудні 2006 р., не виконання позивачем умов додаткової угоди.

Після порушення провадження у справі позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог в якій він просить стягнути з відповідачки суму боргу -7736,79 грн., 209,80 грн. пені та 373,34 грн. договірної санкції.

Вказаною заявою позивачем фактично зменшено розмір позовних вимог що відповідає положенням ст.22 ГПК України, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому вказана заява прийнята судом до розгляду.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.

Між сторонами були укладені договори № №1965249 від 13.12.04, № 1991869 від 24.11.03, № 2071630 від 08.10.03.

Відповідно до п.3.1 договорів кожному абоненту надається особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними в абонента телефонами. На виконання вказаного пункту відповідачці був наданий особовий рахунок № 1.11062872.

Згідно п.3.2 договорів відповідач зобов'язаний сплачувати рахунки в строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

За умовами договору абонент зобов”язаний у разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, зателефонувати за наведеним в договорі номером для одержання інформації щодо подальших розрахунків ( п. 2.4.6 ); кількість та вартість послуг, наданих абоненту у розрахунковому періоді, визначається у відповідності до показників належних UMC технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг ( п.3.4 ).

Станом на момент подачі позовної заяви заборгованість позивачу складала 7736,79 грн., що підтверджується наданими рахунками № 0039318803 від 01.05.08, № 0040108094 від 01.06.08, № 0040867042 від 01.07.08, розрахунком позовних вимог, звітом про платежі та баланс абонента ПП ОСОБА_1 за період з 12.11.03 до 12.11.08, рахунками за інший період ( а.с.12-14, 28-38, 44-56 ).

Відповідно до умов договорів та умов користування мережами мобільного зв”язку, які є невід”ємною частиною вказаних договорів ( п. 1.2 ), абонент має право отримавати інформацію про надані послуги, а позивач зобов»язаний розглядати письмові заяви абонента, пропозиції, скарги в термін, передбачений чинним законодавством України.

Ухвалою суду від 11.12.08 відповідачку було зобов”язано надати докази про звернення до позивача в грудні 2006 р. з проханням провести розслідування щодо неправильного розрахунку суми боргу, однак доказів про письмовае звернення до позивача суду не надано.

Матеріали розслідування за усною заявою відповідачки додані позивачем до письмових пояснень від 21.01.09.

Дані матеріали підтверджують користування відповідачем послугами мобільного зв”язку за укладеними договорами, визначення кількості та вартості наданих послуг у відповідності до п. 3.4 договорів.

Отже, посилання відповідачки на неправильний розрахунок заборгованості не підтверджується матеріалами справи.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення боргу в сумі 7736,79грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно п.4.2 договорів та п.2 ст.36 Закону України “Про телекомунікації” №1280 від 18.11.03р. на користь позивача слід стягнути пеню за несвоєчасну оплату наданих послуг за період прострочення з 01.05.08 по 30.07.08 у сумі 209,80 грн.

Відповідно до п.1.1, 1.3. додаткової угоди до договору №1965249/1 на користь позивача також слід стягнути 233,60 грн. договірної санкції ( 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії ).

Оскільки позивачем не надано додаткової угоди до договору № 2071630 в позові про стягнення договірної санкції за вказаним договором слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

27.12.06 відповідачкою подавалась письмова заява про припинення дії договору по номерам мобільних телефонів 530 1965, 448 0826, 448 0807 які їй не наддавались за договорами №1965249 від 13.12.04, № 1991869 від 24.11.03, № 2071630 від 08.10.03, а тому заперечення позову з цих підстав судом відхиляються.

Не доведено також відповідачкою і факту невиконання позивачем умов додаткових угод.

Надана постанова про відмову у порушення кримінальної справи від 27.11.08 свідчить про звернення відповідачки в правоохоронні орган из заявою по факту несанкціонованого нарахування грошей за послуги мобільного зв»язку та відсутність в діях працівників позивача складу злочину і не підтверджує підстав заперечення позову.

Враховуючи, що відповідачка, в порушення ст. ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст..193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконала, за надані йому послуги мобільного зв'язку своєчасно в повній сумі не розрахувалась, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 525, 526, 549, 907 Цивільного кодексу України, ст.193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, ( поточний рахунок НОМЕР_2 в ЧОД Райффайзен банк Аваль ), на користь Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” (м. Київ, вул.Лейпцизька, 15, р/р 26008526 в „Райффайзен банк Аваль” м. Київ, МФО 300335 ідентифікаційний код 14333937), 7736,79 грн. боргу, 233,60 грн. договірної санкції, 209,80 грн. пені, 102грн.00коп. державного мита, 111,04 грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4.Рішення виготовлене та підписане у повному обсязі 29.01.09.

Суддя Ю.Ф.Федоренко

29.01.09