Постанова № 34014307, 02.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 р. Справа №805/13168/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Бойка М.І.,

при секретарі Кусти Ю.Ф.,

за участі

представника позивача Кучеренко О. Ю.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Слов'янського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 10324,33 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Слов'янський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 10324,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 з 13.12.2012 р. по 15.07.2013 р. знаходився на обліку в Слов'янському міському центрі зайнятості. Відповідачу надано статус безробітного та з 20.12.2012 р. призначена допомога по безробіттю. 16.07.2013 р. відповідача знято з обліку. Позивачем відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62 «Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» проведено розслідування достовірності даних протягом періоду перебування на обліку як безробітної ОСОБА_2 та встановлено, що відповідач протягом періоду перебування на обліку в центрі зайнятості була зареєстрована як фізична особа - підприємець у виконкомі Слов'янської міської ради 23.07.2002 р. та не повідомила про ці обставини службу зайнятості, чим порушила вимоги п.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за якими застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідно до п. 3 ст.36 зазначеного Закону сума виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, ОСОБА_2 перебувала на обліку в центрі зайнятості з 13.12.2012 року по 15.07.2013 року та незаконно отримала допомогу по безробіттю в розмірі 10324,33 грн.

16.07.2013 року відповідачу був направлений відповідний лист-претензія від 16.07.2013 р. № 06-19/1853 з вимогою щодо повернення розміру виплаченої допомоги по безробіттю, проте відповідачем вимоги щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю виконані частково та сплачено 21.08.2013 р. суму в розмірі 50,00 грн. заборгованість відповідача складає 10324,33 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснила, що не займалась підприємницькою діяльністю та в період з 2005 - 2006 р. подавала заяву до відділу реєстрації виконкому Слов'янської міської ради про припинення підприємницької діяльності. Вважала, що її підприємницька діяльність припинена ще у 2005-2006 роках. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_2,звернулась до Слов'янського міського центру зайнятості з заявою про пошук роботи. 20.12.2012 року відповідачу згідно наказу центру зайнятості було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

16.07.2013 року відповідача було знято з обліку безробітних осіб.

Позивачем відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62 «Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» проведено розслідування достовірності даних протягом періоду перебування на обліку як безробітної ОСОБА_2 На підставі Акту розслідування № 03/08 від 16.07.2013 р. встановлено, що відповідач протягом періоду перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна дійсно була зареєстрована як фізична особа - підприємець у виконкомі Слов'янської міської ради 23.07.2002 р. та не повідомила про ці обставини службу зайнятості, чим порушила вимоги п.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за якими застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Позивачем 16.07.2013 р. прийнятий наказ № 22 про відшкодування відповідачем матеріального забезпечення на випадок безробіття та 16.07.2013 року відповідачу був направлений лист-претензія від 16.07.2013 р. № 06-19/1853 з вимогою про повернення розміру виплаченої допомоги по безробіттю. Відповідачем сплачено 21.08.2013 р. суму в розмірі 50,00 грн. Заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 10324,33 грн.

Аналізуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд не погоджується з доводами відповідача щодо правомірного отримання останньою допомоги по безробіттю.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до абзацу 5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст.36 Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності з п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219, із змінами та доповненнями, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Крім того, у відповідності з п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, із змінами та доповненнями, допомога по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Також, відповідно з п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до розрахунку повернення матеріального забезпечення ОСОБА_2 згідно наказу позивача в період з 20.12.2013 року по 28.05.2013 року склав всього 10324,33 грн.

Судом встановлено, що відповідачу 16.07.2013 року був направлений лист-претензія з вимогою щодо повернення розміру виплаченої допомоги по безробіттю, проте заборгованість відповідачем сплачена частково в сумі 50,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути отриману допомогу по безробіттю в розмірі 10324,33 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Слов'янського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 10324,33 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Слов'янського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 10324 (десять тисяч триста двадцять чотири) грн. 33 коп. на р/р 37172001004278, отримувач ГУДКС в Донецькій області, МФО 834016, ЕДРПОУ 23781904.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 02 жовтня 2013 року. Повний текст постанови виготовлено 07 жовтня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бойко М.І.