Постанова № 34019756, 08.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. Справа№ 911/2353/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Зеленіна В.О.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Назарчук Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Крихтіна Є.О.

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс" на рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2013 року (Суддя: Лопатін А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСФ Т.О.В."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс"

про стягнення 266308, 46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.07.2013 року по справі № 911/2353/13 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Басф Т.О.В." 242152,39 - боргу, 19665,89 - пені, 3964,83 грн. - 3% річних та 5315,66 грн. - судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Валтекс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково та прийняти нове, яким зменшити розмір штрафних санкцій до 5000,00грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 28.08.2013 року.

16 серпня 2013 року від представника позивача, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на апеляційну скаргу.

27 серпня 2013 року від представника відповідача, через відділ документального забезпечення суду, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року, в зв'язку з перебування головуючого судді Сітайло Л.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року відкладено розгляд справи до 08.10.2013 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 року, в зв'язку з виходом головуючого судді Сітайло Л.Г. з лікарняного, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Сітайло Л.Г., судді: Зеленін В.О., Пашкіна С.А.

07 жовтня 2013 року від представника відповідача, через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 08.10.2013 року з'явився представник позивача.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки повідомив в вищезазначеному клопотанні.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Колегія суддів порадившись на місці відхилила клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів іншим особам.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2013 року.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

17 серпня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №105/08-ОС (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору покупець не пізніше ніж за 28 днів до бажаної дати початку поставки продукції підписує додаток до договору в якому сторони визначають номенклатуру, кількість, ціну, строки поставки партій товару зі складу продавця. Безпосередньо покупцю товар постачається окремими партіями на умовах FCA c. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Антонова, 1, склад ТОВ "Лоджистикс Експерт" (Інкотермс 2010).

Згідно з п. 4.1. Договору в день поставки покупець або його представник здійснює інспекційний огляд товару по кількості запакованих місць і цілісності упаковки. Підписує товарно-транспортну накладну та залишає один оригінальний примірник з підписом покупця або його представника на складі.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що покупець оплачує товар протягом 28 календарних днів з дати поставки шляхом перерахування всієї необхідної до оплати суми на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в Договорі з урахуванням п.5.1. Договору. Датою поставки є дата поступлення товару на склад покупця. Дату проставляє склад покупця на товарно-транспортній накладній при прийомі продукції. Днем оплати товару по даному договору є день надходження коштів за відповідну партію товару в повному обсязі на рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 432152,39 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався в розмірі 190000,00 грн., внаслідок чого в нього виникла заборгованість на суму 242152,39 грн.

Згідно зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога про стягнення з відповідача 242152,39 грн. боргу за поставлений товар є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок місцевого господарського суду пені та 3% річних, який складено арифметично правильно, приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення пені та 3 % річних підлягає задоволенню.

Твердження апелянта щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів визнано безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 25) відповідач повідомлений про час та місце судового засідання своєчасно та належним чином.

Ухвалою місцевого господарського суду від 03.07.2013 року задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та відкладено розгляд справи на 17.07.2013 року.

В судове засідання 17.07.2013 року, представник відповідача не з'явився, доказів на підтвердження неможливості направити свого представника в судове засідання до суду не надав.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає про скрутне фінансове становище відповідача та просить зменшити розмір штрафних санкцій. Колегією суддів таке твердження визнано безпідставним, оскільки жодних доказів на підтвердження даного факту відповідачем не надано, крім того розмір основного боргу не перевищує суму штрафних санкцій, як стверджує апелянт.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України „Про судовий збір" № 3674- VI, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить прийняти постанову, якою зменшити розмір штрафних санкцій до 5000,00 грн.

В той же час, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником сплачено судовий збір в розмірі 2657,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1978 від 24.07.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, сплаті підлягає судовий збір в розмірі 860,25 грн. за вимогу майнового характеру.

Беручи до уваги, що апелянтом сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж передбаченому ст. 4 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Валтекс" надлишково сплачений судовий збір.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс" та скасування рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтекс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2013 року по справі № 911/2353/13 - без змін.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Валтекс" з Державного бюджету України суму в розмірі 1797,58 грн. - надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, згідно з платіжним дорученням №87 від 31.07.2013 року.

Матеріали справи № 911/2353/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Зеленін В.О.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.10.2013 року