Постанова № 34019583, 08.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. Справа№ 51/478

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Кондес Л.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Марініч В.К.

представників сторін: від відповідача - Крупка М.П.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Автомобільний центр Голосіївський"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 20.06.2013 року.

у справі № 51/478 (головуючий суддя: Удалова О.Г.,

судді: Капцова Т.П., Сташків Р.Б.)

за позовом Приватного підприємства "Віталфарма"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Автомобільний центр Голосіївський"

про стягнення 131523, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2013 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (03127, м. Київ, вул. Героїв оборони, 4, код ЄРПОУ 14333225) на користь Приватного підприємства "Віталфарма" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2, код ЄРПОУ 30108220) кошти у сумі розміром 131 523,00 гривень збитків, кошти у сумі розміром 2721,00 гривень на компенсацію державного мита та кошти у сумі розміром 236 гривень на компенсацію витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по справі.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ТОВ "Автомобільний центр Голосіївський" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2013 року повністю та прийняти нове рішення яким повністю відмовити в задоволені позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судовому засіданні 10.09.2013 року оголошено перерву до 08.10.2013 року.

Колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про виклик експерта. Враховуючи наявність в матеріалах справи висновків експертних авто технічних досліджень справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 27.08.2003 р. між спільним підприємством "Ніссан-Україна", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" (продавець, відповідач), та приватним підприємством "Віталфарма" (покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 356 (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язався продати, а відповідач прийняти у власність та оплатити на умовах договору автомобіль марки Nissan Pаtrol 3.0 TD вартістю 259 400,00 грн.

На виконання умов договору № 356 від 27.08.2003 р. відповідач передав, а позивач прийняв автомобіль Nissan Patrol, що підтверджується видатковою накладною № 038549 від 03.10.2003 р.

Протягом всього часу користування придбаним автомобілем Nissan Patrol, відповідач здійснював його обслуговування на станції технічного обслуговування відповідача.

За твердженням позивача, під час гарантійного періоду при русі автомобіля Nissan Pаtrol відбулась втрата потужності роботи двигуна приблизно на 20%. З метою виявлення та усунення недоліків приватне підприємство "Віталфарма" звернулось до сервісного центру товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський", працівниками якого після огляду автомобіля виявлено, що при русі автомобіля зі швидкістю 120-140 км/год відмічається посилена вібрація його двигуна та відбувається викид масла у турбонадув. За результатами технічного огляду автомобіля оформлено наряд-замовлення № 49548 від 09.06.2005 р., відповідно до якого для усунення наявної несправності необхідно замінити лише повітряний фільтр.

При наступному гарантійному обслуговуванні автомобіля Nissan Patrol, що мав 83000 км пробігу, позивач повідомив відповідача, що двигун не досягає первісної потужності та починає сильніше вібрувати під час руху автомобіля, внаслідок чого відповідачем оформлено наряд-замовлення № 52429 від 07.07.2005 р., відповідно до якого для усунення несправності у роботі двигуна необхідно провести лише заміну фільтра мастила та промастити паливну систему, що й було зроблено працівниками сервісного центру ТОВ "Автомобільний центр Голосіївський". При цьому відповідач повідомив, що за результатами технічного обслуговування автомобіль є технічно справним та відповідає експлуатаційним вимогам компанії виробника.

За твердженням позивача, при подальшій експлуатації автомобіля Nissan Patrol ним виявлено, що потужність двигуна фактично не відновлена та продовжує вібрувати при роботі, однак після звернення до сервісного центу відповідача, останнім було проведено роботи, аналогічні вищевказаному переліку робіт з технічного обслуговування.

18.05.2006 р. при русі автомобіля, що мав 132 000 км пробігу, позивачем виявлено викид великої кількості диму у його вихлопну трубу, у зв'язку з чим автомобіль негайно доставлено на станцію відповідача, де виявлено деформування бокової головки циліндра двигуна автомобіля, про що складено наряд-замовлення № 86566 від 18.05.2006 р.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ЦК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відшкодування збитків є одним з видів цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність повного складу правопорушення, що включає такі елементи:

- протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) особи;

- шкідливий результат такої поведінки -шкоду (збитки), їх наявність та розмір;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;

- вину особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 676 ЦК України встановлено, що гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.2. договору проданий автомобіль за якістю та комплектністю має відповідати технічним умовам заводу-виробника.

Гарантійний строк на автомобіль Nissan Pаtrol 3.0 ТD, відповідно до п. 1.3. договору купівлі-продажу № 356 від 27.08.2003 р., укладеного між сторонами у справі, складає 36 місяців або 100 000 км пробігу (що наступить раніше) від дня продажу.

Договір, відповідно до п. 6.2, діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Відповідно до п. 3 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого Міністерством промислової політики України № 721 від 29.12.2004 р. (надалі - Порядок) необхідна, доступна та достовірна інформація про придбаний Споживачем ДТЗ доводиться Виробником (Продавцем) до відома Споживачу в експлуатаційній документації на ДТЗ, що додається до нього. Гарантійні зобов'язання Виробника (Продавця), гарантійний термін експлуатації, а також умови, за яких вони втрачають силу, наводяться в експлуатаційній документації на ДТЗ або в Сервісній книжці, якщо інше не визначено в договорі купівлі-продажу ДТЗ.

Відповідно до п. 16 Порядку перелік робіт, які виконуються під час технічного обслуговування ДТЗ, зазначається в експлуатаційній документації ДТЗ, зокрема у Сервісній книжці.

На виконання даного положення відповідачем було надано Гарантійне свідоцтво № 038549, яке встановлює гарантійні обов'язки відповідача, перелік робіт, які виконуються під час технічного обслуговування ДТЗ.

Відповідно до примітки 2 підрозділу "Форсунки" розділу "Дизельні двигуни" Гарантійної книжки, при падінні потужності двигуна, а також при появі чорного вихлопу чи посиленні шуму двигуна, працівники сервісного центру відповідача, які проводять технічне гарантійне обслуговування автомобіля з дизельним двигуном, повинні були перевірити та при необхідності відрегулювати початковий тиск та форму вприскування пального, тобто відрегулювати форсунки.

Відповідно до висновків експертних автотехнічних досліджень № 9083 від 03.10.2007 р. та № 8680 від 31.05.2010 р за своїми властивостями пошкодження поршня характерне для "залиття" поршня паливною сумішшю та утворювалося протягом тривалого часу (відповідно до наданих документів, перші ознаки цього з'явилися в червні місяці 2005 року при пробігу автомобіля 78 тис. км). Першою ознакою при утворенні такого недоліку (пошкодження) є зміна компресії у відповідному циліндрі ДВЗ та, як наслідок цього, падіння потужності ДВЗ і його збільшена вібрація.

Відповідно до зазначених експертних висновків з наданих на експертизу документів слідкує, що компресія в циліндрах ДВЗ досліджуваного транспортного засобу спеціалістами СТО не перевірялася. Після приймання до ремонту вказаного автомобіля, спеціалістами СТО було виконано розбирання ДВЗ досліджуваного транспортного засобу та встановлено фат прогару поршня четвертого циліндру. При цьому відсутні будь-які дані про перевірку компресії в циліндрах.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з актів виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля, наданих позивачем, вбачається, що відповідачем не виконано всіх передбачених Гарантійним свідоцтвом робіт з технічного обслуговування автомобіля, зокрема не виконано роботи з перевірки та регулювання форсунок двигуна автомобіля.

Зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не виконав всі гарантійні зобов'язання, які він взяв на себе та не виконав усі необхідні роботи, які передбачені Гарантійним свідоцтвом № 038549, що стало причиною пошкодження двигуна автомобіля позивача.

Відповідачем не надано доказів належного виконання гарантійних зобов'язань.

Позивач не міг самостійно відремонтувати автомобіль і встановити причини його пошкодження. Автомобіль вийшов з ладу під час гарантійного строку з вини відповідача. Порушення прав позивача з боку відповідача є триваючим, позовна давність на нього не поширюється. Позивач не володів інформацією нанесених йому збитків. Лише 01.02.2011 року позивач отримав рахунок станції технічного обслуговування. З позовом до господарського суду м. Києва позивач звернувся в листопаді 2011 року.

Пошкодження двигуна є суттєвою несправністю, яку не можна віднести до істотних недоліків, оскільки її можна усунути шляхом заміни двигуна внутрішнього згорання. Вартість двигуна і була визначена ТОВ «Компанія «Алекс» на підставі рахунку-фактури від 20.08.2010 року № NF7002493.

Проведення відповідачем робіт щодо комп'ютерної діагностики автомобілю та окремо підвіски, а також промивки паливної системи і промивки двигуна, поза межами порядку, встановленого гарантійною книжкою, свідчить про те, що відповідач знав про неналежну роботу двигуна автомобілю.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції, що позивачем доведено прямий причинний зв'язок між невиконанням відповідачем взятих на себе гарантійних зобов'язань та пошкодженням майна позивача, зважаючи на це, позовні вимоги про відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна позивача, а саме двигуна вказаного автомобіля підлягають задоволенню.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2013 року у справі № 51/478 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 51/478 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Кондес Л.О.

Синиця О.Ф.

Повний текст постанови складено 09.10.2013 року.