Рішення № 34019111, 07.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" жовтня 2013 р. Справа № 910/16353/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Е100 Україна»

до Фізичної особи-підприємця Іваніцького Вадима Семеновича

про стягнення 41 405, 25грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Савченко О.О. (дов. б/н від 05.06.2013р.),

Краско І.А. (директор);

від відповідача не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Е100 Україна» (далі - позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Іваніцького Вадима Семеновича (далі - відповідач) про стягнення 41 405, 25грн. заборгованості, з яких: 35 711, 05грн. боргу за надання у користування ідентифікаційних пластикових карток та 5 694, 20грн. п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання у користування ідентифікаційних пластикових карток № 81-12 від 02.03.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/16353/13, розгляд справи призначено на 27.09.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.2013р. розгляд справи відкладено на 07.10.2013р.

У судовому засіданні 07.10.2013р. представники позивача підтримали позов повністю.

Крім того, у судовому засіданні 07.10.2013р. суд, розглянувши заяву представника позивача б/н від 23.09.2013р. (вх. № 67 від 23.09.2013р.), про забезпечення позову, вирішив відмовити у її прийнятті, у зв'язку із відсутністю доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідач у судові засідання 27.09.2013р. та 07.10.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Е100 Україна» (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем Іваніцьким Вадимом Семеновичем (Покупець) укладено договір № 81-12 про надання у користування ідентифікаційних пластикових карток, згідно якого продавець зобов'язався забезпечити покупцю можливість використання карт для придбання товарів та/або послуг на автозаправних станціях і пунктах дорожнього сервісу, а покупець - своєчасно оплачувати продавцю отримані товари та/або послуги у відповідності до виставлених рахунків-фактур.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 § 2 договору покупець отримує карти на підставі заяви про видачу карт, яка розглядається продавцем протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту її отримання, який у випадку позитивного рішення готує та передає покупцю карти на підставі акту прийому-передачі. Підписання сторонами акту прийому-передачі карт, так само як і користування покупцем картою для здійснення хоча б однієї операції посвідчує фактичний вступ сторін у договірні відносини і розглядається в якості прийняття покупцем всіх умов даного договору.

Відповідно до п. 4 § 3 договору, будь-які платежі за даним договором, будуть здійснені покупцем відповідно до виставлених рахунків-фактур у формі безготівкового грошового переказу на банківський рахунок продавця.

Пунктом 2, § 3 договору передбачено, що умови оплати товарів та послуг, операції з придбання яких враховуються з використанням виданих покупцеві карт, в частині неврегульованій даним параграфом будуть врегульовуватися сторонами у Додатку № 1 до договору.

Згідно з п.п. 2, 4, 5 Додатку № 1 до договору № 81-12 від 02.03.2012р., розрахункові періоди за договором становлять: перший - з 01 по 15 число місяця, другий - з 16 до останнього числа місяця (30, 31 число або 28, 29 у лютому місяці). Рахунки-фактури виставляються продавцем в останній день кожного розрахункового періоду. Строком оплати рахунків-фактур за договором є останній день місяця, в якому виставлено рахунок-фактуру - за перший розрахунковий період, та 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виставлено рахунок-фактуру - за другий розрахунковий період (а.с. 28).

Відповідно до п. 7 Додатку № 1 до договору № 81-12 від 02.03.2012р., покупець самостійно, або за допомогою свого регіонального представника відстежує суму заборгованості за операціями поточного розрахункового періоду перед продавцем. Допустимий максимальний розмір заборгованості покупця перед продавцем у сукупності в розрахунковому періоді встановлюється із розрахунку 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Відповідно до п. 1. § 8, договір вступає в силу з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до повного їх врегулювання.

Як вбачається з доданого до позовної заяви акту прийому-передачі карт від 02.03.2012р., позивач передав, а відповідач отримав ідентифікаційні пластикові картки у кількості 7 (семи) штук (а.с. 29).

Згідно із зареєстрованими операціями по відпуску товарів та послуг в системі Е 100, станом на 20.08.2013р., відповідачем було придбано товару та отримано послуг на загальну суму 35 711 (тридцять п'ять тисяч сімсот одинадцять гривень) 05 коп.

Відповідно до п. 7. § 3 договору, позивач щомісяця направляв відповідачу рахунки-фактури за товари та/або послуги, отримані в системі Е 100, згідно інформації з карток відповідача.

Як вбачається з п. 10 § 3 договору, якщо продавець не отримав від покупця письмового заперечення, то вартість товарів та послуг, вважається прийнятою покупцем.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 5 Додатку № 1 до договору № 81-12 від 02.03.2012р., з оплати отриманих згідно договору товарів та послуг не виконав, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору № 81-12 від 02.03.2012р. товари та послуги на момент прийняття судового рішення у даній справі склав 35 711, 05грн.

Крім того, суд встановив, що після отримання позовної заяви господарським судом міста Києва (23.08.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 2 000, 00грн., що підтверджується випискою з банку (а.с. 52), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору № 81-12 від 02.03.2012р. послуги на момент судового розгляду справи складає 33 711, 05грн. (35 711, 05грн. - 2 000, 00грн.).

Предметом позову є вимога про стягнення 35 711, 05грн. боргу за надані згідно договору № 81-12 від 02.03.2012р. послуги та 5 694, 20грн. п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання договору № 81-12 від 02.03.2012р. надав відповідачу послуги на загальну суму 35 711, 05грн., відповідач свій обов'язок, передбачений п. 5. Додатку № 1 до договору № 81-12 від 02.03.2012р., з оплати отриманих згідно договору послуг, виконав частково, сплативши позивачу 2 000, 00грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 52) та наявними матеріалами справи, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору № 81-12 від 02.03.2012р. послуги на момент порушення провадження у даній справі склав 35 711, 05грн.; після отримання господарським судом міста Києва позовної заяви (23.08.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 2 000, 00грн., що підтверджується банківською випискою, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору № 81-12 від 02.03.2012р послуги, на момент судового розгляду справи складає 33 711, 05грн. (35 711, 05грн. - 2 000, 00грн.), що підтверджується банківською випискою (а.с. 52) та поясненнями представників позивача.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 35 711, 05грн. підлягає частковому задоволенню у розмірі 33 711, 05грн. боргу за надані з згідно договору № 81-12 від 02.03.2012р послуги.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на те, що 28.08.2013р., після отримання господарським судом міста Києва позовної заяви (23.08.2013р.), відповідач сплатив на рахунок позивача 2 000, 00грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 52), суд вважає, що провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 2 000, 00грн. боргу за надані з згідно договору № 81-12 від 02.03.2012р послуги, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 33 711, 05грн. боргу за надані згідно договору № 81-12 від 02.03.2012р. послуги є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором № 81-12 від 02.03.2012р., позивачем за період з 27.07.2012р. по 20.08.2013р. нараховано 5 694, 20грн. 15 % річних від простроченої суми, зокрема: 58, 70грн. за період з 27.07.2012р. по 31.07.2012р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 454, 94грн. за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 440, 27грн. за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 454, 94грн. за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 440, 27грн. за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 454, 94грн. за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 454, 94грн. за період з 01.01.2013р. по 31.01.2013р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 410, 92грн. за період з 01.02.2013р. по 28.02.2013р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 454, 94грн. за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 440, 27грн. за період з 01.04.2013р. по 30.04.2013р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 454, 94грн. за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 440, 27грн. за період з 01.06.2013р. по 30.06.2013р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 454, 94грн. за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. на суму боргу 35 711, 05грн.; 278, 92грн. за період з 01.08.2013р. по 20.08.2013р. на суму боргу 35 711, 05грн.

Відповідно до п. 13. § 3 договору № 81-12 від 02.03.2012р., у випадку невиконання, або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті рахунків-фактур, у встановлений у Додатку № 1 до договору № 81-12 від 02.03.2012р. строк, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу за рахунком-фактурою з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, рахуючи з дня, наступного за днем, в який фактично мала надійти оплата.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, погодження сторонами п. 13. § 3 договору, яким встановлені відсотки річних у розмірі 15%, а також періоди нарахування 15 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку 15 % річних (а.с. 54), арифметично вірний розрахунок 15 % річних, нарахованих за період з 27.07.2012р. по 20.08.2013р. становить загалом 5 403, 03грн. 15 % річних від простроченої суми, зокрема: 69, 27грн. за період з 27.07.2012р. по 31.07.2012р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 429, 47грн. за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 415, 62грн. за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 429, 47грн. за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 415, 62грн. за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 429, 47грн. за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 429, 47грн. за період з 01.01.2013р. по 31.01.2013р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 387, 91грн. за період з 01.02.2013р. по 28.02.2013р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 429, 47грн. за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 415, 62грн. за період з 01.04.2013р. по 30.04.2013р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 429, 47грн. за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 415, 62грн. за період з 01.06.2013р. по 30.06.2013р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 429, 47грн. за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. на суму боргу 33 711, 05грн.; 277, 08грн. за період з 01.08.2013р. по 20.08.2013р. на суму боргу 33 711, 05грн.

Відтак, вимога про стягнення 5 694, 20грн. 15 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 403, 03грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 33 711, 05грн. боргу за надані згідно договору № 81-12 від 02.03.2012р. послуги та 5 403, 03грн. 15% річних від простроченої суми є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Е100 Україна» до Фізичної особи-підприємця Іваніцького Вадима Семеновича про стягнення 2 000 (двох тисяч гривень) 00 коп. боргу за надані послуги згідно договору № 81-12 від 02.03.2013р. про надання у користування ідентифікаційних пластикових карток припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іваніцького Вадима Семеновича (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Провальна, буд. 24; ідентифікаційний код 2556007270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Е100 Україна» (03164, м. Київ, вул. Булаховського, буд. 30-А; код ЄДРПОУ 37311364) 33 711 (тридцять три тисячі сімсот одинадцять гривень) 05 коп. боргу за надані згідно договору № 81-12 від 02.03.2012р. послуги, 5 403 (п'ять тисяч чотириста три гривні) 03коп. 15% річних від простроченої суми та 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять гривень) 29 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 10.10.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко