Рішення № 34017602, 09.10.2013, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 2010/2-1679/11

провадження 2/619/56/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 року Дергачівський районний суд

Харківської області

у складі: головуючого судді Якименко Л.О.

при секретарі Ломановій І.А.

за участю представника

позивача ОСОБА_1

представника відповідача

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: восьма Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, про визнання недійсними заповітів від 22 березня 1995 року та від 03 березня 1997 року, про визнання недійсною заяву ОСОБА_7 від 21.05.1997 року, про визнання права власності на 1\2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та земельну ділянку в порядку спадкування за законом та про визнання права власності на 1\6 частину квартири.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася в суд з вищевказаним позовом до ОСОБА_4, треті особи: восьма Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, про визнання недійсними заповітів від 22 березня 1995 року та від 03 березня 1997 року, про визнання недійсною заяву ОСОБА_7 від 21.05.1997 року, про визнання права власності на 1\2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та земельну ділянку в порядку спадкування за законом та про визнання права власності на 1\6 частину квартири.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилається на те, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Вказаний жилий будинок збудувала сестра позивачки - ОСОБА_4. На підставі договору дарування, посвідченого Дергачівською нотаріальною конторою 10.03.1995 року № 1-639 жилий будинок відповідачка ОСОБА_4 подарувала батьку сторін ОСОБА_8.

Після смерті батька позивача ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 року (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1) у жилому будинку проживала позивачка зі своєю матір'ю - ОСОБА_7 та вели спільне господарство.

На початку 2011 року позивачка отримала лист від своєї сестри ОСОБА_4. У цьому листі відповідач наполягає на необхідності термінового продажу будинку та просить позивачку звільнити займану жилу площу та знятися з реєстрації не пізніше 15 березня 2011 року. Для позивачки стало подивом, що сестра просить звільнити будинок та має намір продати його, оскільки позивачка постійно в ньому проживає (зареєстрована з 04.01.2001 року) і має право власності на нього.

З метою захисту своїх прав позивачка звернулася за правовою допомогою до адвоката який зробив запит в Слатинське комунальне підприємство технічної інвентаризації «Інвентаризатор», оскільки у позивачки виникли сумніви щодо права власності на жилий будинок. У відповідь на запит юридичної консультації у своєму листі від 25.02.2011 року Слатинське КПТІ «Інвентаризатор» повідомило, що житловий будинок належить ОСОБА_4 в цілому на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченеВосьмою Харківською нотаріальною державною конторою від 08.12.2004 року № 3-2718.

Таким чином позивачу стало відомо, що відповідач оформила право власності на жилий будинок на підставі свідоцтва про право на спадщину. Позивачу відомо, що її батько - ОСОБА_8 жодного заповіту не складав, тому позивач вважає, що заповіт фіктивний, тобто підписаний не її батьком. Позивачем заявлена вимога про витребування заповіту для подальшого дослідження.

У відповідності до свідоцтва про смерть батько позивача - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а відповідач оформила право власності на жилий будинок на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Восьмою Харківською нотаріальною державною конторою від 08.12.2004 року. Державний акт на право власності на земельну ділянку оформлений також відповідачем відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 грудня 2004 року № 3-2730.

Позивачка звернулася із збільшеною та уточненою позовною заявою, в якій посилається на те, що у провадженні Дергачівського районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа за позовом позивача до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтв про право власності.

У зв'язку з тим, що Київський районний суд м. Харкова задовольнив клопотання представника позивача, що було заявлено останнім у попередньому судовому засіданні про витребування з архіву копій документів та позивач ознайомилася з наступними документами:

- копією заяви ОСОБА_7 до Восьмої державної нотаріальної контори від 16.09.1997 року посвідченої ОСОБА_9 секретарем виконкому Безруківської сільської ради народних депутатів , яка зареєстрована у реєстрі за № 60;

- копією заповіту від 03 березня 1997 року, посвідченого ОСОБА_9 секретарем виконкому Безруківської сільської ради народних депутатів ;

- копією заповіту від 22 березня 1995 року, посвідченого Восьмою державною нотаріальною конторою, яка зареєстрована у реєстрі № 1-3115;

Позивач раніше не мала копії відповідних документів, тому була позбавлена можливості уточнити позовну заяву.

Позивач вважає за необхідне збільшити розмір заявлених позовних вимог, а саме заявити наступні позовні вимоги до відповідача - ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту від 22 березня 1995 року, посвідченого

Восьмою державною нотаріальною конторою, який зареєстровано у реєстрі № 1-

3115; про визнання недійсним заповіту від 03 березня 1997 року, посвідченого

ОСОБА_9 секретарем виконкому Безруківської сільської ради

народних депутатів, зареєстрованого в реєстрі за № 20; про визнання заяви ОСОБА_7 до Восьмої державної нотаріальної контори від 16.09.1997 року, посвідченої ОСОБА_9 секретарем виконкому Безруківської сільської ради народних депутатів , зареєстрованої у реєстрі за № 60 недійсною, з огляду на наступне. Заповіт, що був складений 22 березня 1995 року та посвідчений Васіковою Л.Є. державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, зареєстрований у реєстрі за № 1-3115 підписаний не ОСОБА_8, оскільки підпис не належить йому.

Заповіт від 03 березня 1997 року, посвідчений ОСОБА_9 секретарем виконкому Безруківської сільської ради народних депутатів, зареєстрований в реєстрі за № 20 складений за чотири дні до смерті ОСОБА_8, останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ОСОБА_8 не міг фізично підписати цей заповіт, оскільки у останні тижні до його смерті знаходився під впливом сильно діючих препаратів та був прикутий до ліжка. Зазначені факти приймання цих препаратів відображені у медичній картці, що знаходиться на зберіганні у лікарні. Заповіт не підписаний ОСОБА_8, оскільки підпис йому не належить.

Заява ОСОБА_7 до Восьмої державної нотаріальної контори від 16.09.1997 року посвідчена ОСОБА_9 секретарем виконкому Безруківської сільської ради народних депутатів, зареєстрована у реєстрі за № 60 підписана не ОСОБА_7, оскільки підпис їй не належить.

Позивачка звернулася із збільшеною та уточненою позовною заявою, в якій бажає уточнити позов у частині визнання права власності на частину майна.

Заповіт від 22 березня 1995 року посвідчений Восьмою державною нотаріальною конторою зареєстрований у реєстрі № 1-3115 та заповіт посвідчений ОСОБА_9 секретарем виконкому Безруківської сільської ради народних депутатів, зареєстрований в реєстрі за № 20 є недійсними, оскільки підписані не ОСОБА_8.

Спадкоємцями першої черги на момент смерті батька були позивач, відповідач по справі ОСОБА_4 та мати сторін ОСОБА_7 в порядку спадкування майна, що належало на праві приватної власності ОСОБА_8 відбувається наступним чином:

1/3 частина земельною ділянки площею 0.16 га для обслуговування житлового будинку, розташованої на АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом належить позивачу.

1/3 частина земельною ділянки площею 0.16 га для обслуговування житлового будинку, розташованої на АДРЕСА_1 у порядку спадкування за коном належить матері позивача ОСОБА_7

У зв'язку зі смертю матері ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивач вступила у право власності на вказану частину земельної ділянки автоматично тому, що постійно обробляла земельну ділянку та сплачувала земельний податок. Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого для її прийняття строку він не здійснив відмову від неї.

1/3 частину жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом належить позивачу.

1/3 частину жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом належить матері позивача.

У зв'язку із тим, що мати позивача ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року та не залишила заповіту, а її заява до Восьмої державної нотаріальної контори від 16.09.1997 року посвідчена Кучерявою В.Я. секретарем сільської ради народних депутатів, зареєстрована у реєстрі за № 60 недійсна, позивачу у порядку спадкування за законом належить 1\2 частина всього належного їй майна, оскільки позивач фактично вступила в управління вказаним майном.

Крім житлового будинку з надвірними будівлями з приватизованою земельною ділянкою площею 0.16 га в с. Безруки Дергачівського району Харківської області відповідач успадкувала згідно вказаним заповітів ще й 1/3 частину квартири АДРЕСА_2.

Таким чином, у зв'язку із тим, що спадкування майна ОСОБА_8 відбувається за законом, тому позивач має право на 1/3 частини квартири, що належала померлому на праві власності: 1/3 х 1/3= 1/9 частина квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом належить позивачу.

1/9 частини квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом у зв'язку із тим, що заява ОСОБА_7 до Восьмої державної нотаріальної контори від 16.09.1997 року посвідченої ОСОБА_9 секретарем виконкому Безруківської сільської ради народних депутатів, зареєстрована у реєстрі за № 60 матір'ю позивача не підписана, успадкувала мати позивача. Спадкоємцями ОСОБА_7 є позивач та відповідач.

Таким чином позивач просить визнати право власності на:

1/2 частину жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом.

1/2 частину земельної ділянки площею 0.16 га для обслуговування житлового будинку, розташованої на АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом.

1/6 частину квартири АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримала свій позов і пояснила, що вона проживала з матір'ю, вела спільне господарство. Господарем будинку була мати в зв'язку з чим вважала, що будинок після смерті матері буде належати їй та сестрі. Батько заповіти не підписував. В 2001 році мати прописала позивача в будинку, в якому вона проживає до теперішнього часу. Мати померла, а сестра попросила її виселитись в зв'язку з чим вона звернулася до суду з позовом.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 заперечувала проти позову і пояснила, що вона побудувала будинок в с. Безруки, але вона подарувала будинок батькові, а батько відразу зробив заповіт на її ім'я. Заповіт батько складав самостійно, при цьому вона не була присутня, про що знає зі слів секретаря виконкому Безруківської сільської ради народних депутатів ОСОБА_9

Представник третьої особи - Восьмої Харківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, просив справу розглядати за його відсутності.

Треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про час і місце розгляду справи належним чином. Про причини своєї неявки суду не повідомили, тому суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, як докази в справі, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність згідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки. Суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом 04 березня 2011 року у передбачені законом строки, так як посилається у позові, що про її порушене право дізналася напочатку 2011 року.

Судом було встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке посвідчене 08 грудня 2004 року державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Кретовою О.В. за реєстровим номером 3-2718. Земельна ділянка площею 0,16 га для обслуговування житлового будинку, розташована на АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі додаткового свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке посвідчене 08 грудня 2004 року державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Кретовою О.В. за реєстровим номером 3-2720.

У довідці Слатинського комунального підприємства технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 25 лютого 2011 року (а.с. 8 том 1) зазначено, що спочатку на вищевказаний будинок було оформлено право власності на ОСОБА_4, згідно свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Безруківської сільської ради від 14 лютого 1995 року, рішення № 44 від 14.02.1995 року. Право власності переходить до ОСОБА_8 на підставі договору дарування, посвідченого 10.03.1995 року державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-639. Після смерті ОСОБА_8 право власності переходить до ОСОБА_4 в порядку спадкування.

За довідкою-характеристикою КП Харківського міського бюро технічної інвентаризації (а.с. 80 том 1) квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06 грудня 1993 року ХМЦПДЖФ за реєстровим 2-93-18917 належала ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_14.

Згідно до свідоцтва про право на спадщину по заповіту (а.с. 90 том 1) від 17 вересня 1997 року, засвідченого державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Головань В.Я. за реєстровим номером 2-4263, ОСОБА_4 успадкувала після смерті батька ОСОБА_8 1\3 частину квартира АДРЕСА_2.

У відповідності до технічного паспорту від 13 січня 2012 року (а.с. 169-171) вищевказана квартира належить ОСОБА_5 в 1\3 частині та ОСОБА_6 в 2\3 частинах.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

За життя ОСОБА_8 22 березня 1995 року (а.с. 99 том 1) склав заповіт, яким заповів доньці ОСОБА_4 належну йому на праві приватної власності частину квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Заповіт було посвідчено державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Васіковою Л.Е. за реєстровим номером 3-3115. Позивач ОСОБА_3 просить визнати вищевказаний заповіт недійсним, але судом було встановлено, що заповіт від 22.03.1995 року практично втратив свою юридичну силу, так як ОСОБА_8 03 березня 1997 року склав заповіт (а.с. 78 том 1), яким заповів все майно, яке складається із належної йому на праві приватної власності частини квартири АДРЕСА_2 та житлового будинку з надвірними будівлям, з приватизованою земельною ділянкою площею 0,16 га в АДРЕСА_1, гараж побудований біля будинку АДРЕСА_2, своїй дочці ОСОБА_4. Заповіт засвідчений 03 березня 1997 року секретарем виконкому Безруківської сільської ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_9 за реєстровим номером 20.

Згідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Визнання заповіту недійсним передбачено за ч. 2 ст. 1257 ЦК України.

У відповідності до заяви (а.с. 72 том 1) ОСОБА_7 21 травня 1997 року подала заяву до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_8.

Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 є рідними сестрами. ОСОБА_3 просить визнати недійсним вказаний вище заповіт та заяву матері про відмову від спадщини, так як підписи на заповіті та в реєстрі нотаріальних дій вчинив не її батько ОСОБА_8 і в заяві підпис не її мами ОСОБА_7

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працювала на посаді секретаря виконкому Безруківської сільської ради народних депутатів. До сільської ради приходила ОСОБА_4 і пояснила, що її батько бажає оформити заповіт. Вона виїжджала до ОСОБА_8, який сказав, що бажає зробити заповіт на доньку ОСОБА_4. ОСОБА_8 був хворий, але в здоровому глузді. Заповіт підписав особисто ОСОБА_8, в реєстрі підпис ставила його дружина ОСОБА_7 Про заяву про відмову від спадщини свідок не пам'ятає.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_3 суду пояснила, що відповідачка по справі її сестра. Свідок приїхала за проханням батька 23.02.1997 року за декілька днів до його смерті, так як жила за межами України. Батько прохав залишитись її проживати в Харкові до смерті матері. Батько знав, що 2/3 частини спадкового майна належить його дружині, а матері сторін після його смерті, а також сказав, що половина будинку її, а інша половина сестри ОСОБА_4. Батько про заповіт нічого не говорив і наміру скласти його не мав, підпис на заповіті не батька, тому заповіт не є дійсним. Батько переніс операцію, у нього було онкозахворювання. Після смерті батька вона залишилася проживати з мамою в с. Безруки. Мати померла і після цього сестра бажає виселити її з будинку. Свідок вважає, що заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_8 датовану 21 травня 1997 року також підписала не її мати ОСОБА_7.

Згідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, а також якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 2845 від 23.05.2013 року - підпис від імені ОСОБА_8 у першому примірникові заповіту, зареєстрованого у реєстрі Безруківської сільської ради за реєстром № 20 від 03.03.1997 року, розташований на зворотному боці документа в рядку «підпис» - виконаний ОСОБА_8. Підпис від імені ОСОБА_8 у другому примірникові заповіту, зареєстрованого у реєстрі Безруківської сільської ради за реєстром № 20 від 03.03.1997 року, розташований на зворотному боці документа в рядку «підпис» - виконаний ОСОБА_8. Підпис від імені ОСОБА_7 в заяві, посвідченій секретарем Безруківської сільської ради ОСОБА_9 21.05.1997 року з відміткою Восьмої Харківської державної нотаріальної контори від 16.09.1997 року, розташований у рядку «ОСОБА_7», - виконаний ОСОБА_7.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 не вбачається.

За ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2012 року було забезпечено позов шляхом заборони на відчуження житлового будинку. На підставі ст. 154 ч. 6 ЦПК України передбачено скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 57, 58, 59, 60, 154 ч. 6 ЦПК України, ст. ст. 202, 203, 215, 1233 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, за ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2012 року.

Виконання скасування заходів забезпечення позову покласти на відділ державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення апеляційної скарги через Дергачівський районний суд, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення у той же строк з моменту отримання копії рішення. Строк виготовлення мотивувальної частини рішення 09 жовтня 2013 року.

Суддя: Якименко Л.О.