Ухвала суду № 34010666, 01.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4184/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» про стягнення заборгованості по єдиному внеску у сумі 3 661 351,13 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково - виробниче підприємство «Більшовик», в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просили стягнути заборгованість по перерахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3 661 351,13 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем до УПФУ в Солом'янському районі міста Києва подані звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2012 року у розмірі 1 040 850,97грн., за грудень 2012 року у сумі 1 033 531,65грн., за січень 2013 року у розмірі 955 265,33грн. (а.с.77-94).

Крім того, позивачем прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 14.11.2012 року № 6642 і № 6643, якими визначено суму штрафних санкцій і пені у загальному розмірі 375951,26 грн. та від 14.12.2012 року № 7967 і № 7968 - на загальну суму 433 531,56 грн., які отримані відповідачем 26.12.2013 року та 21.12.2012 року, про свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.95-100).

Відповідачем нараховані суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафні санкції і пеня самостійно не сплачені, що підтверджено матеріалами справи і карткою особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.01.2012 року по 24.05.2013 року, у зв'язку з чим на час розгляду справи у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3 661 351,13грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача виникла внаслідок сплати єдиного внеску в неповному обсязі, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Так як сума єдиного внеску у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідачем самостійно не була сплачена, позивач направив йому вимогу про сплату боргу № Ю-52 від 01.02.2013 року на суму 5 874 588,54 грн., яка отримана відповідачем 15.02.2013 року.

З матеріалів справи, вбачається, що вказана вимога відповідачем не оскаржувалась, а сума боргу відповідачем частково було сплачено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь Управління Пенсійного фонду в Солом`янському районі міста Києва заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 661 351,13 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин ухвалене судом рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.