Постанова № 34010736, 25.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 9104/35256/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Волинь» та Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Волинь» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Волинь» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.03.2010р. №0000030029/0, від 31.03.2010 р. №0000030029/1, від 28.04.2010р. №0000030029/2 та від 16.07.2010 р. № 0000030029/3.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 03.03.2010р. №0000030029/0, від 31.03.2010 р. №0000030029/1, від 28.04.2010р. №0000030029/2 та від 16.07.2010 р. № 0000030029/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 95353,50 грн., в т. ч. 63569 грн. основного платежу та 31784,50 грн. штрафних санкцій, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Волинь» та Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція оскаржили його в апеляційному порядку, вважають, що суд неправильно та неповно дослідив докази та встановив обставини у справі, а постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Волинь» зазначає, що судом при прийнятті рішення не було враховано, що відображений у акті перевірки висновок відповідача щодо заниження підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість у декларації за серпень 2009 року на суму 33314 грн. у зв'язку з включенням до цієї декларації даних рядка 8.5 розрахунку «збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду значення цього рядка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду, що був поданий в ДПІ 08 вересня 2009 року, суперечить п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Цим пунктом передбачено, що у випадку якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків мас право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Враховуючи те, що помилка щодо заниження в декларації за листопад 2008 року податкового кредиту на 33314 грн. була виявлена у вересні 2009 року, про що свідчить поданий у ДПІ уточнюючий розрахунок 08 вересня 2009 року, тобто в періоді до настання терміну подання декларації за серпень 2009 року (до 20 вересня) підприємство цілком правильно відобразило зменшення належного до сплати в бюджет зобов'язання з ПДВ в декларації за серпень 2009 року, оскільки саме при складанні декларації за серпень була виявлена помилка щодо заниження податкового кредиту в декларації за листопад 2008 року. Допущена підприємством помилка аж ніяк не призвела до заниження податкового зобов'язання платника податку у попередніх звітних періодах, а навпаки до його завищення, тому у контролюючого органу немає законодавчих підстав для застосування штрафної санкції до підприємства, оскільки сам факт заниження податкового кредиту за листопад 2008 року податковим органом не заперечується.

Враховуючи викладене просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція в апеляційній скарзі зазначає, що при перевірці ТзОВ «Агрокультура Волинь» (акт від 17.02.2010р. №123/23-36.127757) встановлено, що на підставі протоколу зборів засновників від 18.12.2008р. №01/181/12/2008 товариством проведено інвентаризацію основних засобів та залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 18.12.2008р., за результатами якої встановлено розбіжності між даними бухгалтерського обігу та фактичними залишками ПММ на загальну суму 317843,85 грн., а саме нестача: бензину А-76 в кількості 10412л. на суму 10251,34 грн.; бензину А-92 в кількості 17300л. на суму 80475,24 грн.; дизпалива в кількості 44960л. на суму 227117,27 грн.

Податок на додану вартість з вартості придбаних ПММ, нестачу яких виявлено підчас інвентаризації, ТзОВ «Агрокультура Волинь» відображало в складі податкового кредиту за листопад 2008р. та у поданих уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2008р. на загальну суму 63 569 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), придбаних для подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

На порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Агрокультура Волинь» не відкориговано податковий кредит на вартість ПММ, нестачу якого виявлено при інвентаризації та яке використане не в господарській діяльності товариства, в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2008 року на суму 63569 грн.

Внаслідок виявлення зазначеного порушення Ковельською МДПІ нараховано товариству податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 63 569 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 31 784,50 грн.

Судом першої інстанції не враховано, що в податковому обліку нестачу палива товариством самостійно відображено шляхом зменшення валових витрат на вартість придбаного вище вказаних ПММ за 2008 рік на суму 317844 грн. а податковий кредит не відкориговано.

Враховуючи вимоги пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» апелянт вважає, що до податкового кредиту включаються суми податків за придбаними товарами, вартість яких включається до валових витрат. У такому випадку зменшуючи валові витрати підприємство повинно було зменшити і податковий кредит.

Виходячи із наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши зібрані у справі докази колегія суддів вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Волинь» задоволенню не підлягає, а Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «Агрокультура Волинь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.08.2008 року по 30.09.2009 року Ковельською МДПІ складено Акт від 17.02.2010р. №123/23-36127757 згідно якого позивачем не проведено коригування податкового кредиту на вартість паливно-мастильних матеріалів, нестачу яких виявлено при інвентаризації, в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2008 року на суму 64569 грн. Внаслідок виявлення зазначеного порушення податковою інспекцією нараховано товариству податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 63569 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 31784,50 грн.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що за результатами інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (відомість від 18.12.2008 року) на підприємстві встановлено нестачу паливно-мастильних матеріалів на суму 317843,85 грн. 18.03.2010 року УМВС України у Волинській області на підставі заяви ТзОВ «Агрокультура Волинь» про злочин по факту розтрати ПММ службовими особами підприємства порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Розглядаючи спір суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Скасовуючи податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 03.03.2010р. №0000030029/0, від 31.03.2010 р. №0000030029/1, від 28.04.2010р. №0000030029/2 , та від 16 07.2010 р. № 0000030029/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 95353,50 грн., в т. ч. 63569 грн. основного платежу та 31784,50 грн. штрафних санкцій суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ПММ були придбані для використання у власній господарській діяльності, що факту використання придбаних ПММ не в межах господарської діяльності позивача Ковельською МДПІ під час проведення перевірки не виявлено і виявлення нестачі ПММ не є подією, яка згідно вимог п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зобов'язує платника провести коригування податкового кредиту.

Проте колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується.

Згідно акту перевірки від 17.02.2010р. №123/23-36.127757 проведеної Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією ТзОВ «Агрокультура Волинь» на підставі протоколу зборів засновників від 18.12.2008 р. №01/181/12/2008 товариством проведено інвентаризацію основних засобів та залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 18.12.2008р., за результатами якої встановлено розбіжності між даними бухгалтерського обігу та фактичними залишками ПММ на загальну суму 317843,85 грн. Податок на додану вартість з вартості придбаних ПММ, нестачу яких виявлено підчас інвентаризації, ТзОВ «Агрокультура Волинь» відображало в складі податкового кредиту за листопад 2008 р. та у поданих уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2008 р. на загальну суму 63 569 грн.

Суд першої інстанції при розгляді справи не врахував, що товариство в податковому обліку нестачу палива самостійно відобразило шляхом зменшення валових витрат на вартість придбаних вище вказаних ПММ за 2008 рік на суму 317844 грн. а податковий кредит по ПДВ не відкоригувало. А оскільки до податкового кредиту включаються суми податків за придбаними товарами, вартість яких включається до валових витрат, то відповідно у випадку зменшення валових витрат позивач повинен був зменшити і податковий кредит з таких сум видатків.

З огляду на це суд першої інстанції безпідставно в згаданій частині скасував податкові повідомлення-рішення відповідача.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції встановив, що згідно акту перевірки від 17.02.2010 р. №123/23-36127757 ТзОВ «Агрокультура - Волинь» в порушення Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166, у декларації з ПДВ за серпень 2009 р. (подана до МДПІ від 19.09.2009 р. вх. № 9001146474) в рядку 23.4 «зазначення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 до Порядку заповнення та подання декларації попереднього звітного (податкового) періоду» задекларувало показники трьох уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок «- 158084 грн.», а саме: за вересень 2008р. р.8.6 -191395 грн. (уточнюючий розрахунок поданий до МДПІ 25.08.2009 року за №12226); за жовтень 2008р. р.8.6. «-« 3 грн. (уточнюючий розрахунок поданий до МДПІ 08.09.2009 року за №12316); за листопад 2008р. р.8.5. «+» 33314,00 грн. (уточнюючий розрахунок поданий до МДПІ 08.09.2009 року за №12317). Отже податковий орган встанови, що уточнені показники за вересень 2008 р. в сумі -191395 грн. (уточнюючий розрахунок подано у серпні 2009р.) переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду, а саме за вересень 2009 року, уточнені показники за жовтень 2008 року в сумі - 3 грн. та за листопад 2008р. в сумі +33314,00 грн. (уточнюючі розрахунки подані у вересні 2009р.) переносяться до рядка 23 податкової декларації за жовтень 2009 р. Відповідно за вказані порушення Ковельською МДПІ донараховано позивачу 29580 грн. податку на додану вартість та застосовано 34511 грн. штрафних санкцій.

Оскільки з урахуванням положень ст. 71 КАС України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а позивачем не надано жодного доказу у спростування вище наведених порушень, констатованих у акті перевірки, не підтверджено правомірність заповнення податкової звітності, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29580 грн. та застосування 34511 грн. штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного суду апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Волинь» - залишити без задоволення, апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року по справі № 2а-2124/10/0370 - скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Волинь» про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2010р. №0000030029/0, від 31.03.2010 р. №0000030029/1, від 28.04.2010р. №0000030029/2 та від 16.07.2010 р. № 0000030029/3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді І.В. Глушко

Н.М. Судова-Хомюк