ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2013 р. Справа № 917/1142/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Галушко Т.П.
відповідача - Прищепа Л.М.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №2711П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.13 у справі № 917/1142/13
за позовом ПП "Галла Люкс", м. Комсомольськ , Полтавська обл.
до ТОВ "Феррострой", м. Комсомольськ , Полтавська обл.
про стягнення грошових коштів в розмірі 73 083,88 грн.
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2013 р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 4 від 10.01.2012 р. в розмірі 73 083,88 грн., з яких 57 551,20 грн. - сума основного боргу, 9 532,68 грн. - пеня.
У відзиві на позовну заяву відповідач визнав заборгованість у сумі 57551,20 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.07.2013 р. по справі № 917/1142/13 ( суддя Киричук О.А.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 57 551,20 грн., пені в сумі 4 740,29 грн. та 1597,58 грн. судового збору, з посиланням на невиконання відповідачем умов договору. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач з рішенням господарського Полтавської області не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що позивач не надав доказів виконання свої зобов'язань за договором субпідряду № 4., не узгоджені обсяги робіт та договірна ціна,не надав довідку про вартість виконаних підрядних робіт /форми КБ- 3/
Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розпорядженням голови суду від 26 вересня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Пушай В.І. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Плужник О.В., суддя Істоміна О.А.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що між сторонами укладений договір субпідряду № 4 від 10.01.2012р., за умовами якого позивач зобов'язаний виконати роботи на об'єктах: ВАТ "Полтавський ГЗК", в об'ємах узгоджених із позивачем, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи / п. 1.1 договору /.
Пунктами 2.6., 2.7. договору передбачено, що оплата здійснюється за актом виконаних робіт на підставі виставлених рахунків субпідрядником; строк оплати за виконані роботи в термін п'ятнадцяти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт КБ-2В".
Згідно зі ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони ( замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач, свої договірні зобов'язання виконав в повному обсязі, що підтверджується угодженими актами виконаних робіт, відповідач виконані роботи прийняв, але оплату провів частково.
Відповідно до акту звірки від 03.07.2013 р. підписаним та скріплений печатками обох сторін заборгованість відповідача складає 57551,20 грн.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, та задовольнив позов щодо стягнення заборгованості у сумі 57551,20 грн.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що при простроченні "Генпідрядником" проведення платежів за виконані роботи по Договору № 4 від 10.01.2012 року сплачує пеню у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ".
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивачем пред'явлена до стягнення пеня в сумі 9 532,68 грн., без врахування вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вищезазначеного Закону вказує, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд першої інстанції правомірно стягнув пеню у розмірі 4 740,29 грн. за період з 15.11.2012 р. по 15.05.2013 р. в інший часткові відмовив у зв'язку з невірним нарахуванням.
Посилання відповідача на порушення норм процесуального права є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625, 837ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2013 р. по справі № 917/1142/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови 07.10.2013 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Істоміна О.А.
Суддя Плужник О.В.
Судове рішення № 34019801, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 07.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 917/1142/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: