Ухвала суду № 34010788, 03.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1927/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 р. адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Ясен» до державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Ясен» (надалі за текстом - «ПАТ «Ясен») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162200 від 04.01.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 056 818 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000152200 від 04.01.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 849 817 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у м. Чернігові Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у м. Чернігові»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10.12.2012 р. по 18.12.2012 р. посадовцями ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Ясен» щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ПП «Еверест» за 2010 р., з ФОП ОСОБА_2 січень, лютий 2012 р. та в податковій звітності з податку на прибуток за відповідні періоди.

Результати перевірки оформлено актом № 2804/22/00381048 від 19.12.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати товарів за договорами укладеними з ПП «Еверест» та ФОП ОСОБА_2

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

04.01.2010 р. між ПАТ «Ясен» та ПП «Еверест» укладено договір № 18/10.

За умовами цього договору ПП «Еверест» зобов'язалось поставити позивачеві цукор, борошно, крупи, сіль та інші продукти харчування, а останній - прийняти та оплатити товар.

Згідно договору № ДГ-0022 від 03.01.2012 р. ФОП ОСОБА_2 зобов'язався здійснити ПАТ «Ясен» поставку цукру, борошна, круп, солі та інших продуктів харчування.

На підставі названих договорів контрагенти позивача видали податкові накладні, а ПАТ «Ясен» перерахувало із свого поточного рахунку кошти в рахунок оплати товарів.

Витрати з оплати товарів позивач відніс до складу валових витрат, а сплачений у складі вартості товарів ПДВ - до податкового кредиту.

Разом з тим, 05.12.2012 р. ДПІ у м. Чернігові складено акт № 92/22/31480476 «Про результати зустрічної звірки ПП «Еверест» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.» за змістом якого за ПП «Еверест» не зареєстровано транспортних засобів, а аналізом діяльності підприємства встановлено ознаки діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам шляхом оформлення документів без реального виконання господарських операцій.

Згідно акту ДПІ у м. Чернігові № 2500/17/НОМЕР_3 від 27.11.2012 р. аналізом діяльності ФОП ОСОБА_2 встановлено ознаки діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам шляхом оформлення документів без реального виконання господарських операцій. Зокрема, серед контрагентів підприємця є суб'єкти господарювання місцезнаходження яких не встановлено.

Виходячи із наведеного орган державної податкової служби дійшов висновку про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ПАТ «Ясен» та ПП «Еверест» і ФОП ОСОБА_2, а відтак і про завищення валових витрат та податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162200 від 04.01.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 056 818 грн., у тому числі 841 639 грн. за основним платежем та 215 179 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000152200 від 04.01.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 849 817 грн., в тому числі 676 220 грн. за основним платежем та 173 597 грн. за штрафними санкціями.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 168/97-ВР»), статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом - «Закон № 334/94-ВР») та статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 названої статті Закону № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Позивачем було надано копії: договорів № 18/10 від 04.01.2010 р. та № ДГ-0022 від 03.01.2012 р., видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, а також оборотних відомостей, які свідчать про використання позивачем отриманого від ПП «Еверест» та ФОП ОСОБА_2 товару у господарській діяльності.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Аналіз наданих ПАТ «Ясен» первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження валових витрат та сум податкового кредиту по операціям з ПП «Еверест» та ФОП ОСОБА_2, які були предметом перевірки.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на акти зустрічних звірок № 92/22/31480476 від 05.12.2012 р. та № 2500/17/НОМЕР_3 від 27.11.2012 р. оскільки під час проведення перевірки ПАТ «Ясен» не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування валових витрат та податкового кредиту. Натомість окружним адміністративним судом встановлено, що контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з поставки товарів, а також податкові накладні, які стали підставою для нарахування ПАТ «Ясен» податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 08 жовтня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.