Ухвала суду № 34014699, 01.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7052/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, в якому просив скасувати податкові повідомлення- рішення від 29.12.2012 року № 0015382202 та від 29.12.2012 року № 0015392202, винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 256 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій по договорам поставки, укладених позивачем з ПП "А-Ліра", ТОВ "Вортекс-Транс", ПП "Стрим", ФОП ОСОБА_2, факт виконання договорів поставки та транспортного - експедиційного обслуговування підтверджується належним чином оформленими податковими та видатковими накладними, виданих зареєстрованими на час їх виписки суб'єктами господарської діяльності - платниками податку на додану вартість, актами здачі - приймання робіт, товарно - транспортними накладними. Відповідачем, натомість єдиною підставою для визнання укладених угод нікчемними та, відповідно, порушення позивачем норм ПК України є посилання на неможливість проведення звірок контрагентів позивача, що є порушенням норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Крокус РВ» зареєстровано Печерської районною державною адміністрацією у м. Києві 13.10.2009 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_4 номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 1 070 102 0000 037756.

У період з 12.11.2012 року по 30.11.2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Крокус РВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р. за результатами якої складено Акт перевірки №1141/2202/36757295 від 07.12.2012 року.

У ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення:

- п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198,6 ст.198, 201 Податкового кодексу України ТОВ "Крокус РВ", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 387401,00 грн.;

- абзацу "в" пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 та пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.135.2 ст. 135, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибутку у сумі 555197 грн.

На підставі акту перевірки № 1141/2202/36757295 від 07.12.2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення - рішення №0015382202 від 29.12.2012 року податкове зобов'язання якого становить за основним платежем 555 197,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 75 019,00 грн. та податкове повідомлення - рішення №0015392202 від 29.12.2012 року, податкове зобов'язання якого становить за основним платежем 387401,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 96850,00 грн.

Вважаючи дії посадових осіб податкового органу протиправними, а податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року, тобто був чинний на дату виписки податкових накладних)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку). Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" мало господарські відносини із та ПП "А-Ліра", ТОВ "Вортекс-Транс", ПП "Стрим", ФОП ОСОБА_2

На виконання зазначених договорів контрагенти надавали ТОВ "Крокус РВ" товар (послуги) та виписували податкові накладні. Позивачем, натомість було перераховано грошові кошти у визначених розмірах. У ціні придбаного товару товариством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

Так, на підтвердження реальності укладених господарських договорів позивачем було надано контролюючому органу та до суду наступні документи:

- копії договору на транспортно - експедиційне обслуговування № 0801 від 01.08.2011 року;

- податкові накладні: № 1043 від 30.09.2011 року, № 490 від 30.06.2011 року, № 1043 від 30.09.2011 року, № 15 від 29.12.2011 року, № 38 від 28.11.2011 року, № 31 від 01.11.2011 року, № 3 від 02.02.2012 року тощо (додаток № 1 а.с. 3 - 20);

- товарно - транспортні накладні: № РН - 0001129 від 07.03.2012 року, № РН - 0000705 від 15.02.2012 року, № РН - 0000530 від 06.02.2012 року, № РН - 0001078 від 05.2012 року, № РН - 0000570 від 08.02.2013 року, № РН - 0001122 від 07.03.2012 року, № РН - 000754 від 17.02.2012 року тощо (додаток № 1 а.с. 22 - 408, додаток № 2 а.с.41 - 48);

- акти здачі - прийняття робіт (надання послуг): № 000037 від 01.11.2011 року, № 000015 від 29.12.2011 року, № 000038 від 28.11.2011 року.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що усі первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, що були виписані контрагентами позивача за результатами виконаних робіт та містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Також варто зазначити, що єдиною підставою для визнання укладеної позивачем угоди недійсною є посилання відповідача те, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва ДПС отримала від Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС Акт 02.10.2012 р. № 313/1710-2705901630 «Про результати зустрічної звірки ОСОБА_4 щодо підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з платником податків ФОП ОСОБА_5 за липень, жовтень 2011 р.» В акті перевірки зазначено, що відділом податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Світловодської ОДПІ отримано Акт Кіровоградської ОДПІ від 28.09.2012 року 478/1710/НОМЕР_3 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності декларування податку на додану вартість фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 по відносинах з ТОВ "Продовольча компанія України", за період липень, жовтень, грудень 2011 року".

На підставі наданого письмового пояснення до акту та його документального підтвердження встановлено, що ФОП ОСОБА_5 реалізовано товар ФОП ОСОБА_2 в липні, жовтні 2011 р. Також до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від ДПІ у Франківському районі м. Львова надійшов акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Продовольча компанія України» від 05.03.2012 року № 161/23- 2/34977580 за грудень 2011 року, згідно якого не можливо провести зустрічну звірку в зв'язку з тим, що направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. ФОП ОСОБА_5 безпідставно сформовано податкові зобов'язання, (задекларовані в деклараціях) за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців.

Згідно пояснень ФОП ОСОБА_2 від 14.11 2011 р., 05.12.2011 р. та 22.12.2011 р., він не являється кінцевим споживачем, а реалізував дану продукцію, придбану у ФОП ОСОБА_5 наступним контрагентам-покупцям, серед яких ТОВ "Крокус РВ" у липні 2011 року.

ФОП ОСОБА_4 не надані документи підтверджуючі транспортування ТМЦ та документи підтверджуючі оплату за транспортування ТМЦ.

Враховуючи те, що поставка товарів (робіт, послуг) на адресу ФОП ОСОБА_5 не підтверджена відповідними обставинами (про що викладено в акті перевірки від 28.09.2012 року, то відповідно ФОП ОСОБА_4 не міг використати цей товар при реалізації на адресу контрагентів-покупців, серед яких ТОВ "Крокус РВ" у липні 2011року.

Окрім того, до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від ДПІ у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби надійшов акт від 15.06.2012 р. №82/22/34323178 «Про результати планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства "А-Ліра" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 01.07.11 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.».

До перевірки передані частково первинні документи щодо діяльності ПП "А-Ліра" за липень 2010 - серпень 2012 слідчим СВ ПМ ДПА у Херсонській області ДПС ОСОБА_6 згідно розписки від 17.05.2012 р., та частково отримано згідно супроводжувального листа від 18.05.2012 №3314/7/ 09-014. Бухгалтерська та податкова документація за вересень - грудень 2011 року була отримана від ПП "А-Ліра" згідно листа від 05.06.12 р. №05/06 (вх. від 05.06.12 №2803/10/22). Перевіркою податкової міліції фактичне місце здійснення діяльності суб'єкта господарювання не встановлено.

Документи бухгалтерського та податкового обліку ПП "А-Ліра" за юридичною адресою не знаходяться. Документів, оформлених згідно вимог чинного законодавства, що підтверджують фактичне - переміщення та доставлення товару, та відповідно його реалізацію, від контрагентів постачальників до ПП "А-Ліра" і далі, до контрагентів-покупців не надано. Реального настання подій, фактичного переміщення (поставки) товарів ПП "А-Ліра", не встановлено.

Оскільки у ПП "А-Ліра" відсутні трудові ресурси відповідної кваліфікації, діючі складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Перевіркою ПП "А-Ліра" встановлено факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. В ході перевірки встановлено відсутність реального здійснення операцій, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Крім того, до перевірки не було надано документів, які б підтверджували надання послуг (товаро-транспортні накладні).

Також, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС отримано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 28.04.2012 року №1076/22-9/37567227 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Лігрос-ЛТД" в якому зазначено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Лігрос-ЛТД" податкового та іншого законодавства за період з 28.08.2011 року по 31.03.2012 року з урахуванням наступних даних: висновок №767 "Щодо наявності ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності" отриманий від ГВПМ ДПІ у Печерському р-н. м. Києва. Згідно висновку №767 отриманого від ГВПМ ДПІ у Печерському р-н. м. Києва ДПС відсутність підприємства за юридичною та фактичною адресами; висновок спеціаліста №213 від 24.04.2.2012 року сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень науково-експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці, зазначено про те, що підписи на установчих, звітних документах ТОВ "Компанія "Лігрос-ЛТД" виконані не посадовою особою підприємства.

За січень 2012 року ТОВ "Вортекс Транс" не підтвердило жодним первинним документом здійснення ним господарської діяльності, руху, активів у процесі господарських операцій та реальності змін майнового стану платника податків, а отже має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання. В ході проведення перевірки не підтверджена реальність господарських операцій з поставки та надання послуг ТОВ "ВОРТЕКС ТРАНС" контрагентам-покупцям, серед яких ТОВ "Вортекс Транс", в січні 2012 року, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків.

До ДПІ у Печерському районі м.Києві ДПС від ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС надійшов акт №1575/22-70/32312337 від 19.09.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Стрим", щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.04.11 по 30.06.12. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.09.12 року.

Відповідно до акту №1575/22-70/32312337 від 19.09.2012р. відсутня можливість підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП "Стрим" по його контрагентам.

Отже, з вищевикладеного Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва при проведенні перевірки ТОВ "Крокус РВ" зробила висновок, що враховуючи висновки перевірок ПП "А-Ліра", ТОВ "Вортекс-Транс", ПП "Стрим", ФОП ОСОБА_2, зроблено висновок про недодержання чинних норм законодавства позивача у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Варто зазначити, що відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у Листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Дана правова позиція відображена також в Листі Вищого адміністративного суду від 02.2011 року № 742/11/13-11.

Враховуючи те, що колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарської операції, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеним договором та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваних повідомлень - рішень у посадових осіб контролюючого органу були відсутні. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 01.10.2013 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.