ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" вересня 2013 р.Справа № 916/1837/13
За позовом: дочірнього підприємства "Асканія Дістріб'юшин Південь"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН"
про стягнення 16 803,42 грн.
Суддя Цісельський О.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач, дочірнє підприємства "Асканія Дістріб'юшин Південь", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" 16 803,42 грн., де 15 346,88 грн. - основний борг, 581,92 грн. - пеня, 874,62 - 22% річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2013р. позовну заяву (вх.№2838/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/1837/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№26275/13 від 02.09.2013р.) - судом задоволено, у зв'язку з чим розгляд справи було продовжено до 25.09.2013р.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 25.09.2013р. не з'явився, за умови присутності в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив:
05 березня 2013р. між дочірнім підприємством "Асканія Дістріб'юшин Південь" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" (Покупець) було укладено договір поставки №32, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що Постачальник зобов'язується в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Товар (продукти харчування) в асортименті відповідно Специфікації постачальника (Додаток №1) та накладних, на умовах та в порядку, визначених даним Договором.
Відповідно до п.2.1 Договору асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визначаються Сторонами у Замовленні та вказується в накладених.
Із змісту п.п.4.1.,4.2., 4.3. Договору, вбачається, що ціна Договору складається із усіх накладених на товар, який постачається за даним Договором окремими партіями. Покупець сплачує за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, вказаний в договорі, або іншим способом, незабороненим чинним законодавством України. Покупець зобов'язаний здійснювати оплату товару не пізніше 7 (сіми) календарних днів з дати приймання товару Покупцем, що вказана в накладній.
Пунктами 7.1., 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному договору, сторони несуть відповідальність у відповідності із чинним законодавством України. У випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 22% річних від прострочення суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлено відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України.
Даний Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 05 березня 2013р. (п.10.1. Договору).
На виконання умов Договору поставки №32 від 05.03.2013р. позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 26 027,64 грн., що підтверджується видатковими накладними №1777 від 26.03.2013р. на суму 16 346,88 грн. та №1347 від 06.03.2013р. на суму 9680,76 грн., однак відповідачем отриманий товар було оплачено лише частково на суму 10 680,76 грн., у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед дочірнім підприємством "Асканія Дістріб'юшин Південь" у розмірі 15 346,88 грн.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №32 від 05.03.2013р. в частині оплати отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.
Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).
Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо оплати вартості отриманого від позивача товару на загальну суму 26 027,64 грн. виконані лише частково, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена в розмірі - 15 346,88 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 15 346,88 грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" пені в розмірі 581,92 грн. та 22% річних в розмірі 874,62 грн., що обраховані за період з 03.04.2013р. по 05.07.2013р.
Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені, встановлена судом в розмірі 581,92,00 грн.
Оцінюючи вимоги про стягнення 22% річних, суд зазначає наступне:
Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 22% річних, суд встановив, що він містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір 22% річних визначено в сумі 869,52 грн. - наступним чином:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів15346.8803.04.2013 - 05.07.20139422 %869.52У зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 22% річних, встановлена судом в розмірі 869,52 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 22% річних в розмірі 5,10 грн. суд відмовляє.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги дочірнього підприємства "Асканія Дістріб'юшин Південь", у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" на користь позивача підлягає сума боргу за договором поставки №32 від 05.03.2013р., встановлена судом в розмірі 15 346,88 грн., пені в розмірі 581,92 грн. та 22% річних в сумі 869,52 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1719,81 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов дочірнього підприємства "Асканія Дістріб'юшин Південь" задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" (65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Шота Руставелі, буд.7, код ЄДРЮОФОП 37223231) на користь дочірнього підприємства "Асканія Дістріб'юшин Південь" (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд.80, код ЄДРЮОФОП 32782443) 15 346 (п'ятнадцять тисяч триста сорок шість) грн. 88 коп. заборгованості, 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 92 коп. пені, 869 (вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 52 коп. 22% річних, 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 81 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України
Повний текст рішення складено 30.09.2013р.
Суддя Цісельський О.В.
Судове рішення № 34019220, Господарський суд Одеської області було прийнято 25.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1837/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: