Рішення № 34018651, 19.06.2013, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 2-976/11

Номер провадження 2/570/94/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: позивачкиОСОБА_1

представника позивачки, адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернувся з позовом до суду і просив розірвати його шлюб з ОСОБА_1

В свою чергу відповідачка ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) до повноліття дитини і поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, зокрема 150000 доларів США, які знаходилися на банківському рахунку в АТ «ОСОБА_5 ОСОБА_2», присудивши їй половину цих коштів 75000 доларів США і стягнувши з ОСОБА_4 на її користь 597750 грн. і судові витрати по справі.

За заявою позивача ОСОБА_6, ухвалою Рівненського районного суду від 19 вересня 2012 року його позовну заяву про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 було залишено без розгляду і суд продовжив розглядом зустрічну позовну заяву про стягнення аліментів і поділ майна подружжя.

В звязку з тим, що надати належних доказів того, яку заробітну плату отримує в Чеській Республіці ОСОБА_4, позивачка не змогла, тому вона подала позовну заяву про зміну підстав позову і просить стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі, а саме по 3000 гривень, а вимогу про поділ майна подружжя залишила без змін.

В суді позивачка ОСОБА_1 і її представник, адвокат ОСОБА_2, зустрічний позов підтримали, пославшись на обставини, вказані в позовній заяві. Пояснили суду, що відповідач ОСОБА_1 працює в Чеській Республіці, має свій бізнес, є засновником торгівельної фірми ТОВ «Савік Груп» і кооперативу «Тесус», має значні прибутки, тому зможе сплачувати аліменти в сумі 3000 гривень на утримання неповнолітнього сина. Що стосується поділу майна, зокрема вказаної вище суми грошей, які знаходилися на банківському рахунку, то відповідач свого часу надав позивачці картку і вона могла користуватися процентами від вкладу, а пізніше зняв всю суму грошей і використав на свій розсуд, на шкоду інтересам сімї. Оскільки в договорі про поділ спільного майна не був вказаний виключний перелік спільного майна подружжя, тому вважають, що гроші в сумі 150000 доларів США також підлягають поділу. На їх думку позов є обґрунтованим, а тому просять його задоволити.

Відповідач ОСОБА_1, зявившись в одне із перших судових засідань зустрічний позов не визнав, подав заперечення на нього і просить в його задоволенні відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 зустрічний позов визнала частково і суду пояснила, що офіційно в Україні ОСОБА_1 не працює, не має доходу, а тому аліменти згідний сплачувати лише у мінімальному розмірі, встановленому Сімейним кодексом України. Він добровільно надає допомогу на утримання сина, купує йому всі необхідні речі, дає суми грошей. Що стосується поділу майна, то воно між подружжям поділено відповідно до договору про поділ спільного майна, за який позивачці відійшла значно більша частина майна. ОСОБА_4 залишилась лише квартира. Що стосується суми 150000 доларів США, то дійсно такі гроші були на банківському рахунку, але ОСОБА_1 їх зняв і використав на інтереси сімї, так як погасив позику перед банківською установою. Якби він не зробив цього, могли бути серйозні проблеми і він не зміг би надавати допомогу своєму сину в тому розмірі, в якому він це робить. Вважає позов безпідставним, не доведеним належними доказами, а тому просить задоволити його частково і стягнути аліменти на утримання сина в мінімальному розмірі, а в частині поділу майна (грошового вкладу) відмовити.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 серпня 1997 року, який був розірваний рішенням Рівненського районного суду від 27 січня 2012 року. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає з матірю і перебуває на її утриманні. Періодично батько надає кошти на купівлю для сина необхідних речей або ж сам їх купує.

Крім того, відповідно до договору поділу спільного майна від 21.04.2011 року ОСОБА_4 і ОСОБА_1 поділили спільне майно подружжя і позивачці за зустрічним позовом перейшло майно, зокрема: 94/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями № 39 по вул.Польовій в с.Колоденка Рівненського району, земельна ділянка площею 0,1500 га в с.Колоденка, земельна ділянка площею 0,0615 га в с.Колоденка Рівненського району, автомобілі марки «Шкода Октавія» і «Хонда», а у власність ОСОБА_4 перейшла квартира АДРЕСА_1. Згідно цього договору сторони домовилися, що меблі, побутова техніка, апаратура та інші речі домашнього вжитку, які були в будинку і в квартирі, залишаються за тим із подружжя, кому перейшов будинок чи квартира.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стаття 184 Сімейного кодексу України передбачає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи, що відповідач є здоровим, працездатним, беручи до уваги обставини, наведені позивачкою і представником відповідача в судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково і стягненню підлягають аліменти на утримання дитини в сумі по 2000 гривень щомісячно. Встановлюючи вказаний розмір аліментів, суд враховує всі обставини справи у їх сукупності, а саме стан здоровя відповідача і дитини, його матеріальний стан і матеріальний стан позивачки і дитини. Крім того, судом береться до уваги і вимога ст.182 СК України про мінімальний розмір аліментів, а також та обставина, що у ОСОБА_4 на даний час інша сімя і він має на утриманні ще одну малолітню дитину. На думку суду, таке рішення буде законним, справедливим і відповідатиме інтересам дитини і сприятиме її належному утриманню.

Доводів представника відповідача про те, що ОСОБА_4 в Україні не працює, не має доходу, суд не може взяти до уваги, оскільки законом не передбачено звільнення батька від сплати аліментів у разі, якщо він не працює. Навпаки, судом встановлено, що ОСОБА_4 працює в Чеській Республіці і має певний дохід, з якого і може сплачувати аліменти саме в такій сумі.

Що стосується поділу майна подружжя, зокрема грошового вкладу, то суд вважає, що ця позовна вимога є безпідставною і не доведеною належними доказами.

Дійсно ст.60 Сімейного кодексу України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Згідно ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. А ст.70 СК встановлює, що у разі поділу майна частки дружини і чоловіка є рівними.

Як встановлено судом, сторони у справі поділили спільне майно подружжя відповідно до договору про поділ спільного майна від 21.04.2011 року. В пункті 2 цього договору зазначене те майно, яке сторони віднесли до спільного сумісного майна, набутого подружжям за час шлюбу, і до цього переліку гроші в сумі 150000 доларів США не включені. За цим договором позивачці ОСОБА_1 відійшла значно більша частина майна (94/100 частини житлового будинку, дві земельних ділянки, два автомобілі), ніж ОСОБА_4 (лише квартира).

Із листа АТ «ОСОБА_5 ОСОБА_2» № 81-6-2-00/14-БТ від 11.03.2013 року вбачається, що на рахунку № 262012150352, зареєстрованому на імя ОСОБА_4 станом на 11.03.2013 року залишок коштів відсутній. Із цього листа вбачається, що 11.01.2011 року по рахунку проведено операцію на суму 148278,86, але в листі банку не зазначено валюту, в якій проводилася операція. Доказів того, що це саме були долари США позивачка суду не надала. А ст.60 ЦПК України покладає на сторону обовязок доказування тієї обставини, на яку вона посилається.

Як вбачається із цього листа вказана операція проведена 11.01.2011 року, тобто задовго до розірвання шлюбу (27 січня 2012 року). Тому вже в квітні місяці 2011 року, коли укладався договір поділу спільного майна ця сума і не могла бути включена до цього договору. Як стверджує представник відповідача, ці кошти пішли на погашення кредитних зобовязань перед фінансовою установою сімї ОСОБА_4, які на той час перебували в шлюбі. Доказів того, що ці кошти ОСОБА_4 використав на шкоду сімї позивачка суду не надала.

Тому суд вважає, що ця вимога є безпідставною і недоведеною належними доказами, а тому до задоволення не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 і ч.2 ст.367 ЦПК України суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину і стягнення аліментів проводити з 04 липня 2011 року, тобто з моменту подачі зустрічного позову.

В звязку з задоволенням позову з відповідача належить стягнути і судовий збір по вимозі про стягнення аліментів, як це передбачено ст.88 ЦПК України, від сплати якого була звільнена позивачка при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.57, 59, 88, 213-215, 223, 294, 295, 367 ч.1 п.1, ч.2 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 184, 60, 61, 68-71 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Прийняти до уваги, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишено без розгляду.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та поділ спільного майна подружжя - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно в Україні не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь:

- ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі, а саме по 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 04 липня 2011 року і до повноліття дитини;

- на рахунок 31217206700295, МФО 833017, ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходів 22030001, ОСОБА_5 ГУДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260 судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину допустити до негайного виконання.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю і недоведеністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.