Рішення № 34019007, 03.10.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" жовтня 2013 р. Справа № 906/1128/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

при секретарі Пастощук О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ціка В.Г. - представник за довіренсітю від 19.08.2013р.,

від відповідача: ОСОБА_2, підприємець,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Продцентр" (м.Житомир)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 83797,71 грн.

Публічне акціонерне товариство "Продцентр" звернулось до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 83797,71грн. заборгованості, із яких 79953,46грн. заборгованість по орендних платежах та 3844,25грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на час звернення позивача з позовом до господарського суду у відповідача непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 79953,46грн. за оренду приміщення і обладнання для виробництва, комунальних послугах, а також послугах по стоянці і охороні автомобілів.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.08.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 21.08.2013р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.08.2013р. відкладено розгляд справи на 17.09.2013р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

До суду 16.09.2013р. від позивача надійшла заява про зміну підстав позову від 12.09.2013р., відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 79953,46грн. заборгованості за договорами оренди №9 від 01.01.2012р. (оренда цеху та обладнання) і №14 від 01.01.2013р. (оренда цеху та обладнання) та договорами №3 від 03.01.2012р. (послуги по стоянці і охороні автомобіля) і б/н від 01.01.2013р. (послуги по стоянці і охороні автомобіля), а також 3844,25грн. пені.

Ухвалою від 17.09.2013р. господарський суд прийняв до розгляду заяву про зміну підстав позову від 12.09.2013р. та відклав розгляд справи на 03.10.2013р.

На адресу господарського суду Житомирської області 19.09.2013р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 19.09.2013р., відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 79953,46грн. (заборгованість за договором оренди №9 від 01.01.2012р. (оренда цеху та обладнання), за договором оренди №14 від 01.01.2013р. (оренда цеху та обладнання), за договором №3 від 03.01.2012р. (послуги по стоянці і охороні автомобіля), за договором б/н від 01.01.2013р. (послуги по стоянці і охороні автомобіля)), а також 3844,25грн. пені.

Крім цього, до суду 26.09.2013р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 25.09.2013р. (зменшення), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 73053,46грн. заборгованості за договорами оренди №9 від 01.01.2012р. (оренда цеху та обладнання) і №14 від 01.01.2013р. (оренда цеху та обладнання) та договорами №3 від 03.01.2012р. (послуги по стоянці і охороні автомобіля) і б/н від 01.01.2013р. (послуги по стоянці і охороні автомобіля), а також 1678,51грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд прийняти до розгляду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог від 25.09.2013р.

Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом враховується викладене у пункті 3.11 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи викладене, господарський суд оцінює подану позивачем заяву від 25.09.2013р. як заяву про зменшення позовних вимог та приймає її до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог з урахуванням заяви від 25.09.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у заяві про уточнення позовних вимог від 25.09.2013р.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала. Також на адресу господарського суду 02.10.2013р. від відповідача надійшов письмовий відзив (а.с. 167-168), згідно якого СПД ОСОБА_2 вказує, що станом на 01.06.2013р. існувала заборгованість перед позивачем у сумі 79958,46грн. Проте, відповідачем здійснено часткове погашення вказаної суми заборгованості, а саме: 26.06.2013р. у сумі 2900,00грн., 02.07.2013р. у сумі 2000,00грн, 03.09.2013р. у сумі 200,00грн., загалом 6900,00грн., у зв'язку з чим сума заборгованості на даний час зменшилася та становить 73058,46грн. Крім того, у відзиві на позов відповідач просила розстрочити виконання рішення у справі, зобов'язавши сплачувати щомісячно по 3000,00грн. Однак, в судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про те, щоб питання про розстрочку виконання рішення не розглядати. Вказане клопотання задоволено судом.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2012р., між Публічним акціонерним товариством "Продцентр" (орендодавець/ позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (орендар/відповідач) укладено договір оренди №9, за умовами якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування нежиле приміщення цеху площею 257,5кв.м. та обладнання згідно додатку та санітарно-побутові приміщення загального користування за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 257,5кв.м., вартість якого становить 65460,00грн. (п.1.1 договору).

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно розділу 2 договору, орендоване приміщенню передається орендарю для використання його в господарській діяльності з метою організації роботи кондитерського цеху.

Розмір орендної плати складає 6488,00грн. на місяць. Електроенергія, вода, опалення згідно рахунків (п.3.1 договору).

Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед не пізніше 3 числа поточного місяця, або при згоді сторін проводяться взаєморозрахунки продукцією, товарами, послугами. При простроченні перерахування орендної плати, а також не проведенні взаєморозрахунків стягується пеня в розмірі 3% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У випадку зміни цін на тарифи та послуги, орендодавець може внести зміни в розмір орендної плати про що повідомляється орендар (п.3.3 договору).

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п.7.1 договору, договір укладено в двох примірниках по одному у кожного із сторін, вступає в силу з дня його підписання та діє до 01.07.2012р.

Сторонами було внесено зміни від 01.05.2012р. до договору оренди №9 від 01.01.2012р., згідно яких п.3.1 договору оренди №9 від 01.01.2012р. викладено в наступній редакції: розмір орендної плати складає 6688,00грн. (а.с.107).

01.07.2012р. сторони уклали додаткову угоду до договору оренди №9 від 01.01.2012р., відповідно до якої п.7.1 вищезазначеного договору викладено в наступній редакції: договір укладено в двох примірниках по одному у кожного із сторін, вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2012р. (а.с.108).

Також, 01.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Продцентр" (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди №14 (а.с.110-112), за умовами якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування нежиле приміщення цеху площею 257,5кв.м. та обладнання згідно додатку №1 та санітарно-побутові приміщення загального користування за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 257,5кв.м., вартість якого становить 65460,00грн. (п.1.1 договору).

Згідно розділу 2 договору, орендоване приміщенню передається орендарю для використання його в господарській діяльності з метою організації роботи кондитерського цеху.

Розмір орендної плати складає 6688,00грн. на місяць. Електроенергія, вода, опалення згідно рахунків (п.3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед не пізніше 3 числа поточного місяця, або при згоді сторін проводяться взаєморозрахунки продукцією, товарами, послугами. При простроченні перерахування орендної плати, а також не проведенні взаєморозрахунків стягується пеня в розмірі 3% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7.1 договору, договір укладено в двох примірниках по одному у кожного із сторін, договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2013р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначених договорів оренди, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення цеху площею 257,5кв.м та обладнання, що підтверджується актами прийому-передачі від 01.01.2012р. та від 01.01.2013р. (а.с.42, 8 на звороті).

Виконання позивачем належним чином своїх зобов'язань за договором оренди №9 від 01.01.2012р. підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Так, за період з січня 2012 року по грудень 2012 року за договором оренди №9 від 01.01.2012р. позивачем були нараховані відповідачу орендні платежі на загальну суму 93442,11грн. (а.с.48-51, 54, 56, 58, 59, 62, 64, 66, 68).

Відповідач свої зобов'язання за договором оренди №9 від 01.01.2012р. в частині своєчасного проведення розрахунків за користування орендованими приміщеннями та обладнанням належним чином та в повному обсязі не виконав.

Як вбачається з обґрунтованого розрахунку суми заборгованості по орендній платі (а.с.160-161) та підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами (а.с. 75-76, 78, 80, 84-86, 88, 148, 149-151, 153-155, 157, 162, 164, 166), відповідачем у період з 06.04.2012р. по 03.09.2013р. проведено оплату на суму 77854,11грн., яку позивачем зараховано в рахунок сплати орендних платежів за договором оренди №9 від 01.01.2012р. Неоплаченими відповідачем залишились орендні платежі за договором оренди №9 від 01.01.2012р. на суму 15588,00грн.

На час розгляду справи, непогашеною є заборгованість відповідача перед ПАТ "Продцентр" по орендній платі за договором оренди №9 від 01.01.2012р. в сумі 15588,00грн. Вказану суму заборгованості й просить стягнути позивач з відповідача за даним договором.

Отже, заборгованість в розмірі 15588,00грн. з орендної плати за договором оренди №9 від 01.01.2012р. є підтвердженою належними доказами, наявними у справі, а тому позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач посилається також на несплату відповідачем орендних платежів у період з січня 2013р. по червень 2013р. за договором оренди №14 від 01.01.2013р. в сумі 48801,46грн. (розрахунок заборгованості а.с.139). Зазначену суму боргу позивач просить стягнути з відповідача на користь ПАТ "Продцентр". При цьому, в розрахунку позивача зазначено, що за січень 2013р. позивачем надано послуги на суму 9686,58грн. (акт №ОУ-0000004 від 31.01.2013р.).

Разом з тим, наявними у матеріалах справи доказами, зокрема актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2013р. по червень 2013 р. підтверджується надання позивачем відповідачу орендних послуги на загальну суму 48060,58грн., у тому числі за січень 2013р. (акт №ОУ-0000004 від 31.01.2013р. на суму 8945,70грн.), (а.с.114,116,120,142,144,147).

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання по сплаті орендних платежів за договором оренди №14 від 01.01.2013р. станом на час розгляду справи не виконав.

Таким чином, заборгованість по сплаті орендних платежів за договором оренди №14 від 01.01.2013р. є підтвердженою належними доказами, наявними у справі в розмірі 48060,58грн., а тому позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення 740,88грн. (48801,46грн. - 48060,58грн.) заборгованості не підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а тому не підлягають задоволенню. У задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Продцентр" та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 укладено договір №3 (а.с.109), за умовами якого ПАТ "Продцентр" надає відповідачу цілодобові послуги по стоянці і охороні автомобіля - двох газелей держ. номери НОМЕР_3, НОМЕР_4 та Мерседеса держ. номер НОМЕР_1 (п.1.1 договору).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що плата проводиться із розрахунку вісім грн. за добу за один автомобіль не пізніше 3-го числа поточного місяця. У випадку зміни ціни на тарифи та послуги в розмірі оплати будуть вноситися зміни, про що повідомляється ФОП ОСОБА_2

У відповідності із п.2.2 договору, при прострочені перерахування плати стягується пеня в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2012р.

Також, 01.01.2013р., між Публічним акціонерним товариством "Продцентр" та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 укладено договір б/н (а.с.113), за умовами якого ПАТ "Продцентр" надає послуги цілодобово по стоянці і охорони автомобіля - двох газелей держ. номери НОМЕР_3, НОМЕР_4 (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору, плата проводиться із розрахунку вісім грн. за добу за один автомобіль не пізніше 3-го числа поточного місяця.

Матеріали справи свідчать про те, що ПАТ "Продцентр" взяті на себе зобов'язання за вищезазначеними договорами про надання послуг (договір №1 від 03.01.2012р. та б/н від 01.01.2013р.) виконало у повному обсязі та належним чином.

Так, на виконання умов зазначених договорів позивачем у період з січня по грудень 2012 року та у період з січня по червень 2013р. було виконано, а відповідачем прийнято послуги зі стоянки автомобілей на загальну суму 5784,00грн. та 2880,00грн., відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), перелік яких наведено у розрахунку заборгованості за договором №3 від 03.01.2012р. (а.с.140) та у розрахунку заборгованості за договором б/н від 01.01.2013р. (а.с.141).

В свою чергу, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 свої зобов'язання щодо проведення розрахунків на суму 5784,00грн. та 2880,00грн. за надані позивачем послуги зі стоянки автомобілів не виконала.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги зі стоянки автомобілів за договорами №3 від 03.01.2012р. та б/н від 01.01.2013р. становить 8664,00грн. (5784,00грн. + 2880,00грн.). Зазначену суму коштів позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

За таких обставин, заборгованість в розмірі 8664,00грн. з оплати послуг зі стоянки автомобілів за договорами №3 від 03.01.2012р. та б/н від 01.01.2013р. є підтвердженою належними доказами, наявними у справі, а тому позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 1678,51грн. пені.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити неустойку (пеню).

Пунктом 8.1 договору оренди №9 від 01.01.2012р. сторони передбачили, що за порушення строків внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі 3,0% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно п.8.1 договору оренди №14 від 01.01.2013р., за порушення строків внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У відповідності із п.2.2 договорів №3 від 03.01.2012р. та б/н від 01.01.2013р., при прострочені перерахування плати стягується пеня в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Як вбачається з уточненого розрахунку пені (а.с.159) позивач визначив період нарахування пені з 01.01.2013р. по 01.06.2013р. За вказаний період сума пені за прострочення оплати за вказаним розрахунком позивача складає 1678,51грн.

Перевіривши розрахунок суми пені, здійснений позивачем виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (а.с.159), господарський суд встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому сума пені в розмірі 1678,51грн. є обґрунтованою, відповідно, позовні вимоги в цій частині правомірні та підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов визнав, однак, доказів погашення існуючої суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню: з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 72312,58грн. (15588,00грн. + 48060,58грн. + 5784,00грн. + 2880,00грн.) основного боргу та 1678,51грн. пені. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 626, 759, 763, 901 ЦК України, ст. 173, 193, 283 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Продцентр" (10029, м.Житомир, вул. Котовського, 61, ідентифікаційний код 01549863)

- 72312,58грн. заборгованості,

- 1678,51грн. пені,

- 1703,05грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.10.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1, 2 - сторонам (рек. з пов.)