Ухвала суду № 34013651, 12.02.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1312/1924/12 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.

Провадження № 22-ц/783/1748/13 Доповідач в 2-й інстанції: Гуцал І. П.

Категорія: 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Гуцал І.П.

суддів: Кіт І.Н., Мікуш Ю.Р.,

при секретарі: Мариняк О.І.,

з участю представника позивача Сікевич Наталії Володимирівни,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом Громадської організації «Етра-Громадське об'єднання Наталки Криничанки» до ОСОБА_3, треті особи: Львівська міська рада, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємсто №507, про усунення перешкод в користуванні приміщенням,-

встановила:

Заочним рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 17.10.012 року позов задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні Громадською організацією «Етра-Громадське об'єднання Наталки Криничанки» нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 шляхом вселення Громадської організації «Етра-Громадське об'єднання Наталки Криничанки» у вказане приміщення; зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод позивачу у її вселенні та користуванні нежитловим приміщенням по вказаній адресі; зобов'язано ОСОБА_3 надати керівнику Громадської організації «Етра-Громадське об'єднання Наталки Криничанки» - Криничанці Наталії Федорівні ключі від загального входу у будинок АДРЕСА_1 та стягнуто із ОСОБА_3 на користь Громадської організації «Етра-Громадське об'єднання Наталки Криничанки» 107,30 грн. судового збору.

Дане рішення оскаржила відповідач ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення ухвалине при неповному з'ясуванні обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права. Вказує на те, що рішення суду першої інстанції ухвалине судом у її відсутності, судом не було взято до уваги той факт, що вона не змогла з'явитися на судовий розгляд 17.10.2012 року через незадовільний стан здоров'я. Вважає, що судом не було взято до уваги, що в провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду перебуває справа за її апеляційною скаргою на постанову Галицького районного суду м.Львова від 19.09.2012 року про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №924 від 19.10.2011 року «Про передачу Львівському історичному музею нежитлового приміщення АДРЕСА_1 під музей Олени Степанівни». Тому прийняття рішення по вказаній справі, що перебуває у провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду в подальшому матиме важливе значення для прийняття рішення по вказаній справі.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність вимог апеляційної скарги, спрямованих на затягування розгляду справи. Наголошує, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак без поважних причин неодноразово не з'являлася на судові засідання. Покликання відповідача в апеляційній скарзі на те, що у провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за її позовом про скасування рішення Львівської міської ради №924 від 19.10.2011 року є безпідставним та не має жодного значення для вирішення даної справи. Крім того, наголошує на тому, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 25 березня 1993 року в задоволенні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_6 до Львівської міської державної адміністрації про визнання рішення №252 від 20.06.1992 року та рішення №362 від 09.07.1992 року Львівського міськвиконкому відмовлено. Вказане рішення ухвалою від 31 травня 1993 року Судової колегії в цивільних справах Львівського обласного суду залишено без змін. Вважає, що відповідач лише затягує розгляд справи, просить апеляційну скаргу відхилити та рішення Личаківського районного суду м.Львова від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.

Представники третіх осіб: Львівської міської ради, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Львівського комунального підприємста №507 до суду апеляційної інстанції не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду справи, а тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України справу слід розглядати у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача на підтримання скарги, представника позивача - на заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 червня 1991 року рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №252 житлову квартиру АДРЕСА_1 було передано у нежитлове приміщення (а.с.10).

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №362 від 9.07.1992 року було вирішено створити музей Олени Степанівни Дашкевич у нежитловому приміщенні АДРЕСА_1 (а.с.11).

Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради народних депутатів 29.02.2012 року було видано наказ №4-А «Про укладення договору оренди на нежитлові приміщення АДРЕСА_1 (а.с.22).

16.03.2012 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради народних депутатів та Громадською організацією «Етра-Громадське об'єднання Наталки Криничанки» було укладено договір оренди №Л-8186-12, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_8, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення №1 загальною площею 45,8 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.23-25).

У відповідності до свідоцтва про право власності на квартиру від 3.11.2006 року відповідачу ОСОБА_3, а також ОСОБА_6 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.237), яка і межує із нежитловим приміщенням №1 та з'єднана загальним спільним входом та поза квартирним коридором.

Судом першої інстанції також встановлено, що члени Громадської організації «Етра-Громадське об'єднання Наталки Криничанки» неодноразово не змогли потрапити в орендоване приміщення по вищевказаній адресі у зв'язку із тим, що відповідачем ОСОБА_3 чинилися перешкоди, а саме: остання відмовлялася відчинити двері до приміщення загального користування - поза квартирного коридору, з якого є доступ до квартири відповідача та приміщення, яке надано в оренду позивачу, що стверджується копіями актів (а.с.30, 37, 46, 48, 49, 50, 51, 53, 85, 86, 87).

Задовольняючи заявлений позивачем позов про усунення перешкод в користуванні приміщенням, суд вірно виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Частиною другою цієї статті орендарю надано право вимагати усунення перешкод в користуванні орендованим майном. А право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном передбачено ст.391 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вважав позовні вимоги підставними, оскільки ОСОБА_3 своїми діями порушує права Громадської організації «Етра-Громадське об'єднання Наталки Криничанки» як орендаря вищевказаного приміщення, тому такі дії підлягають усуненню та вірно врахував той факт, що поза квартирний коридор, до якого вона заблокувала вхід, є допоміжним приміщенням загального користування, тому сторони є рівними у праві володіти, користуватися та розпоряджатися ним. Дане право Громадської організації «Етра-Громадське об'єднання Наталки Криничанки» кореспондується із п.4.2 рішення Конституційного суду України №4-рп/2004 від 2 березня 2004 року.

Посилання апелянта на те, що спільний вхід до її квартири та до приміщення музею буде порушувати її право на належні умови проживання не знаходить свого підтвердження, оскільки ухвалюючи рішення про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням та зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкод громадській організації у вселенні та користуванні нежитловим приміщенням, суд виходив із того, що поза квартирний коридор є приміщенням загального користування, з якого є доступ до її квартири та орендованого приміщення та іншого входу у вказане приміщення немає, що стверджується і копією поверхового плану (а.с.54). При такому користуванні спільною власністю житлові права ОСОБА_3 не порушені.

Покликання апелянта на те, що заочне рішення суду ухвалине 17.10.012 року, а також і ухвала про відмову у перегляді заочного рішення 14.11.2012 року постановлена у її відсутності, чим суд позбавив її можливості надати пояснення не знаходить підтвердження та спростовується матеріалами справи, в яких містяться повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.59, 76), а обґрунтування поважності причин відсутності на судове засідання 17.10.2012 року незадовільним станом здоров»я нічим не підтверджене.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Обов'язкових підстав для його скасування не встановлено. Наведені в апеляцій скарзі доводи апеляційної скарги є надуманими, не стверджені доказами та висновки суду не спростовують, тому підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 17 жовтня 2012 року відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Гуцал І.П.

Судді: Кіт І.Н.

Мікуш Ю.Р.