Ухвала суду № 34007183, 10.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/4408/13-ц Головуючий у І інстанції Нікушин В.В. Провадження № 22-ц/780/5606/13 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.Категорія 46 10.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

09 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Бобка О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду та перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про поділ майна подружжя. Просила визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки, розміром 0,2856 га для ведення ОПГ та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку, загальною площею 97,4 кв.м. та ? частину господарських будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Зобов'язати ОСОБА_3 сплатити їй 34 907 грн., що відповідає половині вартості легкового автомобіля Chevrolet Lacetti та стягнути судовий збір в розмірі 34441 грн.

Ухвалою судді Киво-Святошинського районного суду Київської області від 18 травня 2013 року провадження у справі відкрито.

В липні 2013 року ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 що належить йому на праві власності та заборонити вчиняти будь-які дії, пов'язані з передачею права власності щодо зазначеного домоволодіння.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2013 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду від 12.08.2013 року та постановити нову, якою забезпечити позов, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднути чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд першої інстанції, постановлюючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, виходив з того, що заява немотивована, заявником не надано доказів на підтвердження обставин, що утруднюють чи можуть зробити неможливим в майбутньому виконання рішення у справі.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки обставини, на які посилаються позивачі в заяві про забезпечення позову, дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення заявлених позовних за даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, до складу якого входить земельна ділянка та домоволодіння, які розташовані в АДРЕСА_1 На підтвердження позовних вимог ОСОБА_2 до позову додано копію Державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я відповідача ОСОБА_3та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації права власності ОСОБА_3 на житловий будинок за вказаною вище адресою.

Колегія суддів вважає, що зміст заяви про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а спосіб, у який заявник просить забезпечити позов відповідає заявленим позовним вимогам, а тому відмова суду першої інстанції у задоволенні заяви не грунтується на нормах чинного процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 серпня 2013 року - скасувати, передати питання щодо забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: