Постанова № 340147, 26.12.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2006 р.

Справа № 9-17/228-05-7598

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Михайлова М.В.

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

(Розпорядженням Першого заступника Голови суду Бандури Л.І. №144 від 27.11.2006 року справу передано на розгляд даної судової колегії)

при секретарі судового засідання Друзенко К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гамара В.І., по довіреності;

від відповідача 1: Хотін В.Б., по довіреності;

від відповідача 2: не з'явився. повідомлений належним чином;

від відповідача 3: Сажина С.М., директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ніка-2"

на рішення господарського суду Одеської області від "18" жовтня 2006 року

у справі №9-17/228-05-7598

за позовом Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області

до: 1. Територіальної громади в особі Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

2. Акціонерного товариства закритого типу "Об'єднання Союз", м.Тирасполь, Молдова

3. Приватного підприємства "Ніка-2", смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області

про зобов'язання знести об'єкти бази відпочинку "Комунальник" та відшкодування втраченої вартості споруд у вигляді будівельних матеріалів, -

(сторони зазначені згідно рішення суду)

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2005 року Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області (надалі –Позивач, Білгород-Дністровська РДА) звернулась з позовом до відповідачів: територіальної громади в особі Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (надалі –Відповідач 1, територіальна громада), Акціонерного товариства закритого типу “Об'єднання Союз” (надалі –Відповідач 2, ЗАТ "Об'єднання "Союз"), Приватного підприємства “Ніка-2” (надалі –Відповідач 3, ПП "Ніка-2") про зобов’язання Шабівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області знести самочинно збудовані об’єкти бази відпочинку “Комунальник” та зобов’язання ПП “Ніка-“2” відшкодувати втрачену вартість споруд у вигляді будівельних матеріалів Шабівській сільській раді.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2006р. (суддя Зуєва Л.Є.) позов Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області задоволено частково: зобов’язано територіальну громаду в особі Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області знести об’єкти бази відпочинку „Комунальник”, розташовані на території Будацької коси Білгород-Дністровського району Одеської області біля с. Затока, а саме: будівлі та споруди визначені на схемі-плані МБТІ за літерами „А”, „Б”, „Ю”, „Щ”, „Ш”. Провадження у справі в частині вимог до відповідача АТЗТ „Об’єднання Союз” припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. апеляційну скаргу АТЗТ „Об’єднання Союз” на рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2006р. залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2006р. касаційну скаргу АТЗТ „Об’єднання Союз” задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2006р. скасовано. Справу передано на новий розгляд господарському суду Одеської області.

Ухвалою Верховного суду України від 02.08.2006р., що винесена за результатами розгляду скарг Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області та Приватного підприємства „Ніка-2” на Постанову Вищого господарського суду України від 11.07.2006р., відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого господарського суду України від 11.07.2006р.у справі №17/228-05-7598.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.10.2006 року (суддя Бакланова Н.В.) в задоволенні позову відмовлено, з огляду на те, що права Позивача не можуть бути порушені, оскільки Білгород-Дністровська РДА не є власником земельної ділянки, та відсутні докази, що спірні об’єкти є самочинними та підлягають знесенню.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, ПП "Ніка-2" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 18.10.2006 року та прийняти нове рішення, яким зобов'язати територіальну громаду знести об'єкти бази відпочинку "Комунальник". В обґрунтування апеляційного оскарження рішення скаржник зазначає наступне:

- судом не взято до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи №12413, якою встановлено, що "Будівлі знаходяться в незадовільному технічному стані, первинні технічно-експлуатаційні якості (стійкість, якість) –втрачені";

- судом невірно визначено скасування статусу "самочинної забудови" при оформленні права власності на неї.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Отже господарський суд Одеської області дійшов до висновку, що „... не можуть бути порушені права позивача –Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, оскільки вона не є власником земельної ділянки, а докази, що спірні об’єкти є самочинними та підлягають знесенню спростовуються матеріалами справи, тому позовні вимоги необґрунтовані, не підтверджені належними доказами та не підлягають задоволенню” (а.с.314).

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є безпідставним.

Господарським судом зазначено, що Позивач та ПП „Ніка-2” 09 лютого 2006 року уклали між собою договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно якого земельна ділянка площею 1,7323 га, що відноситься до земель державної власності, яка перебуває у тимчасовому довгостроковому користуванні Покупця, продається ПП „Ніка-2” для обслуговування і реконструкції будівель і споруд бази відпочинку „Комунальник”.

Але господарський суд, в наслідок не вірного трактування доводів Апелянта про наявність договору купівлі-продажу земельної ділянки, не вірно встановив власника спірної земельної ділянки.

Право власності на землю настає після отримання державного акту про право приватної власності на землю (п.11 Указу Президента України від 19.01.1999 року №32/99). В наступний час, у відповідності до ч.1 ст.84 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Землі Будакської коси Білгород-Дністровського району є землями державної власності та не входять в межи жодного населеного пункту району, згідно Перехідних положень Земельного кодексу, тому розпорядження землею здійснює Білгород-Дністровська районна державна адміністрація.

ПП „Ніка-2” наполягає на тому, що державний акт про право власності на землю ним не отримано, Позивач цей факт підтверджує, Шабівська сільська рада доказів іншого суду не надала. Тому власником спірної земельної ділянки у наступний час є Білгород-Дністровська районна державна адміністрація. Таким чином висновок господарського суду про те, що власником спірної земельної ділянки є ПП „Ніка-2”, а права Позивача не порушені, не відповідає дійсності, тому що її власником є Білгород-Дністровська районна державна адміністрація.

Згідно рішення Білгород-Дністровської районної ради №353-ІУ від 05.08.2005 року Позивач отримав право щодо контролю за виконанням договірних зобов’язань орендарями земельних ділянок, розташованих на Будакській косі Білгород-Дністровського районну Одеської області.

13.04.2004 року, під час здійснення контролю за забудовою вказаного об’єкту, відповідно до ст.31 Закону України „Про планування та забудову територій” та ст.16 Закону України „ Про місцеві державні адміністрації”, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю по Білгород-Дністровському району Одеської області було видано припис №000090, згідно якого ПП „Ніка-2” та Шабівському ВУЖКГ приписано знести об’єкти бази відпочинку „Комунальник”, що розташовані в 100 метровій зоні охорони Чорного моря в строк до 01.09.2005 року. На час розгляду апеляційної скарги вказаний припис не виконаний.

Підставою даного припису було те, що вказані будівлі та споруди бази відпочинку «Комунальник»були зведені самочинно та їх існування порушує вимоги ст.60 Земельного Кодексу України, ст. 88 Водного кодексу, ст. 31 Закону України "Про курорти" та ст. 376 ЦК України.

Припис № 000090 від 13.04.2004 видавався на ім'я Шабівського ПУЖКГ, оскільки воно є правонаступником Міжвідомчого комбінату комунального обслуговування (п.1.1 Статуту від 23.04.2002 р.), який здійснив самочинне будівництво даної бази відпочинку, а ПП "Ніка-2" даний припис видано у зв'язку з тим, що згідно із пунктом 5.3 Договору оренди земельної ділянки, воно зобов'язано використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети визначеної Договором, тобто для обслуговування і реконструкції будівель і споруд бази відпочинку "Комунальник".

07.04.2003р. Білгород-Дністровською райдержадміністрацією було винесено розпорядження № 457/2003 про надання дозволу ПП "Ніка-2"на реконструкцію бази відпочинку "Комунальник" та зобов'язано забудовника протягом трьох років завершити реконструкцію та здати об'єкт в експлуатацію.

Однак, відповідач - ПП "Ніка-2" позбавлений можливості виконати це зобов'язання, оскільки на орендованій території є раніше збудовані дерев'яні вагончики, які знаходяться у 100 метровій охоронній зоні Чорного моря, які перешкоджають проведенню робіт по реконструкції бази та підлягають знесенню.

З приводу вирішення цього питання та знесення самочинних споруд ПП "Ніка-2" неодноразово зверталося до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області та Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, однак ці звернення були залишені без задоволення, що стало підставою Позивача для звернення до господарського суду з позовом про знесення самочинно збудованих споруд.

Під час знаходження справи на розгляді в господарському суді Одеської області стало відомо, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 23.06.2005р. по справі №22-1679/2005р. (а.с.109-114), яке вступило в силу та залишено без змін постановою Верховного суду України від 18.11.2005р.(а.с.227) встановлено, що база відпочинку "Комунальник" збудована самочинно на земельній ділянці, яка була самовільно зайнята Шабівським міжвідомчим комбінатом комунального обслуговування у 1970-х роках. Майно і споруди бази відпочинку "Комунальник" будувалися силами Шабівського МККО, пізніше Виробничого управління житлово-комунального господарства с. Шабо. Власником Шабівського МККО та ВУ ЖКГ с. Шабо була Шабівська територіальна громада в особі Шабівської сільської Ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Крім цього, судом встановлено, що у будівництві бази відпочинку "Комунальник" у 1989 році, на договірній основі, брала участь СПМК-6 тресту „Молдсельхозмонтаж". Будь-яких корпоративних прав чи права власності на майно бази відпочинку "Комунальник", в результаті здійснення будівництва, СПМК-6 тресту „Молдсельхозмонтаж" не набуло. У 1994 році було створено АТЗТ "Об'єднання Союз", одним з засновників якого є СПМК-6.

Переліченими судовими рішеннями визнано за Шабівською територіальною громадою у особі Шабівської сільської Ради Білгород-Дністровського району Одеської області право власності на майно бази відпочинку "Комунальник", що знаходиться на території Будакської коси (біля селища Затока) і складається з будинків відпочинку лит.А,Б,Щ,Ю, їдальні Ш.

Крім того існує ще рішення господарського суду Одеської області від 01 квітня 2005 року по справі №26/67-05-1864, згідно якого визнано право власності на базу відпочинку „Комунальник”, розташованою на Будацькій косі біля с.Затока Білгород-Дністровського району за АТЗТ „Об’єднання „Союз”. Представник його на розгляд апеляційної скарги не з’явився, хоча повідомлений належним чином про місце засідання суду.

Таким чином склалася ситуація, коли власниками бази відпочинку „Комунальник” стали 2 юридичні особи, а земельна ділянка продана ПП „Ніка-2”.

Судові рішення господарського суду та апеляційного суду Одеської області про визнання права власності набрали чинності.

Господарський суд дійшов висновку, що відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України, рішення з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. При винесенні рішення господарський суд виходив з того, що Відповідачами надані докази на право власності на спірне майно, тому посилання Позивача на ст.376 ЦК України щодо самочинного будівництва є безпідставним та необґрунтованим. Тому в позові було відмовлено.

Але такий висновок господарського суду не відповідає приписам ст.34 ГПК України, відповідно до якої господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення до справи.

Перелічені вище судові рішення про визнання права власності ( які набрали чинності) виключають одне одного, тому не можуть бути для апеляційного суду належними доказами, він залишає їх поза увагою.

Що стосується самочинного будівництва, то відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України „Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Колегія суддів дійшла до висновку, що будівля та інші споруди не перестають бути самочинно збудованими, хоча б на них встановлено право власності, оскільки земельна ділянка під нерухоме майно та споруди не надана у встановленому законом порядку. Не має таких доказів у справі, яка переглядається апеляційним судом.

Відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України „Якщо власник ( користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює самочинне будівництво на його земельної ділянці, або це порушує права інший осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

ПП „Ніка-2” заперечувало проти визнання права власності на майно, вважаючи його самочинно збудованим, докази надання земельної ділянки для будівництво у справі відсутні. Власником Шабівського МККО та ВУЖКГ с. Шабо була Шабівська територіальна громада в особі Шабівської сільської Ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Відповідач по справі. Саме вказаний Відповідач повинен знести самочинне збудоване.

Але у справі є припис № 000090 від 13.04.2004 року, згідно якого самочинно збудовані будівлі, розташовані у 100-метровій зоні, повинна знести Шабівська сільська рада, оскільки вона є правонаступником Міжвідомчого комбінату комунального обслуговування, (п.1.1 Статуту від 23.04.2002 р.), а також ПП «Ніка-2», яке згідно із пунктом 5.3 договору оренди земельної ділянки зобов'язано використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети визначеної Договором, тобто для обслуговування і реконструкції будівель і споруд бази відпочинку "Комунальник".

Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області було винесено розпорядження про надання дозволу ПП «Ніка-2» на реконструкцію бази відпочинку «Комунальник»(а.с.126). Реконструкція бази передбачала знесення будівель, що знаходяться у 100 метровій зоні.

ПП «Ніка-2» під час розгляду апеляційної скарги заявило про те, що може самостійно знести вказані будівлі, а саме під лит. „Ш” та „Щ” оскільки питання про знесення інших споруд вирішено. Представник Позивача з цим погодився.

Колегія суддів вважає, що обов’язок знести самочинно зведені будівлі покладається як на Шабівську сільську раду так і на ПП «Ніка-2», яке прийняло на себе такий обов’язок під час реконструкції бази.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне відмовити в позові в частині відшкодування втраченої вартості споруд у вигляді будівельних матеріалів. Встановлено, що Відповідач ПП «Ніка-2» отримав у користування земельну ділянку, на якій вже раніше були збудовані будівлі та споруди у 100 метровій охоронній зоні, у зведенні яких Відповідач участі не приймав, тому вимоги в частині відшкодування частини втраченої вартості у вигляді будівельних матеріалів є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №12413 від 27.12.2005 року Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз будівельні матеріали, які представляють собою конструктивні елементи досліджений будівель, мають значні пошкодження, які обмежують їх повторне використовування у будівництві, оскільки їх технічні характеристики не будуть відповідати вимогам ГОСТ щодо якості будівельних матеріалів (а.с.84).

Крім того ст.376 ЦК України передбачає лише один випадок відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якому воно розміщено. Але цей випадок не стосується справи яка розглядається.

У якості фундаментів для будівель під лит.”А”, „Б”, „Ш”, „Ю”, „Щ” використовувані залізобетонні стовпи, які мають значні пошкодження, наслідком яких є деформація усієї конструкції 2-поверхових дерев’яних будівель. Вказані конструкції знаходяться у незадовільному технічному стані. Первинні техніко-експлуатаційні якості втрачені (а.с.85). Колегія суддів вважає, що стан будівель має загрозу для осіб, які будуть в них знаходитися.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, в частині скасування рішення господарського суду. Необхідно прийняти нове рішення, яким позов Білгород-Дністровської районної адміністрації Одеської області задовольнити частково, відмовивши в частині відшкодування втраченої вартості споруд у вигляді будівельних матеріалів Шабівській сільській раді.

Самочинно збудовані будівлі бази відпочинку „Комунальник” під літерами „Ш” та „Щ” повинні знести теріторіальна громада в особі Шабівської сільської ради та ПП „Ніка-2” з підстав викладених вище.

Керуючись ст. ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ніка-2", смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, на рішення господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2006 року у справі № 9-17/228-05-7598 задовольнити частково, рішення господарського суду скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області задовольнити частково.

Зобов’язати територіальну громаду в особі Шабівської сільської ради (67700, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Леніна, 63 код ЄДРПОУ 04378043, р/р 35413001002033 банк УДК в Одеській області) та Приватне Підприємство „Ніка-2” (67672, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, база відпочинку "Комунальник", р/р 260076678, АПБ "Аваль" МФО 328351) знести об’єкти бази відпочинку „Комунальник”, що розташовані на території Будацької коси біля смт.Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, а саме будівлі та споруди під літерами "Ш", "Щ".

В решті частині позову відмовити.

Стягнути з територіальної громади в особі Шабівської сільської ради (67700, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Леніна, 63 код ЄДРПОУ 04378043, р/р 35413001002033 банк УДК в Одеській області) на користь Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, 24 Код ЄДРПОУ 04056813 р/р1002502150003 банк АКБ “Одеса-банк”) держмито у розмірі 42,50 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 59,00 грн.

Стягнути з територіальної громади в особі Шабівської сільської ради (67700, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Леніна, 63 код ЄДРПОУ 04378043, р/р 35413001002033 банк УДК в Одеській області) на користь Приватного Підприємства „Ніка-2” (67672, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, база відпочинку "Комунальник", р/р 260076678, АПБ "Аваль" МФО 328351) держмито у розмірі 21,25 грн.

Стягнути з Приватного Підприємства „Ніка-2” (67672, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, база відпочинку "Комунальник", р/р 260076678, АПБ "Аваль" МФО 328351) на користь Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, 24 Код ЄДРПОУ 04056813 р/р1002502150003 банк АКБ “Одеса-банк”) держмито у розмірі 42,50 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 59,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Судді: В. М. Тофан

О.О. Журавльов