Постанова № 34019578, 08.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. Справа№ 910/10035/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Зеленіна В.О.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Назарчук Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Гричина В.В. Петренко Д.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Агроспецпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року (суддя - Головатюк Л.Д.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

до Приватного підприємства "Агроспецпроект"

про стягнення 56150,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року по справі № 910/7323/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Приватного підприємства "Агроспецпроект" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 56150,00 грн. - основного боргу, 2000,00 грн. - витрат на послуги адвоката та 1720,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, Приватне підприємство "Агроспецпроект" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 28.08.2013 року.

27 серпня 2013 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року, в зв'язку із перебування головуючого судді Сітайло Л.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Баранець О.М., судді: Зеленін В.О., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року відкладено розгляд справи до 08.10.2013 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 року, в зв'язку з виходом головуючого судді Сітайло Л.Г. з лікарняного, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Сітайло Л.Г., судді: Зеленін В.О., Пашкіна С.А.

07 жовтня 2013 року від представника відповідача, через відділ документального забезпечення суду надійшли доповнення до апеляційної скарги.

В судове засідання 08.10.2013 року з'явилися представники відповідача та позивача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

19 липня 2007 року між позивачем (перевізник) та відповідачем (відправник) укладено договір №79 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач надає відповідачу транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу.

Згідно з п. 1.3. Договору обсяг перевезень, найменування, адреса вантажоодержувача та місце завантаження вказуються в заявці на перевезення, що складається на кожен факт перевезення.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що розмір оплати за транспортні послуги, надані позивачем, терміни й умови оплати визначаються за домовленістю сторін та фіксуються в заявках на перевезення вантажу.

Відповідно до п. 1.5. Договору, після одержання заявки Перевізник заповнює її належним чином (вказує державний номер автомобіля, держаний номер причепа, зазначає прізвище, ім'я, по батькові водія, підписує, завіряє підпис печаткою) та відправляє відправнику вантажу факсимільним зв'язком не пізніше 15 год. дня, що передує дню перевезення.

Згідно з п. 2.1.9. Договору позивач зобов'язаний повернути отримані від Вантажоодержувача документи відправнику вантажу, а саме: один екземпляр накладної, товарно-транспортної накладної (яка одночасно є невід'ємною частиною акту про надання послуг), рахунок фактуру, акт про надання послуг, доручення вантажоодержувача, один екземпляр акту нестачі, ушкодження, пересортиці або браку вантажу (якщо таке мало місце), затверджений керівником та з відтиском печатки перевізника, відправивши їх рекомендованим листом з повідомленням не пізніше десяти днів після здачі вантажу Вантажоодержувачу

Відповідно до п. п. 9.1. 9.2. Договору останній є довгостроковим та діє до 31.12.2008 року, якщо за 10 днів до припинення дії Договору жодна із сторін не виявила бажання припинити дію Договору, він вважається продовженим на тих самих умовах на один календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав позивачу Заявки на перевезення товару.

На виконання умов Договору, згідно з вищезазначеними заявками, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 172500, 00 грн. та направив відповідачу документи передбачені п. 2.9.1. Договору, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, а саме, розрахувався за поставлений товар частково, на суму 120550,00 грн., в результаті чого, в нього виникла заборгованість в розмірі 56150,00 грн.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що товаротранспортні накладні, складені відповідно до вимог Законодавства, підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (в графах «відпуск дозволив», «вантаж прийняв» та «вантаж держав»), що підтверджує факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Посилання апелянта на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року по справі 915/85/13-г, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки спір по вищезазначеній справі виник з інших підстав та з іншого предмету спору.

Твердження апелянта щодо неправомірного стягнення витрат на послуги адвоката, в сумі 2000,00 грн., колегією суддів визнано безпідставними з огляду на наступне.

Згідно із ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судові витрати, що сплачені стороною за отримання послуг адвоката, на підставі договору, укладеного з ним особисто або з адвокатським об'єднанням.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в резолютивній частині позивної заяви просить стягнути з відповідача, зокрема, витрати на послуги адвоката.

Згідно з видатковим касовим ордером б/н від 17.06.2013 року позивач оплатив послуги адвоката на суму 2 000,00 грн., відповідно до договору про надання юридичних послуг № 3 від 17.06.2013 року

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 56150,00 грн. та 2000,00 грн. - за послуги адвоката.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "Агроспецпроект" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агроспецпроект" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року по справі № 910/10035/13 - без змін.

Матеріали справи № 910/10035/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Зеленін В.О.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.10.2013 року